Ухвала суду № 39978759, 17.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2014 рокусправа № 811/267/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Божко Л.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

ФОП ОСОБА_1 у січні 2013 року звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 254 від 10.01.2013 та постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 177 від 10.01.2013.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву ФОП ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 254 від 10.01.2013 повернуто позивачу.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно з наказом по інспекції № 02-од від 02.01.2013, на підставі звернення ОСОБА_2 та направлення на проведення перевірки № 412 від 02.01.2013, посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області у період з 02.01.2013 по 03.01.2013 було проведено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 (магазин «Товари від 35») з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт № 343 від 03.01.2013.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 177 від 10.01.2013, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 7726,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно з ч. 2 ст. 15 цього Закону інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Пунктом 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 також передбачено, що суб'єкт господарювання, зокрема, зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки відповідачем встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 пункту 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006, а саме допущено в реалізацію 64 партії товару без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації.

Факт порушення правил торговельного обслуговування ФОП ОСОБА_1 підтверджується матеріалами фото-фіксації, які Інспекція з питань захисту прав споживачів має право відповідно до чинного законодавства збирати під час перевірки.

При цьому суд зазначає, що позивачем жодним належним доказом не спростовано факту виявленого порушення вимог законодавства у сфері торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про правомірність постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 177, винесеної Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області 10 січня 2013 року.

Щодо доводів апелянта про не здійснення реалізації товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, що підтверджується відсутністю покупців та касових операцій, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 20 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

З огляду на те, що позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність щодо реалізації товарів у магазині роздрібної торгівлі «Товари від 35», посилання останнього на відсутність споживачів, яким реалізовувався товар без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації, є безпідставними.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року в адміністративній справі № 811/267/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 22 липня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.І. Ясенова