Постанова № 39980823, 29.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року Справа № 910/24798/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_4ухвалаКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2014у справі№ 910/24798/13 Господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста КиєвадоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 89480,23 грн.за участю представників: позивачаСенчила В.В., дов. від 01.01.2014відповідачаОСОБА_6, дов. від 28.07.2014

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.02.2014 (суддя Сташків Р.Б.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з відповідача на користь позивача 79774,64 грн. основного боргу, 3985,08 грн. інфляційних втрат, 5720,51 грн. три відсотки річних та судовий збір у розмірі 1789,60 грн.

06.05.2014 Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 10.02.2014 з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

У заявленому клопотанні про відновлення пропущеного процесуального строку скаржник вказав, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з поважних причин, позаяк відповідач дізнався про існування оскаржуваного рішення, коли вже минув встановлений законом строк для подання апеляційної скарги. Також, відповідач зазначає, що не брав участі в судовому засіданні 10.02.2014 та не отримав повний текст оскаржуваного рішення, про існування оскаржуваного рішення дізнався з постанови відділу державної виконавчої служби Святошинського району про відкриття вже виконавчого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 (судді: Л.Г.Сітайло - головуючий, Н.Ф.Калатай, С.А.Пашкіна) відмовлено у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги; заявнику повернуто апеляційну скаргу без розгляду та судовий збір у сумі 913,50 грн.

Ухвала апеляційної інстанції вмотивована посиланням на порушення частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не довів поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду задовольнити та направити справу до апеляційного господарського суду для розгляду.

Касаційна скарга вмотивована доводами про порушення апеляційним господарським судом статті 55 Конституції України та неправильне застосування статей 53, 93, 110 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд позбавив скаржника права на апеляційне оскарження судового рішення, не надав належної оцінки наведених у клопотанні причин пропуску процесуального строку через отримання позивачем повного тексту рішення після закінчення терміну на апеляційне оскарження, що об'єктивно унеможливлювало реалізацію права на апеляційне оскарження рішення у встановлений процесуальний строк. Окрім цього скаржник зазначає, що не брав участі в судовому засіданні господарського суду м.Києва 10.02.2014 та не отримав повний текст оскаржуваного рішення, про існування оскаржуваного рішення дізнався з постанови відділу державної виконавчої служби Святошинського району про відкриття вже виконавчого провадження; процесуальний строк на оскарження рішення пропущений з поважних причин, що підтверджується матеріалами касаційної скарги.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, в судовому засіданні заперечив проти доводів касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вказана стаття визначає основні засади судочинства, які є системою загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів, що розкривають сутність судочинства, напрями та досягнення завдань правосуддя та реалізацію прав, свобод і законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до частини 1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 97 цього Кодексу апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Також статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено апеляційним господарським судом, рішення Господарського суду м. Києва оголошено в судовому засіданні 10.02.2014 без участі представника відповідача, повний текст рішення підписано 17.02.2014, останній день строку подання апеляційної скарги на вищезазначене рішення - 27.02.2014.

Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 згідно з штампом органу поштового зв'язку на конверті, відправлена до суду першої інстанції 06.05.2014, тобто із пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги скаржник вказав, що не брав участі в судовому засіданні 10.02.2014, не отримав повний текст оскаржуваного рішення, про існування оскаржуваного рішення дізнався з постанови відділу державної виконавчої служби Святошинського району про відкриття вже виконавчого провадження, що об'єктивно унеможливило реалізацію права на апеляційне оскарження рішення у встановлений процесуальний строк

Залишаючи клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження без задоволення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з апеляційною скаргою позивач звернувся з пропущенням строку на подання апеляційної скарги та без зазначення поважних причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом встановленого терміну законодавством.

Отже, відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, апеляційний суд виходив, зокрема, із того, що за змістом статті 53 Господарського процесуального кодексу України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Проте, зроблене судом витлумачення процесуальної норми не грунтується на її змісті, у зв'язку з чим при вирішенні питання про відмову у відновленні пропущеного процесуального строку допущено неправильне застосування норм процесуального права.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обгрунтуванні клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Оскаржена ухвала цим вимогам не відповідає, оскільки апеляційним господарським судом фактично не дано оцінки доводам скаржника про те, що він не міг оскаржити у встановлений строк рішення суду раніше, ніж про нього дізнався.

За таких обставин, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 підлягає скасуванню.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 слід передати до Київського апеляційного господарського суду для розгляду по суті.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014. у справі № 910/24798/13 Господарського суду міста Києва скасувати.

Справу з матеріалами апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 направити до Київського апеляційного господарського суду.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач