Ухвала суду № 39978686, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 804/9639/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетрвоського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі №804/9639/13-а за товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод шихтових матеріалів» до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

15 липня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод шихтових матеріалів» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, прийняте ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетрвоська на підставі акту №368/22-6/33115707 від 19.06.2013 р.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0002552206 від 01.07.2013 р., прийняте державною податкової інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

Не погодившись з рішенням суду державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод шихтових матеріалів» було укладено правочини без наміру їх реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке є правомірним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтується на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 06.06.2013 р. по 12.06.2013 р. посадовими особами ДПІ в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДЗШМ» з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з ТОВ «Альфа - Вест ЛТД», дослідження їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2012 року, серпень 2012 року - березень 2013 року, за результатами якої складено акт №3368/22-6/33115707 від 19.06.2013 р..

Акт передвіки містить наступні висновки податкового органу:

Перевіркою ТОВ «ДЗШМ» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Альфа-Вест ЛТД», їх вид, обсяг, якість та розрахунки за травень 2012 року, серпень 2012 року - березень 2013 року;

Перевіркою ТОВ «ДЗШМ» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ТОВ «Альфа - Вест ЛТД» за травень 2012 року, серпень 2012 року - березень 2013 року.

В порушення пп. 14.1.36, п.14.1, ст.14, п. 14.1, ст. 14, п.44.1, ст. 185, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, ТОВ «ДЗШМ» сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (актами, довіреностями, товарно - транспортними документами), в результаті якого за травень 2012 року, серпень 2012 року - березень 2013 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на загальну суму 24 940,67 грн. в тому числі:

в Декларації з ПДВ за травень 2012 року завищено суму податкового кредиту на 8367,33 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 8367 грн.;

в Декларації з ПДВ за серпень 2012 року завищено суму податкового кредиту на 2333,33 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на суму 2333 грн.,

в Декларації з ПДВ за жовтень 2012 року завищено суму податкового кредиту на 5666,67, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на суму 5667 грн.,

в Декларації з ПДВ за листопад 2012 року завищено суму податкового кредиту на 900,00 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 900 грн.,

в Декларації з ПДВ за грудень 2012 року завищено суму податкового кредиту на 1040,0 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1040,00 грн..

в Декларації з ПДВ за лютий 2013 року завищено суму податкового кредиту на 800,0 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 800 грн.,

в Декларації з ПДВ за березень 2013 року завищено суму податкового кредиту на 5833,34 грн., в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суму ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на суму 5833 грн..

На підставі акту передвіки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002552206 від 01.07.2013 р., яким позивачу збільшено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 24940 грн., та за штрафними фінансовими санкціями 6235 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення №0002552206 від 01.07.2013 р., є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ТОВ «ДЗШМ» (Покупець/Замовник) укладено така договори з договори з ТОВ «Альфа-Вест ЛТД (Постачальник/Виконавець,)

Договір поставки від 11.04.2011 №1104, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, асортимент, кількість та ціна якого вказані в рахунку, видатковій накладній, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар на умовах Договору. Умови виконання - ЕХW - м.Харків (ІНКОТЕРМС 2010). Постачальник зобов'язаний здійснити відвантаження партії товару протягом 30 робочих днів з дати отримання Постачальником 100% передплати. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця одночасно з підписанням накладної (акту прийому-передачі). Умови сплати - 100% передплата. Термін дії Договору - з дати підписання до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження укладення договору до перевірки та до суду надано договір від 11.04.2011 року №1104, видаткові та податкові накладні, перелік яких міститься в акті перевірки. (а.с. 85-90, 97 , 102 - 104, 108)

Договір надання послуг ремонту насосів від 02.11.2011 №0211, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати роботи по ремонту насосів гідравлічних в асортименті та кількості, вказаних у відповідних актах прийому-передачі виконаних робіт, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити дані роботи на умовах Договору. Умови виконання - протягом 20 робочих днів з моменту здійснення 100% передплати, передачі Виконавцю, як давальницької сировини, насосів гідравлічних та підписання накладної чи акту прийому - передачі. Доставка насосів здійснюється за рахунок Виконавця. Умови сплати - 100% передплата. Термін дії Договору - з дати підписання до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем також був укладений договір поставки №1805 від 18 травня 2012 року, згідно умов якого Постачальник (ТОВ «Альфа-Вест ЛТД») зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «ДЗШМ») товар, асортимент, кількість і ціна якого вказані в рахунку, видатковій накладній, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар та договір послуг ремонту насосів від 18.05.2012 №1805. При цьому, відповідач зазначає, що до перевірки сам договір наданий не був та робить висновок, що такий договір не існує, однак позивачем під час перевірки були наданні первинні документи на підтвердження укладення та виконання такого договору, а саме: видаткові накладні, акт надання послуг, податкові накладні (перелік документів зазначений в акті перевірки) та до суду надано договір №1805 від 18 травня 2012 року та договір послуг ремонту насосів від 18.05.2012 №1805.

Разом, по вищезазначеним договорам, позивач придбав товар на суму - 24940,67 гривень.

Транспортування товару та вантажні роботи проводились за рахунок ТОВ «Альфа-Вест ЛТД» згідно товарно-транспортних накладних №Р195, Р№285, №Р307, №Р1, Р№228, Р№237, перелік яких також міститься в акті перевірки.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар (надані роботи, послуги) проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за відвантажений товар (або в рахунок передплати) отримано кошти згідно платіжних доручень та заборгованість між контрагентами відсутня.

Згідно із актом перевірки ТОВ «ДЗШМ» вказаний товар придбався для використання у власні господарській діяльності, а саме удосконалення роботи брикетировочних пресов Б 6238 №1, Б 6238 №2, Б 6238 №3, Б6238 №6 та Б6238 №7 з цілю збільшення виробничої потужності обладнання, згідно договорів поставки від 18.05.2012 року №1805 та договору поставки від 11.04.2011 року №1104.

Преси Б 6238 №1, Б 6238 №2, Б 6238 №3, Б 6238 №6 введені в експлуатацію. Прес Б6238 №7 не введений в експлуатацію. Для підвищення виробничої потужності пресу Б 6238 №1 використано придбані товари (їх частка) у ТОВ «Альфа-Вест ЛТД». Прес Б 6238 №1 введений в експлуатацію з доопрацюваннями згідно актів від 31.05.2012 №МНА-000004, №МНА-000015 від 03.12.2012 р.. Для підвищення виробничої потужності пресу Б 6238 №2 використано придбані товари (їх частка) у ТОВ «Альфа-Вест ЛТД». Прес Б 6238 №2 введений в експлуатацію з доопрацюваннями згідно актів №МНА-000003 від 30.05.2012, №МНА-000005 від 31.05.2012. Для підвищення виробничої потужності пресу Б 6238 №3 використано придбані товари (їх частка) у ТОВ «Альфа-Вест ЛТД». Прес Б 6238 №3 введений в експлуатацію з доопрацюваннями згідно акту від 31.05.2012 №МНА-000006. Для підвищення виробничої потужності пресу Б 6238 №6 використано придбані товари (їх частка) у ТОВ «Альфа-Вест ЛТД». Прес Б 6238 №6 введений в експлуатацію згідно акту від 29.12.2012 №ВЗ-000001. Для підвищення виробничої потужності пресу Б 6238 №7 використано придбані товари (їх частка) у ТОВ «Альфа-Вест ЛТД».

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами наслідком яких є поставка та придбання товару та надання послуг.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилань податкового органу при обґрунтування порушень позивачем податкового законодавства на матеріали перевірки його контрагентів з огляду на наступне.

Формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. (вказана позиція висвітлена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява №3991/03))

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року у справі №804/9639/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко