Ухвала суду № 39978584, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2014 рокусправа № 804/13583/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за цчастю:

представника відповідача: Фат Л.М..

представника позивача; Явтушенко Н.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі № 804/13583/13 за адміністративним позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетрвоській області №122» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків у сумі податкового боргу з 175277,89 грн. та готівкові кошти, що належать Позивачу.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що по підприємству виник новостворений податковий борг з податку на додану вартість у сумі 175277,89 грн. внаслідок несплати грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях у період з листопада 2012 року по липень 2013 року та пені, яка була нарахована за несвоєчасну сплату. Добровільно кошти сплачені не були, а тому вони підлягають примусовому стягненню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року адміністративний позов задоволено, стягнуто з Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» (далі - Відповідач) заборгованість з податку на додану вартість у сумі податкового боргу 175277,89 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Позивач за період з 2006 по 2011 рік безпідставно зарахував поточні платежі з податку на додану вартість, також платежі згідно рішення суду в рахунок податкового боргу минулих року, строк позовної давності щодо стягнення яких давно минув. На думку Відповідача, податковий орган не уповноважений змінювати призначення платежу, яке визначене платником податків, а тому стягнення заборгованості є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідачем було подано до Верхньодніпровської ОДПІ наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- декларацію з податку на додану вартість №9072306162 за жовтень 2012 року на суму 10887,00 грн.,;

- декларацію з податку на додану вартість №9079630416 за листопад 2012 року на суму 19882,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість № 9085039361 за грудень 2012 року на суму 17029,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість № 9008389683 за січень 2013 року на суму 10593,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість №9014240324 лютий 2013 року на суму 13883,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість № 9021611773 за березень 2013 року на суму 26300,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість №9028762371 за квітень 2013 року на суму 26300,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість №9037951690 за квітень 2013 року на суму 383.00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість №9036424702 за травень 2013 року на суму 13636,00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість №9043330282 за червень 2013 року на суму 6964.00 грн.;

- декларацію з податку на додану вартість №9051345049 за липень 2013 року на суму 23907.00 грн.;

Сума коштів за зазначеними податковими деклараціями сплачена не була.

Внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість утворився податковий борг, у розмірі 175277,89 грн., який відповідно складається з сум несплачених коштів за податковою деклараціями з податку на додану вартість за період з листопада 2012 року по липень 2013 року у сумі 151370.00 грн. та пені у розмірі 23907,89 грн.

Правомірність стягнення податкової заборгованості у розмірі 175277,89 грн. є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з непогашенням податкового боргу у добровільному порядку,сума податкового боргу у розмірі 175277,89грн. підлягає стягненню з Відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.57.1 Податкового Кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 49.18. ст.49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 46.1. ст.46.1. Податкового Кодексу України Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового Кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності з п. 95.1. ст.95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що декларацією є документ, на підставі якого формується податкове зобов'язання. До обов'язків платника відноситься сплата податкового зобов'язання по декларації протягом 10 днів, що настають після граничного строку сплати. Якщо платник, не сплатив зобов'язання, то органи ДПС надсилають податкову вимогу у якій зазначається сума податкового зобов'язання яка має бути сплачена протягом 60 днів. У випадку несплати такого податкового зобов'язання, податковий борг погашається шляхом стягнення коштів зокрема з рахунків платника податків.

Як вбачаться з матеріалів справи, на виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на час надсилання податкових вимог, Позивачем було сформовано та направлено податкові вимоги №1/136 від 26.10.2001 року та №2/357 від 03.12.2011 року. Отримання зазначених податкових вимог підтверджується підписом головного бухгалтера на корінцях податкових вимог.

Тобто, Відповідачем було дотримано процедуру формування та надіслання податкової вимоги, що свідчить про наявність у боржника непогашеного податкового боргу з податку на додану вартість та відповідно можливість податкового органу звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості.

Доказів, щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було.

Таким чином, правомірність стягнення податкового боргу є обґрунтованим та законним.

Щодо посилання Відповідача, на відсутність права податкового органу на зміну призначення платежу в рахунок погашення податкового боргу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9. ст .87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що податковий орган зобов'язаний змінювати призначення платежу платника податків в рахунок погашення наявного податкового боргу з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

Як вбачається з витягу з інтегрованої карти платника, напрям платежу по податковим декларація за період з листопада 2012 року по серпень 2013 року був змінений податковим органом у зв'язку з наявністю податкового боргу та зарахований на його сплату, за період починаючи з листопада 2010 року по червень 2011 року.

Тобто, дії Відповідача щодо зміни цільового призначення платежу та зарахування відповідних сум у рахунок погашення податкового боргу є обгрнутованими та законними, що свідчить про правомірність нарахування податкового боргу та його стягнення за період з листопада 2012 року по серпень 2013 року.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» у розмірі 175277,89 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст. 160, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №122» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року у справі № 804/13583/13- залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко