Ухвала суду № 39977684, 19.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2014 рокусправа № 804/7994/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника відповідача: Гагарського А.П.,

представників позивача: Кутового В.М., Лашко І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №804/7994/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Поліпласт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

12.06.2013 року Приватне акціонерне товариство «Поліпласт» звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати прийняті Дніпропетровською міжрайонною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 03.06.2013 року податкове повідомлення-рішення №0001181510 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Поліпласт» нарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 212 910,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001191520 про стягнення з Підприємства нарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 336 826,50 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 03.06.2013 року №0001191520, яким Приватному акціонерному товариству «Поліпласт» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 03.06.2013 р. №0001181510, яким Приватному акціонерному товариству «Поліпласт» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Не погодившись з рішенням суду Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений Конституцією України та Законами України, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.04.2013 р. по 24.04.2013 р. посадовими особами Дніпропетровської ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Поліпласт» з питань дотримання вимог цивільного податкового та іншого та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при проведенні господарських операцій з ТОВ «Ферріт-Д», ПП «АТМ», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Галактика М», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Ліга», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Супутник», ТОВ «Транс-Атлантика Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка» за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2013 р., за результатми якої складено Акт №451/150/24424934 від 25.04.2013 року.

Акт перевірки №451/150/24424934 від 25.04.2013 року містить висновок про те, що за результатами перевірки ПрАТ «Поліпласт» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Ангстрем Континенталь» по ланцюгу постачання.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1 пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 п.137.10 ст.137 п.138.2, ст.138 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на суму 141940 грн. в т.ч. 2012 рік на суму 141 940,00 грн.;

2 п.198.6, пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит на суму 224 551 грн. у т.ч. за серпень 2012 року в сумі 224 551,00 грн..

На підставі Акту перевірки №451/150/24424934 від 25.04.2013 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001191520 від 03.06.2013 року, яким збільшено ПрАТ «Поліпласт» розмір грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 224 551 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 112 275,50 грн..

№0001181510 від 03.06.2013 року, яким збільшено ПрАТ «Поліпласт» розмір грошового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток приватних підприємств на суму 141940 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 70970 грн.

Правомірність та обґрунтованість означених податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі означеного Акту є незаконними та необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 224 551 грн. та з податку на прибуток на суму 141 940 грн. стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» по ланцюгу постачання.

Означеного висновку Дніпропетровська ОДПІ дійшла з огляду на матеріали позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 р., ТОВ «ФОРЕСТ» за червень 2011 р.,ТОВ «ПАСІФІК» за вересень 2011 р., ПП СВ «Гермес» за березень 2011 р., БПП «Сура» за вересень, листопад 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагентами ТОВ «Ангстрем Континенталь» податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків обумовлених господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Ангстрем Контаненталь» по ланцюгу постачання.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що господарські взаємовідносини між ПрАТ «Поліпласт» та ТОВ «Ангстрем Континенталь» здійснювались на підставі Договору поставки №220812 від 22.08.2012 р., згідно якого ТОВ «Ангстрем Континенталь»,постачальник, зобов'язаний передати у власність ПрАТ «Поліпласт», покупця, продукцію (товар) у кількості, асортименті та цінах, зазначених сторонами в специфікаціях або в видаткових накладних на умовах і у порядку, передбачених цим Договором, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити продукцію (товар). Поставка здійснюється зі складу продавця транспортом покупця.

Також, судом першої інстанції встановлено, що транспортування товару здійснювалось на підставі договору про надання транспортних послуг на території України №2 від 01.04.2011 р., укладеним між позивачем та ПП «ОСОБА_4».

На думку податкового органу вказаний правочин укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про фіктивність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, та податку на прибуток, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки Дніпропетровської МДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь».

Так, факт виконання умов договору №220812 від 22.08.2012 р. підтверджується такими документами: податковими накладними №352 від 23.08.2012 р., №353 від 27.08.2012 р., №354 від 29.08.2012 р.,№355 від 31.08.2012 р., видатковими накладними №3767 від 23.08.2012 р., №3768 від 27 серпня 2012 року, №3769 від 29 серпня 2012 року, №3770 від 31 серпня 2012 року, товарно-транспортними накладними №б/н від 27.08.2012р., №б/н від 29.08.2012 року, №б/н від 31.08.2012 року, актами приймання-передачі від 23.08.2012 р., від 27.08.2012 р., від 29.08.2012 р., від 31.08.2012 р..

Крім того, на підтвердження факту оплати за поставлений товар, позивач надав до суду угоду про зміни до договору №220812 від 22.08.2012 р. від 29.11.2012 р., якою передбачено, що покупець та постачальник у зв'язку з відсутністю у покупця можливості виконати розрахунки в грошовій формі можуть змінити грошове зобов'язання покупця зобов'язанням виконати платіж простими векселями на суму 1,347,303.60 грн. В зв'язку з тим, що максимальний строк, на який можна видати вексель, чинним законодавством не передбачено, та наявною можливістю для ПрАТ «Поліпласт» реструктурувати свої боргові зобов'язання термін погашення векселів встановлений до 2022 року.

ТОВ «Ангстрем Континенталь» - постачальником товарів узгоджений термін погашення векселів, про що свідчить підпис його представника на договорі, згідно якого в оплату за поставлений товар було передбачено векселі.

Фактична передача векселів оформлена актами приймання - передачі. Акти №20-23 від 30.11.2012 р. є доказом видачі - отримання векселя, а отже, і виконання зобов'язань по оплаті за придбаний товар. З того моменту, як ПрАТ «Поліпласт» емітовано цінні папери у вигляді векселів і видано їх постачальнику товару, грошові зобов'язання за договором поставки вважаються погашеними. А у ПрАТ «Поліпласт» - емітента векселів виникають нові зобов'язання перед ТОВ «Ангстрем КонтиненталЬ» - за векселями.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає за можливе прийняти у якості доказів оплати за поставлений товар Акти №20-23 від 30.11.2012 р. про прийняття - отримання векселів.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ангстрем Континенталь» наслідком яких є поставка та придбання товару.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що право позивача на віднесення сум податку на додану вартість за отримані товари, роботи послуги виникає з моменту настання першої з подій: дати списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. ( ст.198 ПКУ) Як свідчать встановлені обставини справи позивачем було отримано поставлений товар в асортименті та обсязі зазначеному договором поставки.

Отже, позивач набув право на формування податкового кредиту з моменту отримання поставленого товару (перша подія) в незалежності від того коли та яким чином було здійснено фактичну оплату товару.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2013 року у справі 804/1260/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 р., визнано протиправними дії ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Ангстрем Континенталь» в результаті якої складено Акт перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «ФОРЕСТ», за червень 2011 року,ТОВ «ПАСІФІК» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура», за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку; визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо формування в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «ФОРЕСТ», за червень 2011 року,ТОВ «ПАСІФІК» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, БПП «Сура», за вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку висновків про визнання відсутності у ТОВ «Ангтрем Континенталь» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з 2011-2012 роки (…).

Таким чином, посилання податкового органу на висновки Акту перевірки №7208/224/33906299 від 21.12.2012 р. як на підставу для визнання господарських правовідносин позивача з ТОВ «Ангстрем Континенталь» такими, що здійснені без наміру реального настання наслідків, ними обумовлених є неправомірними, оскільки вказані висновки Акту визнано протиправними в судовому порядку.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договору, укладеного позивачем ТОВ «Ангстрем Континенталь», на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі №804/7994/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко