Ухвала суду № 39978494, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2014 рокусправа № 804/11272/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі № 804/11272/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтресплав» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтресплав» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо невизнання податковою декларації ТОВ «Інерсплав» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період за квітень 2013 року;

- скасувати рішення Відповідача №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року про невизнання податковою декларації ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2013 року;

- зобов'язати Відповідача прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2013 року з додатками, датою її фактичного отримання, тобто 08.05.2013 року;

- зобов'язати Відповідача відобразити показники (дані)податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період квітень 2013 року в електроних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРСПЛАВ»;

- зобов'язати Відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі;

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про неприйняття Відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки зазначена декларація була заповнена відповідно до вимог чинного законодавства, в тому числі в декларації було зазначеного найменування податкового органу, до якого була подана зазначена декларація.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Відповідача щодо невизнання податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року. Скасовано рішення Відповідача №8699/10/15.2. від 20.05.2013 року. Зобов'язано Відповідача прийняти податкову декларацію Позивача з податку на додану вартіть за квітень 2013 року з додатками, датою її фактичного отримання, а саме: 08.05.2013 року. Зобов'язано Відповідача відобразити показники податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками в електроних базах данних податкової звітності, у тому числі у картці особового рахунку Позивача. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення податкового органу є обґрунтованим, оскільки декларація з податку на додану вартість була подана з порушення вимог ст.48 Податкового кодексу України, а саме в ній відсутня найменування податного органу до якого подається декларація, що на думку Відповідача свідчить про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ».

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.05.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю « ІНТЕРСПЛАВ» подало до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період, квітень 2013 року.

28.05.2013 року, Позивачем було отримано рішення №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року про визнання недійсною декларації ТОВ «ІНТЕРСПЛАВ» з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Позивач подав скаргу до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області, у якому просив скасувати рішення №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року та прийняти податкову звітність за квітень 2013 року.

Рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області №658/10/04-36-18-07-19 від 25.06.2013 року скарга була залишена без задоволення.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Позивач подав повторну скаргу до Міністерства доходів і зборів України, якою просив скасувати рішення №8699/10/15.2 від 20.05.2013 та прийняти податкову звітність за квітень 2013 року.

Рішенням Міністерства доходів і зборів №8169/6/99-99-10-01-05-15 від 02.08.2013 року повторна скарга була залишена без задоволення.

Правомірність та обґрунтованість винесення рішення №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року та внесення змін до даних картки особових рахунків платника податків є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податковій декларації за квітень 2013 року заповнені всі обов'язкові реквізити, що свідчить про протиправність неприйняття податкової декларації Відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Ї

У відповідності з п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п. 48.2. ст..48 Податкового кодексу України обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.49.1, 49.2 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.49.8 ст.49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Аналіз зазначених правових норм вказує на те, що податковою декларацією є документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація подається за період, встановлений Податковим кодексом України до відповідного податкового органу. При поданні податкової декларації, контролюючим органом перевіряється наявність обов'язкових реквізитів, відсутність яких спричиняє втрату документом свого статусу. Відповідні реквізити встановлені ст.. 48 Податкового кодексу України, до яких зокрема відноситься найменування контролюючого органу. Відсутність у поданій податковій декларації необхідних реквізитів є підставою для відмови у прийняті такої декларації. У випадку, якщо відмова контролюючого органу буде визнана протиправною, то податкова декларація вважається прийнятою у день її отримання податковим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації була відсутність такого необхідного реквізиту, як найменування податкового органу до якого подавалась декларація.

Проте, як вбачається з наданої Позивачем копії податкової декларації, завіреної штемпелем податкового органу, вона відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, вона відповідає формі та на ній присутні всі обов'язкові реквізити передбачені ст..48 Податкового кодексу України, зокрема зазначено найменування податкового органу, до якого подавалась податкова декларація.

Зазначене свідчить про протиправність висновків Податкового органу, які були викладені у рішенні №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року, оскільки вони не відповідають дійсності та не базуються на вимогах чинного законодавства про зміст та форму податкової декларації.

Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку відсутності у податковій декларації необхідних реквізитів, чинним законодавством встановлено, що контролюючий орган має право відмовити у прийнятті такої декларації.

Проте, у Податковому кодексі України відсутнє право податкового органу визнати декларацію, у якій не зазначені всі необхідні реквізити недійсною.

Тобто, винесення рішення про визнання податкової звітності недійсною не базується на нормах Податкового кодексу України, оскільки при його винесенні Податковий орган не керувався вимогами податкового законодавства, чим порушив права Позивача, що свідчить про наявність законних підстав його скасування та зобов'язання податкового органу визнати податкову декларацію у день її фактичного отримання, а саме 08.05.2013 року.

Таким чином, рішення №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року про визнання податкової звітності недійсною є протиправним та необґрунтованим.

Щодо вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача відобразити дані податкової декларації за квітень 2013 року у електронних базах даних податкової звітності, то апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з п.3.1 Інструкції «Про порядок введення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276 (далі - Інструкція №276), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п.11 Інструкції №276 податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 N 266 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за N 595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Зміст зазначених правових норм вказує на те, що у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток особових рахунків відображали показники (дані) зазначені в податковій декларації, зокрема з податку на додану вартість.

Виходячи з того, що рішення податкового органу про визнання податкової звітності недійсною є незаконним, то відповідно позовні вимоги щодо необхідності зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації Позивача з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі у картці особового рахунку Позивача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення №8699/10/15.2 від 20.05.2013 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та обґрунтованістю занесення даних податкової декларації до податкової бази даних.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі № 804/11272/13-а - залишити без змін .

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко