Ухвала суду № 39977758, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 804/9467/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

позивача : - Єрмакова С.В., дов. від 12.08. 13 р., Тоцький С.І.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 804/9467/13-а

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Електронна компанія "ЕДВАНС"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001212206 від 04.07.2013 р., -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Електронна компанія "ЕДВАНС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001212206 від 04.07.2013р.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків податкового органу щодо протиправного заниження податку на додану вартість позивачем, позивач вказує на те, що правомірність та реальність здійснення господарських взаємовідносин з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» підтверджена належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 р. у справі № 804/9467/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано доведенням факту реальності вчинених правочинів з придбання товарів, що підтверджено відповідними первинними документами. Судом зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, оскільки добросовісний платник податків не повинен відповідати за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 р. у справі №804/9467/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані висновками проведеної перевірки позивача. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу встановив обставини по справі та не дослідив того факту, що контрагент позивача через відсутність матеріально-технічної бази не має можливості реально здійснювати господарську діяльність, що, відповідно, свідчить про протиправність формування позивачем податкового кредиту на підставі даних господарських взаємовідносин.

ТОВ ЕК "ЕДВАНС" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи, при цьому, що дії органів ДПС по проведенню зустрічних звірок контрагента позивача визнані протиправними судовими рішеннями, які набрали законної сили. Свої заперечення на доводи апеляційної скарги представниками позивача також підтверджені в судовому засіданні апеляційної інстанції. Представники відповідача процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористались, представники відповідача в судовому засіданні відсутні.

За результатами розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим зазначити, що обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЕК «Едванс» з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ПП «Полтава-Проект-Монтаж» за період лютий, березень 2013 року (акт 21.06.2013 р. № 1151/224/24423768, а. с.81-133), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в ціні придбання товару згідно правочину з контрагентом ПП «Полтава-Проект-Монтаж», реальність якого не підтверджена належним чином і ставиться під сумнів податковим органом за результатами складання акту перевірки.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної перевірки Товариством порушено п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень 2013 р. на суму 37 488,28 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані посиланням на дані:

- акту ДПІ у м.Полтаві Полтавської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", податковий номер 35295110, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за лютий 2010 року-лютий 2013 р.» від 10.04.2013 р. № 437/22.5-10/35295110;

- акту ДПІ у м.Полтаві Полтавської області ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ", податковий номер 35295110, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: за березень 2013 р.» від 08.05.2013 р. № 520/22.5-10/35295110.

Даними актами зафіксована неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ" із платниками податків за періоди, які перевірялись.

Така неможливість мала місце в зв'язку з відсутністю ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ" за юридичною адресою, що, як зазначено податківцями в актах від 10.04.2013 р. та 08.05.2013 р., обумовлює відсутність первинних документів, які засвідчують здійснення господарських операцій (а. с.90).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що саме на висновках актів від 10.04.2013 р. та 08.05.2013 р. базується повністю висновки акту перевірки позивача від 21.06.2013 р.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, що фіксує лише факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки право на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами ДПС з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тим більш, що наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути застосування штрафних санкцій та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для контрагента такого платника податків.

Крім того, колегія суддів бере до уваги надані позивачем судові рішення:

- постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.07.2013 р. у справі № 81673288/13-а за позовом ПП «Полтава-Проект-Монтаж» до ДПІ у м.Полтаві Полтавської області, якою, зокрема, визнано неправомірними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки ПП «Полтава-Проект-Монтаж» щодо формування висновків в акті № 520/22.5-10/35295110 від 08.05.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» про нереальність проведених господарських операцій із контрагентами-постачальниками за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року та контрагентами-покупцями за березень 2013 року та відсутність документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року та контрагентами-покупцями за березень 2013 року.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2013 р. у справі № 816/3288/13-а вищевказана постанова суду першої інстанції залишена без змін.

- постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2013 р. у справі № 816/2136/13-а за позовом ПП «Полтава-Проект-Монтаж» до ДПІ у м.Полтаві Полтавської області, зокрема, визнано неправомірними дії відповідача щодо формування в акті №437/22.5-10/35295110 від 10.04.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки» висновків: «Проведеною звіркою ПП «Полтава-Проект-Монтаж» неможливо підтвердити реальність проведених господарських відносин із платником податків за лютий 2010 року-лютий 2013 року. Проведеною звіркою ПП «Полтава-Проект-Монтаж» документально не підтверджено господарські відносини із покупцями та постачальниками за лютий 2010 року-лютий 2013 року».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2013 р. у справі № 816/2136/13-а вищевказана постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У ч.5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вищевказані ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду набрали сили з моменту проголошення у відповідності до приписів ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів вважає неможливим взяття до уваги даних стосовно відсутності підтвердження реальності проведених господарських відносин ПП "ПОЛТАВА-ПРОЕКТ-МОНТАЖ" із платниками податків, зазначених в актах від 10.04.2013 р. та 08.05.2013 р.

Водночас, для всебічного розгляду даного спору, колегія суддів, досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ПП «Полтава-Проект-Монтаж», зазначає наступне:

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Так, у періоді, який перевірявся, ТОВ ЕК «Едванс» (Покупець) мав господарські відносини з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» (Продавець) щодо придбання товару (комплектуючі до комп'ютерів: картриджі, тюнери, фільтри тощо) за договором поставки №62 від 22.01.2013 р. (а. с.32, 33).

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача - ПП «Полтава-Проект-Монтаж», статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації господарського договору від 22.01.2013 р.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З оскарженої постанови вбачається дослідження судом першої інстанції первинних документів, які містяться у матеріалах справи і якими підтверджується реальність господарської операції щодо поставок комп'ютерних комплектуючих, а саме: податкові та видаткові накладні (а. с.39-76), банківські виписки, що свідчать про оплату товару позивачем (а. с.7-27).

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що виписані вказаним контрагентами позивача податкові накладні, які є за приписами Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Використання позивачем придбаних товарів (робі, послуг) у власній господарській діяльності відповідачем не спростовується.

Тобто доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять: суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Полтава-Проект-Монтаж» задекларовані ТОВ ЕК «Едванс» у податковій звітності з ПДВ за лютий, березень 2013 р.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності договору від 22.01.2013 р., використання придбаного товару у неоподатковуваних операціях.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим позиція податкового органу базується на порушеннях, начебто, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентом ПП «Полтава-Проект-Монтаж» та його контрагентами по ланцюгу постачання.

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також зі змісту вищенаведених норм можна дійти висновку, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на отримання бюджетного відшкодування в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Щодо відсутності трудових ресурсів, складських приміщень тощо у контрагента позивача ПП «Полтава-Проект-Монтаж» , то посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про фіктивність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні торговельні операції та не обов'язково має бути виробником товару чи послуги (ухвала ВАСУ від 08.08.2012 р. у справі № К/9991/42185/12).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46 860 грн., з яких 37 488 грн. за основним платежем та 9 372 грн. - штрафні (фінансові) санкції згідно спірного податкового повідомлення-рішення № 0001212206 від 04.07.2013 р.

Наведене свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ПП «Полтава-Проект-Монтаж» щодо визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС правонаступником - Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області з доданням витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, колегія суддів допускає заміну відповідача вказаним правонаступником.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 р. у справі № 804/9467/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2013р. у справі № 804/9467/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко