Ухвала суду № 39977877, 15.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2014 року

справа № 811/3679/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Екотехнологія" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Екотехнологія" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000011502 від 04 липня 2013 року, винесене Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега-Екотехнологія" збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1035954,00 грн. у тому числі 690636,00 грн. основного платежу та 345318,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001481510 від 30 жовтня 2013 року, винесене Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Омега-Екотехнологія" збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 878366,00 грн. у тому числі 742459,00 грн. основного платежу та 135907,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)..

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 04.06.2013 р. по 10.06.2013 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС відповідно до наказу №1231 від 31.05.2013 р. (а.с.1, Т.2) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Омега-Екотехнологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Браво CPЛ» за вересень 2012 року, з TOB «Базисстандарт» за квітень, травень та червень 2012 року, з ТОВ «Алікон» за березень 2012 року, з TOB «Приємна пропозиція» за липень 2012 року, з TOB «Баярд-К» за листопад та грудень 2011 року, з TOB «АТОНС» за листопад 2011 року, з ПП «Конті Преміум» за листопад 2011 року та з TOB «Созидатель» за вересень та жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт №96/22-7/37502715 від 17.06.2013 року.

В акті перевірки зафіксовано наступні порушення TOB «Омега-Екотехнологія»:

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 453 180,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2011року у сумі 864 485,00 грн.; за І квартал 2012 року у сумі 392 515.00 грн.; за II квартал 2012 року у сумі 1 125 655,00 грн.; за III квартал 2012 року у сумі 758 755.00 грн.; за IV квартал 2012 року у сумі 311 770,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 742 459,00 грн., у тому числі: за IV квартал 201 Іроку у сумі 198 832,00 грн.; за 1 квартал 2012 року у сумі 82 428.00 грн.; за II квартал 2012 року у сумі 236 388,00 грн.; за III квартал 2012 року у сумі 159 339,00 грн.; за IV квартал 2012 року у сумі 65 472,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту за листопад 2011 року у сумі 144 381,00 грн., за грудень 2011 року - 28 516,00 грн., за березень 2012 року - 78 503,00 грн., за квітень 2012 року - 28 875,00 грн., за травень 2012 року - 64 543,00 грн., за червень 2012 року - 131 713,00 грн., за липень 2012 року - 57 581,00 грн., за вересень 2012 року - 94 170,00 грн., за жовтень 2012 року - 55 430,00 грн. та за грудень 2012 року - 6 924,00 грн. (а.с.8-49, Т.1).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000011502 від 04 липня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 035 954,00 грн., у тому числі 690 636,00 грн. основного платежу та 345 318,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.6, Т.1), а також з огляду на рішення Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 07.10.2013 р. №3766/10/11-28-10-01-08 про результати розгляду первинної скарги (а.с.55-58, Т.1) - податкове повідомлення-рішення №0001481510 від 30 жовтня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 878 366,00 грн., у тому числі 742 459,00 грн. основного платежу та 135 907,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1., п. 198.2. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з TOB «Браво CPЛ», TOB «Базисстандарт», TOB «Алікон», ТОВ «Приємна пропозиція», TOB «Баярд-К», ТОВ «АТОНС», ПП «Конті Преміум» та TOB «Созидатель».

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2011 р. відповідно до договору поставки від 01.10.2011 р. TOB «Омега-Екотехнологія» придбало у ПП «Конті Преміум» бітум дорожній на загальну суму 321 575,00 грн., у тому числі ПДВ - 53 595,83 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-000314 від 01.11.2011 р., №РН-000315 від 20.11.2011 р. та податковими накладними №90 від 01.11.2011 р., №91 від 20.11.2011 р. (а.с.74-77. Т. 3). При цьому, суму 267 979,17 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за II-IV квартал 2011 року, а суму ПДВ 53 595,83 грн. - до податкового кредиту за листопад 2011 року.

Оплату придбаного товару TOB «Омега-Екотехнологія» здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.78-79, Т.3).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с.158-160, 163, 210-214, Т.2).

Відповідно до договору поставки (довгострокового) від 01.11.2011 р. (а.с.214, Т.1) TOB «Омега-Екотехнологія» у листопаді та грудні 2011 року придбало у TOB «Баярд-К» бітум дорожній на загальну суму 306 362, 00 грн., у тому числі ПДВ - 47 904,87 грн., що підтверджується видатковими накладними №2517 від 29.11.2011 р., №2520 від 01.12.2011 р. та податковими накладними №2517 від 29.11.2011 р., №2520 від 01.12.2011 р. (а.с.54, 55, 58, 59 Т.3). Суму 255 521, 66 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за IІ-IV квартал 2011 року, а суми ПДВ в розмірі 24 462,67 грн. - до податкового кредиту за листопад 2011 року, 26 641,67 грн. - за грудень 2011 року (а.с. 149-152, Т.1, а.с. 188-195, Т.3).

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.56-57, Т.3).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с. 158-160, 163, 173, 201, Т.2).

Згідно з договором купівлі-продажу №64 від 03.10.2011 р. (а.с.213, Т.1) TOB «Омега- Екотехнологія» у листопаді 2011 р. придбало у TOB «АТОНС» бітум дорожній на загальну суму 397 928.40 грн., у тому числі ПДВ у сумі 66 321,40 грн. та мінеральний порошок на загальну суму 33 450,24 грн., у тому числі ПДВ - 5 575,04 грн., що підтверджується видатковими накладними №333, №334 від 01.11.2011 р., №335 від 02.11.2011 р., №336 від 03.11.2011 р., №337 від 07.11.2011 р., №338 від 10.11.2011 р. та податковими накладними №333, №334 від 01.11.2011 р., №335 від 02.11.2011 р., №336 від 03.11.2011 р., №337 від 07.11.2011 р., №338 від 10.11.2011 р. (а.с.60-71, Т.3). Суму 340 973,67 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за II-IV квартал 2011 року, суму 9 179,33 грн. до валових витрат за І квартал 2012 р., 9 329,20 грн. - за III квартали 2012 року (а.с. 149-152, 160-161, Т.1). Натомість суми ПДВ у розмірі 66 321,40 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року, 1 873,33 грн. - за грудень 2011 року, 1 835,87 грн. - березень 2012 року, 1 865,84 грн. - вересень 2012 року (а.с.106-112, 133-136, Т.1. а.с.188-195, Т.3)

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.56-57, Т.3).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с.158-160, 163, 174, 175, 177-180, Т.2).

У березні 2012 року за договорами поставки №2/03 від 06.03.2012 р. (а.с.218, Т.1) та №116 від 13.03.2012 р. (а.с.217, Т.1) TOB «Омега-Екотехнологія» придбало у TOB «Алікон» бітум дорожній на загальну суму 460 000,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 76 666,67 грн., що підтверджується видатковими накладними №156 від 06.03.2012 р., №156/1 від 09.03.2012 р., №316 від 28.03.2012 р. та податковими накладними №156 від 13.03.2012 р., №316 від 16.03.2012 р. (а.с.45-49, Т.3). Суму 383 333,33 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за І квартал 2012 року, а суму ПДВ 76 666,67 грн. - до податкового кредиту за березень 2012 року (а.с.106-111, 153-155, Т. 1).

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.50-53, Т.3).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с.154-157, 161-163, 197-199, Т.2).

У відповідності до договорів поставки №10 від 09.04.2012 р. (а.с.215, Т.1), №5/04 від 10.04.2012 р. (а.с.227-229, Т.1), №6/05 від 03.05.2012 р. (а.с.219, Т.1) TOB «Омега- Екотехнологія» придбало у ТОВ «Базисстандарт» бітум дорожній, пічне паливо та деревне вугілля, зокрема, у квітні 2012 року на суму 173 250.00 грн., у тому числі ПДВ - 28 875,00 грн., у травні 2012 року на суму 278 203,48 грн., у тому числі ПДВ - 64 542,60 грн., у червні 2012 року на суму 790 278,00 грн., у тому числі ПДВ - 131 712,99 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.1 1-21, 26-32, 39-42, Т.3). Суму 1 129 319,56 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за півріччя 2012 року, а суму ПДВ 28 875,00 грн. - до податкового кредиту за квітень 2012 року, 64 542,60 грн. - за травень 2012 року, 131 713,00 грн. - за червень 2012 року (а.с.112-124, 156-159, Т.1).

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.22-25, 34-38, 43-44, Т.3).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с.154-157, 161-163, 182-193, Т.2).

У липні 2012 р. відповідно до договору поставки №18/07-04 від 18.07.2012 р. (а.с.222-224, Т.1) TOB «Омега-Екотехнологія» придбало у TOB «Приємна пропозиція» бітум дорожній на загальну суму 345 482,00 грн., у тому числі ПДВ - 57 580,32 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.248-250, Т.2, а.с. 1-7, Т.3). При цьому, суму 287 901,68 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за ІІІ квартали 2012 року, а суму ПДВ 57 580,32 грн. - до податкового кредиту за липень 2012 року (а.с.126-128, 160-161, Т.1).

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.244-247, Т.2).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с. 154-157, 161-163, 194-196, Т.2).

Згідно з договорами купівлі-продажу №1/14-09 від 14.09.2012 р. (а.с.232, Т.1), №1/24- 09 від 24.09.2012 р. (а.с.233, Т.1), №2/24-09 від 24.09.2012 р. (а.с.234, Т.1), №3/28-09 від 28.09.2012 р. (а.с.235, Т.1) та договором поставки №1/10-12 від 01.10.2012 р. (а.с.230-231, Т.1), TOB «Омега-Екотехнологія» придбало у TOB «Созидатель» бітум дорожній, пічне паливо, зокрема, у вересні 2012 року на суму 367 720,00 грн., у тому числі ПДВ - 61 286,66 грн., у жовтні 2012 року на суму 332 575,00 грн., у тому числі ПДВ - 55 429,17 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.222-234, Т.2). Суму 306 433,34 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за III квартали 2012 року, а суму 277 145,83 грн. до складу витрат 2012 року (а.с. 160-164, Т.1). Натомість суму ПДВ 61 286,66 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року, а суму 55 429,17 грн. - за жовтень 2012 року (а.с. 133-140, Т.1).

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.219-221, 244-247, Т.2).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди (а.с.154-157, 161-163, 164-172, 176, 202-205, Т.2).

За договором поставки №1/09-12 від 01.09.2012 р. TOB «Омега-Екотехнологія» придбало у ТОВ «Браво CPЛ» бітум дорожній, пічне паливо, зокрема, у вересні 2012 року на суму 186 100,00 грн., у тому числі ПДВ - 31 016,66 грн., у грудні 2012 року на суму 41 540,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 923,33 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.236-243, Т.2). Суму 155 083,34 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за III квартали 2012 року, а суму 34 161,67 грн. до складу витрат 2012 року (а.с.160-164, Т.1). Натомість суму ПДВ 31 016,66 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року, а суму 6 923,33 грн. - за грудень 2012 року (а.с. 133-136, 145- 147, Т.1).

Оплату придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.244-247, Т.2).

На підтвердження транспортування придбаного товару позивачем до суду надано копії товарно-транспортних накладних, договору оренди транспортного засобу та трудової угоди. (а.с. 154-157, 161-163, 181, 200, 206, Т.2).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів робить висновок про те, що позивач сформував витрати та податковий кредит на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача на час видачі податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст.201 ПК України вказані контрагенти позивача мали обов’язок виписувати податкові накладні.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі “Булвес” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

А згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкові повідомлення - рішення №0000011502 від 04 липня 2013 року та №0001481510 від 30 жовтня 2013 року прийняті Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів не відповідають п.п.1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко