Постанова № 39978477, 26.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2014 рокусправа № 804/4188/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Конкорд»

до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ТДВ «Конкорд» у березні 2014 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 0002022201, 0002032201, винесені Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 18 березня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 12.08.2013 по 13.09.2013 було проведено планову виїзну перевірку ТДВ «Конкорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт № 144/22-01/37383088 від 20.09.2013.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 08 жовтня 2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0003382201, 0003972201, 0003962201, № 0005211703.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних рішень, з метою прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду скарги Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 19.11.2013 по 29.11.2013 було проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ «Конкорд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено Акт № 305/22-01/37383088 від 29.11.2013.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 4610/10/04-36-10-08-09 від 16.12.2013 податкове повідомлення-рішення № 0003972201 від 08.10.2013 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1904156,00 грн. залишено без змін; податкове повідомлення-рішення № 0003382201 від 08.10.2013 скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 12647,70 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0003962201 від 08.10.2013 про застосування штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ у сумі 170,00 грн. скасовано; податкове повідомлення-рішення № 0005211703 від 08.10.2013 скасовано в частині застосування штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб у сумі 201,50 грн.

Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області 09.01.2014 винесено нові податкові повідомлення-рішення: № 0005882201, яким ТДВ «Конкорд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 188678,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1127,50 грн. та № 0000011703, яким ТДВ «Конкорд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 3240,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 608,50 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішенням ТДВ «Конкорд» звернулося зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яке своїм рішенням № 3638/6/99-99-10-01-15 від 26.02.2014, за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення № 0003382201, № 0003972201, № 0005211703 від 08.10.2013 та № 0000011703, № 0005882201 від 09.01.2014, залишило без змін податкове повідомлення-рішення № 0005211703 від 08.10.2013 з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги (№ 0000011703 від 09.01.2014), податкові повідомлення-рішення №0003972201, 0003382201 від 08.10.2013 з урахуванням рішення, прийнятого за результатами розгляду первинної скарги (№ 0005882201 від 09.01.2014) в частині взаємовідносин з ТОВ Електронна компанія «Едванс», ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод», ТОВ «ЕКТ-Сервіс», ТОВ «Дніпроторгкомцентр», ПП «Екосвіт Ю» скасовано.

На підставі вказаного рішення та акту перевірки № 144/22-01/37383088 від 20.09.2013 18 березня 2014 року винесено нові податкові повідомлення-рішення: № 0002022201, яким ТДВ «Конкорд» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 1239937,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 619968,50 грн. та № 0002032201, яким ТДВ «Конкорд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 108768,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 567,00 грн.

За висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, позивачем занижено ПДВ за серпень та вересень 2012 року, оскільки право на податковий кредит з отриманих послуг від ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» виникло у липні 2012 року. При цьому ТДВ «Конкорд» скаргу-додаток № 8 до декларації з ПДВ за липень 2012 року до податкового органу не надавало.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ «Конкорд» з ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» було укладено договір підряду на виготовлення продукції з матеріалів замовника № 09/12-1 від 09.05.2012.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору № 09/12-1 від 09.05.2012 взаємовідносини сторін завершаються після підписання Актів виконаних робіт на кожну конкретну партію продукції, вказані акти підписуються замовником після передачі продукції та її реєстрації в органах ДАІ кінцевим споживачем (КРП «Чисте місто»), таким чином вартість послуг з виготовлення прибирально-підмітальної техніки врахована у складі ціни конкретної партії продукції.

Виготовлена продукція була передана замовнику на підставі актів здачі-прийняття робіт від 31.07.2012, 30.08.2012, 18.09.2012, 19.09.2012, 20.09.2012, 21.09.2012, 28.09.2012, також ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» були виписані податкові накладні.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» у серпні, вересні 2012 року, оскільки фактично отримання та оплата послуг з виготовлення прибирально-підмітальної техніки відбулися саме у вказаний період.

Посилання апелянта на неподання ТДВ «Конкорд» скарги-додаток № 8 до декларації з ПДВ за липень 2012 року суд апеляційної інстанції також знаходить необґрунтованими, адже відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України покупець товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту, лише у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, тоді як ТОВ «Верхньодніпровський авторемонтний завод» не відмовлялося від надання податкових накладних та не порушував порядок їх складання і реєстрації.

Крім того апелянтом не спростовано факт складання первинних документів по вказаним господарським операціям відповідно до вимог чинного законодавства.

Вищезазначений договір не був визнаний недійсними в судовому порядку.

Таким чином ТДВ «Конкорд» має всі законні підстави для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг, до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002022201 від 18.03.2014 є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.

Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0002032201 від 18.03.2014, яким ТДВ «Конкорд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 108768,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 567,00 грн., зокрема, стали висновки податкового органу щодо заниження позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування внаслідок не віднесення до їх складу витрат по отриманим рекламним послугам від ТОВ «Креативне агентство «Кенгуру-медіа» та ПП «Рекламно-інформаційна агенція «МедіаКомпас Україна», а також висновки щодо завищення в рядку 05.1.1 собівартості реалізованих товарів на суму 502791,00 грн.

Проте суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими такі висновки податкового органі з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності, зокрема, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Судом встановлено, що ТДВ «Конкорд» у періоді, що перевірявся, було понесено витрати на суму більше, ніж відображено на рахунку бухгалтерського обліку 90 «Собівартість реалізації», що стало підставою для включення до рядка 05.1 декларації й витрат по рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 954 «Інші витрати».

При цьому первинні документи, що підтверджують понесені витрати, які містяться в матеріалах справи (акти про списання товарів, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, акти надання послуг, акти виконаних робіт, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт), в повному обсязі були надані податковому органу до перевірки та складені відповідно до вимог чинного законодавства, що не спростовано апелянтом.

Разом з тим ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження ТДВ «Конкорд» податку на прибуток за 1-4 квартал 2012 року по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1

Натомість судом апеляційної інстанції встановлено, що ТДВ «Конкорд» 03 січня 2011 року з ФОП ОСОБА_1 було укладено договір транспортного експедирування № 03/2011, на виконання якого складено акти про прийняття-передачу виконаних робіт.

Згідно з вказаними актами ФОП ОСОБА_1 експедиторські послуги позивачу було надано у період з липня 2011 року по грудень 2012 року на загальну суму 10800,00 грн.

Проте перевіркою встановлено, що згідно з наказом ТДВ «Конкорд» № 3-ОК від 17.11.2010 ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника транспортного відділу, відповідно до табелів обліку робочого часу останнім щоденно відпрацьовано по вісім годин помісячно за 2010-2012 роки.

При цьому згідно з довідкою Верхньодніпровської ОДПІ ОСОБА_1, на підставі наказу № 231-к від 31.10.2007, працював за сумісництвом на ТОВ «ВАРЗ», з 29.04.2009 останнього переведено на повний робочий день.

Вказані обставини свідчать про об'єктивну неможливість ФОП ОСОБА_1 надавати послуги транспортного експедирування відповідно до договору № 03/2011 від 03.01.2011, укладеного з ТДВ «Конкорд», а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачеві податку на прибуток у сумі 10800,00 грн.

Таким чином податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.03.2014 № 0002032201 підлягає скасуванню лише в частині нарахування зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 97968 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року в адміністративній справі № 804/4188/14 скасувати.

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Конкорд» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.03.2014 № 0002022201 повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.03.2014 № 0002032201 в частині нарахування зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 97968 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 01 липня 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров