Ухвала суду № 39977678, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 804/2742/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства проектно-вишукувального і конструкторсько-технологічного інституту "Криворізький будпроект"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 р. у справі № 804/2742/13-а

за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

до Державного підприємства проектно-вишукувального і конструкторсько-технологічного інституту "Криворізький будпроект"

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2013 р. Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства проектно-вишукувального і конструкторсько-технологічного інституту "Криворізький будпроект" , в якому просила зобов'язати відповідача виконати вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Кривому Розі від 24.09.2008 р. № 2-15/2029, а саме:

- забезпечити відшкодування в повному обсязі зайво сплачених підприємством коштів без отримання робіт та послуг в сумі 20 400 грн. внаслідок не підтвердження господарських операцій первинними документами;

- забезпечити відшкодування в повному обсязі зайвого нарахування та виплати заробітної плати на суму 4 225 грн. внаслідок нарахування та виплати премії, не передбаченої умовами колективного договору підприємства, та, як наслідок, зайво нарахованих та виплачених відпускних;

- забезпечити відшкодування в повному обсязі зайво нарахованих та виплачених коштів в сумі 4 500 грн. внаслідок нарахування та виплати премії керівнику всупереч умовам укладеного контракту та законодавства;

- забезпечити відшкодування в повному обсязі зайвої сплати внесків в державні цільові фонди на загальну суму 3 321 грн. 32 коп. внаслідок зайвого нарахування і виплати заробітної плати та відпускних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем в добровільному порядку вимог контрольно-ревізійного відділу, правомірність та обґрунтованість яких доведена в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 р. у справі № 804/2742/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано посиланням на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р. у справі № 2а-10247/08/0470, якою вимоги контрольно-ревізійного відділу визнано узгодженими та обов'язковими до виконання.

Не погодившись з постановою суду, ДП ПВКТІ "Криворізький будпроект" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 р. у справі № 804/2742/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності судового процесу, оскільки відкрив провадження та розглянув справу, не врахувавши, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст.106 КАС України, разом із копією адміністративного позову не надіслано відповідачу додатків до позовної заяви, що позбавило Підприємство можливості ретельно дослідити заявлений позов та підготувати обґрунтоване заперечення.

ДФІ в Дніпропетровській області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання представники сторін не з'явились, сторони процесуальним правом щодо участі в судовому засіданні не скористались, жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги. Відповідно до ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалось.

Як вбачається з матеріалів справи, КРВ в м.Кривому Розі на виконання плану контрольно-ревізійної роботи з відома директора та головного бухгалтера, КРВ в м.Кривому Розі проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП ПВКТІ «Криворізький будпроект» за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2008 р., за результатами ревізії, складено акт ревізії № 2-20/038 від 14.08.2008 р. (а. с.9-44).

Даним актом ревізії зафіксовано низку порушень, зокрема:

- ДП ППКТІ "Криворізький будпроект" укладено договір про взаємовідносини та співпрацю з Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» № 04/01-4 від 15.12.2005 р., предметом якого є встановлення госпрозрахункових взаємовідносин між Корпорацією та Підприємством з питань всіх напрямків діяльності.

Підтверджуючих документів щодо отримання від Української державної

будівельної корпорації «Укрбуд» робіт або послуг, за які Підприємством сплачено коштів

на загальну суму 20400 грн. (2006 рік - 6000 грн., 2007 рік - 9600 грн., 6 місяців 2008 року - 4800 грн.), до матеріалів ревізії не надано.

Порушення допущено головним бухгалтером ОСОБА_2, яка пояснила, що роботи входять до виконання державних функцій Корпорації, як уповноваженого органу управління майном державних організацій та підприємств, що входять до її складу.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 20400 грн.

Станом на сьогоднішній день матеріальна шкода (збитки) не відшкодовані.

- ревізією правильності нарахування заробітної плати встановлено зайве нарахування та виплату заробітної плати на суму 4225 грн. внаслідок нарахування та виплати премії, не передбаченої умовами Колективного договору підприємства, що є порушенням вимог ст.15 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, п.1, п.8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, пункту 7.3 умов Положення про оплату праці робітників Колективного договору підприємства.

Пунктом 7.3 умов Положення про оплату праці робітників Колективного договору ДП ППКТІ "Криворізький будпроект" передбачено преміювати при виконанні виробничих показників підприємства преміями: за квартал - директора в розмірі 1,0 місячного окладу, головного бухгалтера за здачу звітності в розмірі 0,5 окладу, за рік - директора в розмірі 2,0 окладів, головного бухгалтера в розмірі 1,0 окладу.

Але, в порушення вищезазначених умов Колективного договору згідно з наказами підприємства була нарахована та виплачена премія за здачу звітності старшому економісту на загальну суму 4 225 грн.

Відповідно ст.15 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "...форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами", тоді як умовами Положення про оплату праці робітників до Колективного договору ДП ППКТІ "Криворізький будпроект" не передбачено преміювати при виконанні виробничих показників старшого економіста підприємства.

Внаслідок невірного нарахування та виплати вищезазначеної премії старшому економісту зайво нараховані та виплачені відпускні в сумі 320 грн., що є порушенням п.1 ст.3, ст.4, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ, п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.

Порушення допущено директором ОСОБА_3, яка підписувала наказ про нарахування премії, та пояснила, що премія старшому економісту виплачувалась тому, що вона приймала участь у підготовці звітів.

Внаслідок допущених порушень підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 4545,0 гривень.

Станом на 08.02.2013 р. матеріальна шкода (збитки) не відшкодовані.

Також, ревізією правильності нарахування заробітної плати встановлено зайве нарахування та виплату заробітної плати на суму 4500 грн. внаслідок нарахування та виплати премії керівнику підприємства всупереч умовам укладеного контракту та законодавства, що є порушенням ст.10, ст.97 Кодексу законів про працю України, п.1 ст.3, п.3 ст.8, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, ст.15 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» від 19.05.99 р. № 859, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності» від 19.03.93 р. № 203, п.3 контракту директора від 27.02.2007 р. № 79.

Так, згідно наказів від 01.02.2006 р. № 4 та від 01.02.2007 р. № 9 директору ОСОБА_3 нарахована та виплачена премія в розмірі, який перевищує один посадовий оклад, на загальну суму 4500 грн., а саме: у 2006 році 3600 грн. (оклад 1800 грн.) та у 2007 році 5400 грн. (оклад 2700 грн.), тобто в розмірі 2-х посадових окладів, що є порушенням умов п.1.3 Постанови № 859 та п.3.1 Контракту з керівником підприємства, згідно з яким максимальний розмір премії керівника не може перевищувати розміру посадового окладу.

Порушення допущено директором ОСОБА_3, яка підписувала наказ про нарахування премії, та пояснила, що виплата премії в розмірі двох окладів передбачена Колективним договором підприємства.

Внаслідок допущеного порушення підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 4500 грн.

Станом на момент пред'явлення позову матеріальна шкода (збитки) не відшкодовані.

Зайве нарахування і виплата заробітної плати на суму 8725 грн. та відпускних на суму 320 грн. призвели до зайвої сплати внесків в державні цільові фонди на загальну суму 3321,32 грн., що є порушенням ст.2 Закону України від 26.06.97 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"; п.1 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-111, п.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, ст.47 Закону України від 23.09.99 р. № 1105-ІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Внаслідок допущених порушень підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 3321,32 грн.

- зайве нарахування і виплата заробітної плати на суму 8725 грн. та відпускних на суму 320 грн. призвели до зайвої сплати внесків в державні цільові фонди на загальну суму 3321,32 грн., що є порушенням ст.2 Закону України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"; п.1 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ, п.1 ст.19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, ст.47 Закону України від 23.09.99 р. № 1105-ІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ".

Внаслідок допущених порушень підприємству завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 3321,32 грн.

На підставі даного акту КРВ в м.Кривому Розі складено та направлено ДП ПВКТІ "Криворізький будпроект" лист від 24.09.2008 р. № 2-15/2029 (а. с.45, 46), в якому з огляду на вищенаведені порушення від Підприємства, зокрема, вимагалось:

п.2 Забезпечити відшкодування витрат, проведених всупереч законодавству, шляхом перерахування від Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» коштів на розрахунковий рахунок Підприємства на загальну суму 20,4 тис. грн.;

п.3 Забезпечити відшкодування зайво нарахованої заробітної плати за рахунок винних осіб шляхом внесення коштів в касу підприємства або утримання з заробітної плати на підставі заяв працівників на загальну суму 9,1 тис. грн.;

п.5 Зменшити по бухгалтерському обліку та в звітності Підприємства заборгованість по зайво нарахованим внескам перед загальнообов'язковими фондами на суму 3,3 тис. грн.

З огляду на відсутність виконання відповідачем вищезазначених вимог у добровільному порядку, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДП ПВКТІ "Криворізький будпроект" не підлягає задоволенню з таких підстав:

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.93 р. № 2939-XII (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки), (далі - Закон № 2939-XII) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно пунктів 1, 7, 10 частини 1 статті 10 Закону № 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Частинами 1 та 2 статті 15 Закону № 2939 визначено службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Таким чином, вимоги посадових осіб КРУ є обов'язковими до виконання керівниками та іншими службовими особами підконтрольних установ (якою в даному випадку з огляду на фінансування з бюджету є відповідач), оскільки вказаний обов'язок кореспондується з правом посадових осіб КРУ звертатись до суду з позовом щодо усунення виявлених порушень в разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог.

Отже, направляючи відповідачу лист-вимогу від 24.09.2008 р. № 2-15/2029, КРУ в м.Кривому Розі діяло у межах повноважень, наданих чинних законодавством.

Щодо законності вищенаведених вимог, то їх правомірність і законність була предметом спору у справі № 2а-10247/08/0470 за позовом ДП ПВКТІ "Криворізький будпроект" до КРВ в м. Кривому Розі про визнання протиправними та скасування вимог від 24.09.2008 р. № 2-15/2029 про вжиття заходів щодо усунення порушень, виявлених в ході ревізії.

Так, за результатами розгляду даного спору Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову від 03.09.2009 р., якою у задоволенні позову ДП ПВКТІ "Криворізький будпроект" відмовлено з тих підстав, що вимоги КРВ в м.Кривому Розі є законними та обґрунтованими.

При цьому, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 р. вищевказану постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р. у справі № 2а-10247/08/0470 залишено без змін (а. с.50-57).

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.ч.3, 5 ст.254 КАС України (в редакції на момент винесення вищевказаних судових рішень) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вказана постанова набрала сили з моменту проголошення у відповідності до приписів ч.3, ч.5 ст.254 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ДФІ в Дніпропетровській області, оскільки законність вимог, заявлених позивачем до виконання відповідачем, була встановлена судовими рішеннями у справі № 2а-10247/08/0470, які набрали законної сили.

Разом з тим, колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що суд першої інстанції порушив принцип змагальності судового процесу, оскільки відкрив провадження та розглянув справу, не врахувавши, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ст.106 КАС України, разом із копією адміністративного позову не надіслано відповідачу додатків до позовної заяви, що позбавило Підприємство можливості ретельно дослідити заявлений позов та підготувати обґрунтоване заперечення.

З огляду на вищенаведені обставини даної справи позивач був обізнаний щодо суті спірних відносин по листу-вимозі від 24.09.2008 р., оскільки ревізія проводилась з відома посадових осіб Підприємства і лист-вимога від 24.09.2008 р. була отримана Підприємством 25.09.2008 р.

Крім того, законність вимог була предметом «попереднього» судового процесу, що свідчить про обов'язок відповідача виконати лист-вимогу від 24.09.2008 р., доказів чого останнім суду не надано.

Тим більш, у відповідності до приписів ст.49 КАС України відповідач мав змогу ознайомитись з матеріалами даної справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства проектно-вишукувального і конструкторсько-технологічного інституту "Криворізький будпроект" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013р. у справі № 804/2742/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко