Ухвала суду № 39977794, 29.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 804/78/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/78/13-а за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Межригіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення: від 19.07.2012р. №0000120610 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 898 504,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 449 252,00 грн.; № 0000140610 від 19.07.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 898 504,00 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі №804/78/13-а позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у даній справі скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представники позивача заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги позивача. Зазначили, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 18 червня по 09 липня 2012 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий» заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 39/08-23-120/2/24432974 від 16.07.2012р., в якому відображено виявлені порушення позивачем:

1) п. 185.1. ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями , в результаті чого занижено податкові зобов'язання по р.7 колонки Б "Суми ПДВ" декларації за березень 2012 року у сумі ПДВ - 459 452,70грн.;

2) п. 187.8 ст. 187 пп. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.6, п. 201.10 п. 201.12 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по р. 12.4 Декларації, за березень 2012 року у сумі 430 914,72грн.;

3) п.п. 198.2., 198.6 ст. 198, п.201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, п.10,11 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних", затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010р. № 1002, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2012 року на суму 8 135,69грн.;

4) п. 185.1. ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу України, тобто заниження податкового зобов'язання по р.7 колонки Б "Суми ПДВ" декларації за квітень 2012 року у сумі ПДВ - 9 172,60грн.;

5) п. 187.8 ст. 187 пп. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.6, п. 201.10 п. 201.12 ст. 201, п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по р. 12.4 Декларації, за квітень 2012 року у сумі 183 849,87грн.;

6) п. 198.6 ст. 198. п.п. 201.1, 201.10, 201.6, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010р. № 1002, завищено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 8 920грн. по податковій накладній, яка отримана від ТОВ "Етар";

7) п.10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, п. 192.1 ст. 192 Кодексу, занижено суму податкових зобов'язань за квітень 2012 року у сумі 1 270,18грн.;

8) п. 185.1. ст.185, п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст.188, п. 198.6 ст.198, пп.201.1, 201.6, 201.10 ст.201 ПК, пп.1,2 ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп.2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.06.95р. за № 168/704), завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам із СП у формі ТОВ "Група 4 Секурітас ЛТД" у сумі 982 080,00грн. у Декларації за квітень 2012 року;

9) пп.8,9 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПУ від 24.12.2010р. № 1002 у реєстрі виданих податкових накладних за березень-квітень 2012р. не відображає експортні операції;

10) п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, не зареєстровано у ЄРПН за березень-квітень 2012 року податкові накладні на суму 34 449,93грн..

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000120610 від 19.07.2012р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 898 504,00 грн. та нараховано штрафних фінансових санкцій у розмірі 449 252,00 грн. (далі "Повідомлення-рішення №1");

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0000140610 від 19.07.2012р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі "Повідомлення-рішення № 2").

Скасування вищезазначених податкових-повідомлень рішень вимагав позивач у своєму позові.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 87.8 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місце надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду, що відповідає нормам п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Позивачем сума 459452,70грн. була завищена за рахунок включення податкових зобов'язань за березень та занижена на 468625,34грн. за рахунок податкових зобов'язань, включених до Декларації за травень 2012 року.

Як зазначено в акті перевірки, ці суми податкових зобов'язань включені позивачем до Декларації за квітень та травень 2012 року з відображенням в реєстрі виданих податкових накладних.

З огляду на викладене, Позивач не занижував податкові зобов'язання за операціями з придбання послуг в нерезидентів, а правомірно відобразив податкові зобов'язання за такими операціями в порядку, передбаченому для самостійного виправлення помилок у податковому обліку.

Як пояснили представники позивача, інколи документи від нерезидентів, зокрема, підписані акти наданих послуг, надходять з запізненням (наприклад акт наданих нерезидентом послуг, датований березнем 2012 року, а фактично підписаний та отриманий Позивачем у квітні 2012 року). Оскільки у Позивача у березні 2012 був відсутній первинний документ, що підтверджує здійснення господарської операції та є підставою для її обліку, він не відображав податкові зобов'язання за операціями з придбання послуг від нерезидента за цей місяць.

У даному випадку Позивач скористався правом, передбаченим п.50.1 абз. (б) ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним о вій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 4.3 р. 4 Інструкції про порядок ведення органами ДПС оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами ДПС України, визначено, що при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при отриманні послуг від нерезидента на митній території України декларує зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку, то податковий кредит за такими операціями платник податку має право сформувати в податковій декларації з ПДВ, що подається за наслідками податкового періоду, в якому відбувся факт сплати податку за податковими зобов'язаннями, визначеними в уточнюючому розрахунку.

Така податкова поведінка Позивача відповідає письмовій податковій консультації від 23.08.2012р. № 7795/10/08-23-115, наданій останньому.

Так, Позивачем до податкового кредиту березня 2012 року були включені податкові накладні, виписані та включені до податкових зобов'язань в лютому 2012 року на послуги, отримані від нерезидентів в попередніх місяцях на загальну суму 30 914,72грн. та до податкового кредиту квітня 2012 року були включені податкові, виписані та включені до податкових зобов'язань в березні 2012 року на послуги, отримані від нерезидентів в попередніх місяцях на загальну суму 183 849,87грн..

Позивач, відображаючи податкові зобов'язання та податковий кредит ПДВ за операціями з придбання послуг у нерезидентів, діяв у відповідності до приписів Податкового Кодексу України.

Як вірно встановив суд першої інстанції, позивач не занижував податкові зобов'язання за операціями з придбання послуг від нерезидентів, а відображав податкові зобов'язання за такими операціями в порядку п.50.1 ст.50 ПК України.

В Акті перевірки Відповідач робить висновок, що Позивач має бути позбавлений права на податковий кредит за операціями з придбання послуг від нерезидентів у зв'язку із порушенням порядку виписки податкових накладних, зокрема, з огляду на неправильне зазначення у відповідних податкових накладних дат їхньої виписки.

Відповідач вважав, що у податкових накладних неправильно зазначені дати виписки у зв'язку з тим, що вони були виписані не в тому податковому періоді. А також, що згідно з "правилом першої події", встановленим п. 187.8 ст. 187 ПК України, позивач повинен був відобразити податкові зобов'язання за операціями з придбання послуг у нерезидентів і виписати податкові накладні не в податковому періоді, у якому він отримав підписані акти наданих послуг від нерезидентів/ чи оплатив нерезидентам вартість їхніх послуг, а у періоді, яким датовані такі акти наданих послуг (період, що передує отриманню підписаних актів/здійсненню оплати).

Колегія суддів вважає такі висновки безпідставними, оскільки, відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, які оформлені з порушенням вимог ст. 201 ПК України.

У відповідності до наказу ДПСУ від 16.02.2012р. № 127 " Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та оформлення на їх підставі податкового кредиту", порушення порядку заповнення (оформлення) податкової накладної, яке позбавляє платника податку права на податковий кредит, вважається перш за все відсутність у податковій накладній хоча б одного показника, який є обов'язковим реквізитом податкової накладної, а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару, тощо). Недотримання інших формальних умов, не є підставою для виключення податкової накладної зі складу податкового кредиту.

У даному випадку перевіркою встановлено наявність у Позивача всіх податкових накладних, оформлених за результатами придбання послуг у нерезидентів. При цьому, зазначені податкові накладні оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України (містять всі необхідні реквізити, відповідають встановленій формі, їхній зміст відповідає змісту господарської операції). Тобто, відповідно до вищевказаної узагальнюючої податкової консультації відсутні порушення порядку заповнення (оформлення) податкової накладної, які б позбавляли Позивача права на податковий кредит.

Що стосується порушення ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та невідповідності даних цього реєстру даним Єдиного реєстру податкових накладних.

В акті перевірки за квітень 2012р. (стр.25) Відповідач зазначає, що позивачем при формуванні податкового кредиту порушено п.201.10 ст. 201 ПК України, оскільки податковий кредит за березень сформований за податковими накладними, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), або зареєстрованими з меншою сумою ПДВ, ніж відображена Позивачем у складі податкового кредиту.

В той же час, всі податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН відповідно до вимог п. 1 п.р.2 р.ХХ та п.201.10 ст. 201 ПК України.

Так, відповідач зробив висновок про відсутність реєстрації у ЄРПН, виходячи з даних реєстру виданих і отриманих, податкових накладних Позивача, у якому було вказано деякі податкові накладні постачальників з помилками, тобто фактично на підставі неіснуючих накладних, і дійшов висновку про відсутність їх реєстрації.

В свою чергу Позивач надавав Відповідачу аналогічні податкові накладні з виправленими помилками, які пройшли реєстрацію в ЄРПН та на підставі яких ним було сформовано податковий кредит.

Слід зазначити, що Податковим кодексом не передбачені обмеження у формуванні податкового кредиту у разі допущення платником податку ПДВ помилок виданих та отриманих податкових накладних.

Згідно з п.201.6 ст. 201 ПК України, органи ДПС за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II ПК України.

Інформація про розбіжності у випадках, зазначених в акті перевірки, від податкового органу позивачу не надходила.

Податкові накладні, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту були надані до перевірки. Тому, твердження Відповідача про відсутність реєстрації у ЄРПН податкових накладних, на підставі яких Позивач сформував податковий кредит, є необґрунтованими, а висновки про порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПК України - безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).

В ході судового розгляду відповідачем не виконано такого обов'язку та не доведено правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, тому суд першої інстанції дійшов цілком вірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2013 року у справі № 804/78/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.06.2014р.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак