Ухвала суду № 39980818, 30.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 липня 2014 року Справа № 11/62-10

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер", м. Київ,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2014

зі справи № 11/62-10

за позовом першого заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м. Київ, та Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, м. Вінниця,

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгруп", м. Вінниця,

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер", м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Публічне акціонерне товариство "Фідокомбанк", м. Київ,

2. ОСОБА_2, АДРЕСА_1,

3. ОСОБА_3, м. Львів,

4. ОСОБА_4, м. Санкт-Петербург Російської Федерації,

5. ОСОБА_5, м. Вінниця,

6. ОСОБА_6, м. Вінниця,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації права власності та відновлення права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.04.2014 зі справи № 11/62-10 прийнято відмову прокурора від позову в частині скасування державної реєстрації права власності, відновлення права власності на будівлю за державою в особі Міністерства освіти і науки України, провадження у справі у зазначеній частині позовних вимог припинено. У позові в частині витребування на користь держави в особі Міністерства освіти і науки України з чужого незаконного володіння будівлі - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2014, рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2014 зі справи № 11/62-10 в частині відмови у витребуванні на користь держави в особі Міністерства освіти і науки України з чужого незаконного володіння будівлі скасовано, у цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги до відповідача-2 задоволено. Витребувано з незаконного володіння відповідача-2 на користь держави в особі Міністерства освіти і науки України будівлю. В частині позовних вимог до відповідача-1 відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" 04.07.2014 (згідно з відміткою Рівненського апеляційного господарського суду) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 04.07.2014, у якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2014, а рішення господарського суду Вінницької області від 08.04.2014 у справі № 11/62-10 залишити в силі.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту другого Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України " судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону № 3674 ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

До касаційної скарги додано платіжне доручення від 01.07.2014 № 528 про сплату судового збору в сумі 36450,00 грн.

Водночас вимагаючи скасування постанови апеляційного суду зі справи в повному обсязі, з урахуванням вартості майна 3 754 549,00грн., скаржник, з огляду на майновий характер даного позову, мав сплатити (у 2014 році) судовий збір у сумі 36540,00грн., чого ним зроблено не було.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншим сторонам та третім особам у справі, а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення цим адресатам, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Додані до касаційної скарги описи вкладення у цінні листи із поштовим штемпелем від 03.07.2014 та фіскальні чеки віл 03.07.2014 не можуть бути доказами направлення копії касаційної скарги від 04.07.2014 іншим сторонам та третім особам у справі, оскільки касаційна скарга датована пізніше, ніж були здійснені відповідні поштові відправлення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер", згідно з платіжним дорученням від 01.07.2014 №528 судовий збір у сумі 36450,00 грн., підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись пунктами 3, 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.06.2014 зі справи №11/62-10 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер".

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (м. Київ, вул. Прорізна, 25А, код ЄДРПОУ 35007886) судовий збір у сумі 36450,00 грн. (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят грн. 00коп.), сплачений за платіжним дорученням від 01.07.2014 №528.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко