Постанова № 39978498, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 804/14095/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Бондарево»

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Бондарево» у жовтні 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1/10/152 від 13.06.2013 про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ «Бондарево» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та зобов'язати Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області поновити з дати виключення (01 листопада 2010 року) ТОВ «Бондарево» в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та видати ТОВ «Бондарево» свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 08.04.2013 по 12.04.2013 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Бондарево» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2009 по 30.11.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2009 по 30.11.2012, за результатами якої складено Акт № 144/222/20240580 від 19.04.2013.

На підставі висновків акту податковим органом прийнято рішення про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ «Бондарево» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за № 1/10/152 від 13.06.2013.

Підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки податкового органу щодо невідповідності ТОВ «Бондарево» критеріям п. 209.6 ст. 209 ПК України, у зв'язку з чим підприємство не має законних підстав бути суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ, оскільки за період з 01.11.2010 по 30.11.2012 частка власного сільськогосподарського товаровиробництва за попередні 12 місяців у ТОВ «Бондарево» складає 0% при реалізації продукції у сумі 18743286,00 грн., частка продукції не власного виробництва становить 100% та перевищує 25% вартості всіх поставлених товарів.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків податкового органу щодо не підтвердження факту виробництва, збирання, оприбуткування та зберігання підприємством продукції рослинництва власного виробництва, виробленої на власних або орендованих сільськогосподарських потужностях та встановив, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів (товарна група 10 «зернові культури» згідно УКТ ЗЕД) у ТОВ «Бондарево» становила приблизно 95,7% вартості всіх товарів, поставлених за період, що перевірявся.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції та податкового органу, правомірності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень суд апеляційної інстанції зазначає, що спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства регулюється статтею 209 Податкового кодексу України.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (п. 209.2. ст.209 ПК України).

Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів(послуг) становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів(послуг), поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктом 209.7 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів(послуг) у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари(послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів(послуг), то: а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку; б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею; в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення (п. 209.11 ст. 209 ПК України ).

Відповідно до п. 209.12 ст. 209 ПК України свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню в разі, якщо: а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах; б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах; в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації; г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з податку протягом останніх 12 послідовних звітних податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Бондарево» з 01.01.2009 зареєстроване в Новомосковській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як суб'єкт спеціального режиму оподаткування (дата початку дії спеціального свідоцтва - 30.10.2012), до виключного переліку видів діяльності якого віднесено вирощування зернових та технічних культур (КВЕД-2010, 01.11); надання послуг у рослинництві. Облаштування ландшафту (КВЕД-2010, 81.30, 01.61).

Згідно з розрахунками питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг), наданих ТОВ «Бондарево» до податкового органу, питома вага таких товарів за 2010, 2011, 2012 роки становить 100 %.

Разом з тим перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «Бондарево»: наказів про затвердження по підприємству на 2009, 2010, 2011, 2012 роки планів-схем сівозміни полів та плани-схеми сівозмін полів врожаю 2009, 2010, 2011, 2012 із зазначенням контурів полів, розташування та площі полів, присвоєних номерів (або назв) кожному полю сівозміни; затверджених по підприємству план-схем сівозміни посівів сільськогосподарських культур на 2009, 2010, 2011, 2012 роки; схем-карт використання земель, які були у колективній власності та розпайованих на земельні частки (паї) громадян, із зазначенням площ полів та площ і номерів земельних ділянок полів, присвоєних при розпаюванні земель, по кожній місцевій раді району станом на 31.12.2009, 31.12.2010, 31.12.2011, 30.11.2012; первинних документів, які підтверджують збирання та перевезення виробленої продукції рослинництва врожаю 2009, 2010, 2011, 2012 з полів до місць зберігання сільськогосподарської продукції (зерносховищ, елеваторів).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1134 від 02.11.2011, проект землеустрою розробляється з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

Згідно з п. 7 Порядку проект землеустрою розробляється відповідно до завдання на його розроблення, складеного з урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 11 лютого 2010 року, та оптимального співвідношення угідь і затвердженого замовником.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що проект землеустрою, зокрема, складається із графічних матеріалів, а саме: плану існуючого стану використання земель у розрізі землеволодінь та землекористувань, угідь, обмежень, обтяжень та особливих умов використання земель; схеми розміщення попередників сільськогосподарських культур; плану агровиробничих груп ґрунтів та рельєфу; схеми агротехнологічних груп ґрунтів; плану організації землеволодінь (землекористувань), впорядкування угідь, розміщення виробничих будівель і споруд, об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури та заходів з охорони земель; плану організації території сівозміни (проектування полів сівозміни з визначенням їх типів і видів, з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, чергування сільськогосподарських культур у сівозміні); матеріалів перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до державного земельного кадастру (п. 12 Порядку).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що будь-яке підприємство, яке здійснює виробництво сільськогосподарської продукції з метою впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів повинно розробити проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 179 Земельного кодексу України природно-сільськогосподарське районування земель - це поділ території з урахуванням природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур, а також є основою для оцінки земель і розроблення землевпорядної документації щодо використання та охорони земель.

Пунктом 2 Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 681 від 26.05.2004, передбачено, що районування (зонування) земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими регіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель розглядаються науково-технічними радами центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та аграрної політики і затверджуються спільно цими органами (п. 8 Порядку).

Таким чином суд доходить висновку про обов'язковість проведення районування (зонування) земель та складання схем (карт) у випадку передання сільськогосподарському підприємству земель колективної власності.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у сільському господарстві класифікація, оцінка та облік запасів здійснюються, як і в інших галузях, згідно з П(С)БО 9 «Запаси». Оприбуткування зернової продукції здійснюється трьома методами, зокрема оформляється: 1) реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (форма № 77); 2) путівка на вивезення продукції з поля (форма № 77а); 3) талон водія (форма № 77б), талон комбайнера (форма № 77в) і талон бункериста (форма № 77г). При прийманні зерна на тік або склад його обов'язково зважують і оформляють Реєстром приймання зерна вагарем (форма № 78). При цьому шофер передає вагарю талони, отримані ним від комбайнерів. На підставі первинних документів завідуючий током (комірник) робить записи у Книзі складського обліку (форма № 40) і Відомості руху зерна та іншої продукції (форма № 80). Реалізація продукції, відправка в заготівельні організації оформляється товарно-транспортною накладною, внутрішньогосподарське переміщення оформляється накладними, використання в господарстві оформляється актами (при використанні насіння і садівницького матеріалу), відомостями (при списанні кормів на годування тварин).

Проте ТОВ «Бондарево» жодних з вказаних первинних документів бухгалтерського обліку продукції рослинництва ані до перевірки, ані до суду першої інстанції, ані під час розгляду справи судом апеляційної інстанції надано не було.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів доходить висновку про не підтвердження ТОВ «Бондарево» факту виробництва, збирання та оприбуткування продукції рослинництва власного виробництва, виробленої на власних або орендованих виробничих потужностях у 2009, 2010, 2011, 2012 роках, а тому останнє не може вважатися сільськогосподарським підприємством в розумінні статті 209 Податкового кодексу України, що в свою чергу свідчить про правомірність рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1/10/152 від 13.06.2013 про виключення сільськогосподарського підприємства ТОВ «Бондарево» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Надані позивачем до суду договори поставки, ТТН, договори зберігання з актами надання послуг та актами приймання-передачі продукції жодним чином не підтверджують факту безпосереднього виготовлення ТОВ «Бондарево» сільськогосподарської продукції. Крім того вказані первинні документи не були надані позивачем під час проведення податковим органом перевірки.

За приписами статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та спростовано позивачем у справі, до перевірки, а також після її проведення, але до прийняття спірного ППР, позивачем не були надані вищезазначені первинні документи, що свідчить про їх відсутність в момент вчинення господарської операції.

Також, надані елеватором ТОВ «Аякс» на підтвердження даних обліку позивача ТТН спеціалізованої форми № 1-сг (зерно), складені з порушенням вимог чинного законодавства.

Надані позивачем разом з запереченнями до акту перевірки акти оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва оцінених за справедливою вартістю за 2011- 2012 роки, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 2011- 2012 роки, акти витрат насіння і садивного матеріалу за 2011-2012 роки, технологічні карти полів за 2011-2012 роки із завіреними копіями облікових листів трактористів за 2011-2012, містять розбіжності по кількості використовуваних посівних площ ріллі. Вказані обставини не спростовані позивачем жодними належними та допустимими доказами.

Окрім того, посилання суду першої інстанції на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, як на підставу скасування рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1/10/152 від 13.06.2013, колегія суддів знаходить необґрунтованими, адже позивачем у даній адміністративній справі не оскаржуються дії податкового органу щодо проведення перевірки.

Окрім того суб'єкт господарювання в разі встановлення порушення порядку проведення виїзної перевірки мав законне право, закріплене Податковим кодексом України, не допустити посадових осіб податкового органу до перевірки, проте таке право не було реалізовано позивачем, а тому, навіть за наявності певних порушень з боку відповідача щодо порядку організації та проведення перевірки, встановлені порушення не можуть вважатися необґрунтованими, а платник податку не звільняється від відповідальності.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року в адміністративній справі № 804/14095/13-скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженої відповідальністю «Бондарево» відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 01 липня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров