Ухвала суду № 39978728, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2013 рокусправа № 1170/2а-3802/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року

у адміністративній справі № 1170/2а-3802/12 за позовом приватного підприємства "Ніфа" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2012 року №0001100224 та № 0001090224, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року задоволено адміністративний позов приватного підприємства "Ніфа", та визнано протиправними і скасовано: податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0001100224 від 30.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 35 796 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 28 637 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 7 159 грн.; та № 0001090224 від 30.10.2012 року, яким приватному підприємству "Ніфа" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 638 грн., у тому числі за основним платежем - у розмірі 22 910 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 5728 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПП «Ніфі» в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржувані у цій справі позивачем податкові повідомлення рішення прийняті 30.10.2012 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби на підставі акт перевірки № 96/16-0/32222249 від 17.10.2012 року (а.с.31-36), складеного за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, проведеної з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1, п.79.2 ст.79 ПК України та наказу від 09.10.2012 року, винесеного у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області від 23.01.2012 року про призначення позапланової документальної перевірки ПП "Ніфа" по кримінальній справі №58-479 (а.с.51-53).

Задовольняючи позовні вимоги ПП «Ніфа», суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з передчасності винесення відповідачем оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень від 30.10.2012 року №0001100224 та № 0001090224, які відповідно підлягають скасуванню з підстав їх винесення за результатом перевірки платника податків, призначеної в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки та збори.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції правильно послався на положення п.86.9 ст.86 та пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якими передбачено здійснення документальної позапланової виїзної перевірки в разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесених ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, та встановлено особливості оформлення результатів податкових перевірок у разі, якщо такі перевірки призначені відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, і якими на час проведення перевірки позивача не конкретизувалося коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства

З урахуванням наведених у попередньому абзаці норм Податкового кодексу України, суд першої інстанції правильно акцентував увагу на тому, що податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, що узгоджується з п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, відповідно якого контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом лише за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Судова колегія погоджуючись з наведеними вище нормативним обґрунтуванням суду першої інстанції, оскільки складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата яких встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Тобто, у даному випадку відповідне податкове повідомлення-рішення могло бути винесене відповідачем лише в разі, якщо установлені за результатами податкової перевірки факти порушення податкового законодавства позивачем, знайшли своє відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин, а до набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, оскільки їх статус визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

У даному випадку відповідачем не надано суду доказів набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі № 58-479, що свідчить про протиправність прийнятих відповідачем стосовно позивача податкових повідомлень-рішень від 30.10.2012 року №0001100224 та № 0001090224 .

Крім того, судова колегія правильним визнає посилання суду першої інстанції на право відповідача провести іншу позапланову документальну перевірку (за наявності відповідних підстав, наприклад, зустрічну тощо), виявити самостійно відповідні порушення і винести податкове повідомлення рішення без посилання на матеріали перевірок, здійснених в межах кримінально-процесуального законодавства. Однак матеріалами справи безпірно підтверджено, що відповідач таким право не скористувався.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального закону - є такими, що винесені передчасно, а тому не ґрунтуються на нормах закону та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги таких висновків суду першої інстанції не спростовують, та свідчать лише про помилкове розуміння відповідачем норм матеріального права, що не може слугувати підставою для скасування судового рішення першої інстанції.

Разом з тим, виходячи з предмету спору у цій справі та характеру спірних правовідносин, судова колегія вважає, що адміністративний суд у даному випадку повинен був перевірити рішення відповідача на предмет їх відповідності положення п.86.9 ст.86, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України з урахуванням приписів п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, відповідно якого, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. З огляду на що відмічає про помилкове обговорення судом першої інстанції у даній справі питання правомірності формування платником податку даних податкового обліку з податку на додану вартість і податку на прибуток, а також встановлення факту реального, товарного характеру здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки будь-які висновки, зроблені судами внаслідок встановлення таких обставин справи, не є належним обґрунтуванням мотивів, які мають бути покладені в основу судового рішення як про задоволення, так і про відмову в задоволенні позову у цій справі, з огляду на те, що контролюючий орган першопочатково не мав законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Проте, у даному випадку наведені в попередньому абзаці обставини, також не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого по суті рішення суду першої інстанції, оскільки чіткість та зрозумілість судового рішення у даному випадку може бути досягнута шляхом виключення з мотивувальної частини постанови суду першої інстанції висновків суду першої інстанції про підтвердження позивачем реальності здійснених ним з контрагентами правочинів наданими копіями первинних бухгалтерських та податкових документів (видатковими, податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних, актами виконаних робіт, виписками з рахунків), а також про те, що викладені в акті перевірки № 96/16-0/32222249 від 17.10.2012 року обставини ґрунтуються на припущеннях.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення першої інстанції, тому керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року - залишити без змін

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов