Ухвала суду № 39978684, 17.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2014 рокусправа № 808/7758/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Божко Л.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в адміністративній справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0006621720, прийняте Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 23 липня 2009 року зареєстрований Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як фізична особа-підприємець, встав у вказаному статусі на облік до податкового органу та отримав Свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 28.12.2010 і серії НОМЕР_2 від 25.01.2012 відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (щомісячна сплата 200,00 грн.) і глави XIV ПК України (ставка єдиного податку 5%, III група).

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності позивача є: 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; 69.10 Діяльність у сфері права; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 73.11 Рекламні агентства; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя було проведено невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт від 04.06.2013 № 872/17-2-22-2819810952.

В ході перевірки посадові особи податкового органу встановили порушення п. 178.2 ст. 178 ПК України, а саме заниження валових доходів у сумі 335594,80 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 195500,00 грн., за 2012 рік - у сумі 140094,80 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 52217,50 грн., у тому числі за 2011 рік у сумі 30976,60 грн., за 2012 рік - у сумі 21240,90 грн.

На підставі Акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 18.06.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003751720, яким ФОП ОСОБА_1 донараховано до сплати 52217,50 грн. податку на доходи фізичних осіб та 13054,38 грн. штрафних санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 30.08.2013 за № 1848/10/08-01-10-01-20 оскаржене податкове повідомлення-рішення від 18.06.213 № 0003751720 в частині нарахування 48133,66 грн. податку на доходи фізичних осіб та 12033,42 грн. застосованих штрафних санкцій скасовано, у зв'язку з чим ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0006621720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5104,80 грн., в тому числі за основним платежем - на 4083,84 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 1020,96 грн.

Правова позиція податкового органу ґрунтується на тому, що позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб виключно на підставі доходів, отриманих від здійснення адвокатської діяльності як незалежної професійної діяльності. Натомість адвокатська діяльність не може здійснюватись в межах підприємницької діяльності і такі доходи не повинні включатись до складу податку, отриманого від підприємницької діяльності, а тому з них повинен бути сплачений податок з доходів фізичних осіб.

Позивач, спростовуючи такі висновки відповідача, зазначає, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в органах державної податкової служби як фізична особа-підприємець і не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа. Таким чином, позивач як фізична особа-підприємець, який є платником єдиного податку, звільнений від сплати податку з доходів фізичних осіб.

Надаючи оцінку доводам сторін та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (ст. 1 Закону).

Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 Закону).

Статтею 13 Закону встановлено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, відповідно до ПК України особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, у тому числі й адвокати, підпадають під визначення поняття самозайнятої особи.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 ПК України.

Відповідно до п. 178.1 ст. 178 ПК України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Згідно з абз. 2 п. 65.1 ст. 65 ПК України приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання.

Пунктом 178.2 ст. 178 ПК України передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

В п. 167.1 ст. 167 ПК України передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПК України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Як встановлено судом і не заперечується позивачем останній має статус адвоката, що підтверджується Свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 26.09.2008.

Доводи апелянта, що закон не вимагає від адвоката, який зареєстрований як фізична особа-підприємець, реєструватися одночасно як самозайнята особа, суд апеляційної інстанції не знаходить такими, що впливають на визначення податкового зобов'язання у зв'язку зі здійсненням незалежної професійної діяльності, адже такі доводи спростовуються вищевикладеними нормами Податкового кодексу України.

Додатково відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 № 1185, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. При цьому чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апелянта, що вказана податкова консультація носить обов'язковий характер виключно для податкового органу, також не впливають на визначення правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже вказана податкова консультація не суперечить нормам Податкового кодексу України.

Окрім того колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що закон не забороняє адвокату здійснювати іншу підприємницьку діяльність, лише підтверджує висновки Узагальнюючої податкової консультації № 1185 від 24.12.2012.

Також суд апеляційної інстанції не знаходить слушними доводи позивача, що такі особи, як аудитор, експерт, бухгалтер та інші також є особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, натомість податковий орган не ставить їх в залежність від обов'язку реєструватися як самозайнята особа, оскільки діяльність адвокатів в Україні регулюється спеціальним Законом, який прямо визначає, як було вказано раніше, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в адміністративній справі № 808/7758/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 22 липня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.І. Ясенова