Ухвала суду № 39977646, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 811/2792/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представника позивача: Ясинської Л.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровогодаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі №811/2792/13-а за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" до Кіровогодаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

29 серпня 2013 року приватна виробничо-комерційна фірма "Жемчуг" завернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати противпраним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.06.2013 року №0001042220, прийняте Кіровоградською об'єднаною державної податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податкову звітність з податку на додану вартість на підставі господарських операцій реальність здійснення яких, підтверджується документами первинного обліку у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 13.06.2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Кіровогодаська декржавна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом витмог норм матеріального та процесуального права просила оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задовденнні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем було укладено правочин без наміру його реального здійснення, що призвело до заниження позивачем заявлених до сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яке є правомірним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, та ґрунтуються на висновках акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем приписів чинного Податкового кодексу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 24 травня 2013 року по 30 травня 2013 року посадовими особами Кіровоградської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку приватної виробничо-комерційної фірми "Жемчуг" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством "Онікс - СГ" за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, ПП "Карбон - С" за період з 01.05.2012 р. по 30.09.2012 р., за результатами якої складено акт №84/22-2/13768257 від 03.06.2013 р..

Перевіркою встановлено порушення позивачем :

п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- ІУ (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено аодаток на доадну вартість в частині взаємовідносин з ПП "Карбон - С" та ПП "Онікс - СГ" на загальну суму 315127 грн, в т.ч.: за травень 2012 року на суму ПДВ 80817 грн. в частині взаємовідносин з ПП "Карбон - С", за серпень 2012 року на суму ПДВ 200977 грн. в частині взаємовідносин з ПП "Карбон - С" та ПП "Онікс - СГ"; за вересень 2012 року на суму ПДВ 33333 грн. в частині взаємовідносин з ПП "Карбон - С".

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0001042220 від 13 червня 2013 року, яким визначено грошове зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 315127 грн. та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій на суму 157563 грн..

Правомірність та обгрунтованість податкового подвідомлення - рішення №№0001042220 від 13 червня 2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, за наслідками яких сформовано податкову звітність з податку на додану вартість у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Укладені договори, на думку суду першої інстанції, носять реальний характер настання наслідків, ними обумовлених, що підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на настпуне.

Як вбачається з матеріалів перевірки, фактично, підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість та податку на прибуток стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем з його контрагентами ПП "Карбон - С" та ПП "Онікс - СГ".

Означеного висновку Кіровоградська ОДПІ дійшла з огляду на матеріали актів про результати документальних невиїзних перевірок контрагентів позивача. З огляду на зазначені акти перевірки податковий орган дійшов висновку, що первинні документи не відповідають вимогам чинного законодавства та не є підтвердженням здійснення господарських операцій в силу Закону. Отже, здійснені операції не відповідають меті підприємницької діяльності, є безтоварними та направлені на надання податкової вигоди позивачу.

Однак суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановені обставини справи свідчать, що 02 квітня 2012 року між позивачем (замовник) та ПП "Карбон-С" (підрядник) укладено договір підряду №10/04 відповідно до якого підрядник зобов'язаний власними силами та засобами виконати відповідно проектної документації та вимог Договору, вказані в пп.1.2 Договору роботи, передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених Договором. Підрядник зобов'язується здійснити роботи щодо влаштування фундаменту операторної АЗС за адресою с.Ропотуха Уманського району Черкаської області у відповідності до кошторисної документації.

Також, між позивачем (замовник) та ПП "Карбон-С" (підрядник) було укладено договір підряду №13/05 від 07 травня 2012 року відповідно до якого підрядник зобов'язаний вланими силами та засобами виконати відповідно проектної документації та вимог Договору, вказані в пп.1.2 Договору роботи, передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених Договором. Підрядник зобов'язується здійснити роботи по влаштування плитки ФЕМ 6 см. на АЗС за адресою, с. Шаріно, Уманського району, Черкаської області у відповідності до кошторисної документації.

Між позивачем (замовник) та ПП "Карбон С" (підрядник), також, укладено договір №11\05 від 03.05.2012 року відповідно до якого підрядник зобов'язаний власними силами та засобами виконати відповідно проектної документації та вимог Договору, вказані в пп.1.2 Договору роботи, передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених Договором. Підрядник зобов'язується виконати роботи по резервуарному парку АЗС за адресою, с.Ропотуха Уманського району Черкаської області у відповідності до кошторисної документації.

Також, 03 травня 2012 року між позивачем та його контрагентом ПП «Карбон С» було укладено договір №12/05, відповідно до якого ПП «Карбон С» (підрядник) зобов'язується власними силами та засобами виконати роботу щодо прокладання труби з/б 1000АЗС за адресою: с.Ропотуха Уманського району Черкаської області у відповідності до кошторисної документації.

16 травня 2012 року між позивачем (замовник) та ПП "Карбон С" (підрядник) укладено договір №14/05, відповідно до якого підрядник зобов'язаний власними силами та засобами виконати відповідно проектної документації та вимог Договору, вказані в пп.1.2 Договору роботи, передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених Договором. Сторони домовились, що підрядник виконає роботу щодо укладення плитки ФЕМ 8 см. на АЗС за адресою с.Ропотуха Уманського району Черкаської області у відповідності до кошторисної документації.

28 червня 2012 року між позивачем (замовник) та ПП "Карбон С" (підрядник) укладено договір №14/05, відповідно до якого підрядник зобов'язаний власними силами та засобами виконати відповідно проектної документації та вимог Договору, вказані в пп.1.2 Договору роботи, передати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених Договором. Сторони домовились, що підрядник виконає роботу з улаштування асфальтно - бетонованого покриття на АЗС за адресою с.Шарин Уманського району Черкаської області та с. Ропотуха Уманського району Черкаської області у відповідності до кошторисної документації.

Крім того, між ПП «Оникс - СГ» (виконавець) та ПВКФ «Жемчуг» (замовник) укладено договір про надання послуг №12/22 від 22 серпня 2012 року, відповідно до якого виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту крана ЗИЛ ГЯ-3575А згідно специфікацій до даного договору, а замовник приймає та зобов'язується послуги оплатити у відповідно актів виконаних робіт, та не пізніше 3 діб після отримання товарів, робіт, послуг.

На думку податкового органу вказані правочини укладено без мети реального настання наслідків ним обумовлених, документи, надані позивачем до перевірки, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки про заниження податкових зобов'язань з ПДВ зроблено з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкового органу, свідчить про недійсність укладених договорів.

З огляду на акт перевірки, судом апеляційної інстанції встановлено, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано, враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та його контрагентами ПП "Карбон С" та ПП «Оникс - СГ».

Так, право на віднесення сум ПДВ за господарськими правовідносинами позивача з ПП «Карбон С» до податкової звітності підтверджено зареєстрованими належним чином податковими накладними №3 від 18.09.2012 р., №12 від 30.08.2012 р., №7 від 22.08.2012 р., №2 від 08.08.2012 р., №1 від 08.08.2012 р., №10 від 28.05.2012 р.,№4 від 11.05.2012 р., №3 від 11.05.2012 р., №1 від 10.05.2012 р..

Виконання робіт, обумовлених договорами підряду, укладеними позивачем з ПП «Карбон С», підтверджені актами виконаних робіт, бланком договірної ціни та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, що містяться в матеріалах справи.

Оплату за виконані ПП «Карбон С» роботи позивач здійснив в безготівковій формі за цінами обумовленими специфікаціями та кошторисною документацією, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Право на віднесення суми ПДВ до податкової звітності позивача за договором на надання послуг, укладеним позивачем з ПП «Оникс - СГ», підтверджується податкової накладною № 35 від 22.08.2012 року.

Також, на підтвердження факту реальності здійснення господарських зобов'язань, обумовлених договором №12/22 від 22 серпня 2012 року, позивач надав до суду акт виконаних робіт від 22.08.2012 р. та рахунок на оплату виконаних робіт з улаштування асфальтно - бетонованого покриття від 22.08.2012 р., специфікацію №1 до договору №12/22 від 22 серпня 2012 року.

Оплату наданих позивачем послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом наслідком яких є поставка товару.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ, а також правомірності формування податку на прибуток за рахунок договорів, укладених позивачем та його контрагентами, на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності посилань податкового органу при обґрунтування порушень позивачем податкового законодавства на матеріали перевірки його контрагентів з огляду на наступне.

Формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградської державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі №811/2792/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим