Ухвала суду № 39977625, 05.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2014 рокусправа № 0870/9759/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю

представника відповідача: Ратієва Д.С.

представника позивача Буря О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі №0870/9759/12 за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод Феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

12 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство «Запорізькій завод феросплавів» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення: №0000510026 від 04.10.2012 р., яким ПАТ «ЗФЗ» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 6 626 251,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 3 313 125 грн.; №0000520026 від 04.10.2012 р., яким ПАТ «ЗФЗ» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 6 626 251 грн. та червень 2012 року на суму 7 251 784 грн., тобто на загальну суму 13 878 035,00 грн., які було винесено Спеціалізованою державною податкової інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя Державної податкової служби на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки №363/26-0/00186542 від 18.09.2012 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит та від'ємне значення, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету за наслідками господарських правовідносин, підтвердженими належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000510026 від 04.10.2012 р., яким Публічному акціонерному товариству «Запорізькій завод феросплавів» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 6626251 грн., та нараховані штрафні санкції в розмірі 3313125 грн., та №0000520026 від 04.10.2012 р., яким Публічному акціонерному товариству «Запорізькій завод феросплавів» зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 6626251 грн. та червень 2012 року на суму 7251784 грн., тобто на загальну суму 13 878 035,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, відповідач, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем неправомірно використано відшкодування від'ємного значення за період травень - червень 2012 року для отримання прибутку від господарської діяльності при продажу готової продукції за ціною нижчою собівартості. Вказане свідчить про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства та вказує на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з доводами апеляційної скарги відповідача, ПАТ «ЗФЗ» подало заперечення на апеляційну скаргу, які фактично, обґрунтовані доводами адміністративного позову. Позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення та оскаржувану постанову суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжя було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Запорізькій завод феросплавів» від'ємного значення податку на додану вартість за травень 2012 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2012 р., за результатами якої складено Акт №363/26-0/00186542 від 18.09.2012 р..

В ході перевірки встановлено такі порушення:

на порушення п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - VI (зі змінами і доповненнями), ПАТ «ЗФЗ» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за травень 2012 року на суму 6 626 251 грн. та за червень 2012 р., на суму 4 154 075 грн.;

на порушення пю198.3 ст.198, п.200.1, 200.3, 200.4а ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), ПАТ «ЗФЗ» завищено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2012 року, на загальну суму 3 097 709 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивач подав на нього заперечення, які за наслідками розгляду було залишено без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

№0000520026 від 04 жовтня 2012 року, яким позивачу зменшено розмірі від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень - червень 2012 року у розмірі 13 878 035 грн..

№0000510026 від 04 жовтня 2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ( утому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 6 626 251 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 313 125,50 грн..

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень №0000520026 та №0000510026 від 04 жовтня 2012 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та отримано від'ємне значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на підставі господарських правовідносин, що підтверджені первинними документами та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Встановлені обставини справи свідчать про те, що основними постачальниками товарно-матеріальних цінностей на митній території України у звітному податковому періоді були: ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму ПДВ - 15 889 174,5 грн., ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» на загальну суму ПДВ - 4 932 308,86 грн., ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на загальну суму ПДВ - 3 232 990,53 грн..

Проведеною перевіркою відображених показників в рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво,спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/робіт послуг та необоротних активів з метою їх використання у межах господарських операцій платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою» податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року, встановлено, що підприємством задекларовано обсяги придбання в сумі 157 476 грн. (без ПДВ) та суму ПДВ 31 495 242 грн..

Як вбачається з матеріалів перевірки, при перевірці реєстрів отриманих та виданих податкових накладних податковим органом встановлено, що основними вітчизняними покупцями при подальшій реалізації придбаного товару в складі готової продукції ПАТ «ЗФЗ» в травні 2012 року були: ПАТ «УКРНАФТА» на загальну суму ПДВ 9 817 187,71 грн., ПАТ «Марганецький гріничо-збагачувальний комбінат» на загальну суму ПДВ 1 865 226,95 грн., ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» на загальну суму ПДВ 3 590 013,88 грн., ПрАТ компанія «Приват інтертрейдінг» на загальну суму ПДВ 2 983 117,37 грн., ПАТ «Нікопольській завод феросплавів» на загальну суму ПДВ 2 208 385,3 грн..

Також перевіркою встановлено, що ПАТ «ЗФЗ» у період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року згідно видаткових накладних на відвантаження продукції було постановлено вітчизняним та іноземним: феромарганцю Фмн78РБ, ФМн78 Р20, Фм н78Р25, ФМн78р30, ФМн78Р35, феросилікомарганцю Мнс17РБ, МнС17Р50, МнС25Р10, марганцю металевого Мн95 основним покупцям:

на території України : ПАТ «УКРНАФТА» на загальну суму ПДВ 10 667 704, 44 грн., ВАТ ЗМК «Запоріжсталь», ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на загальну суму ПДВ 1 570 006,88 грн..

нерезидентам: ТОВ «Технопромінвест», Російська Федерація, питома вага якого в загальному обсязі експорту складає 59,3 %., ТОВ ТБ «Металл» 050046, Алмати, вул.. Сатпаєва 97, оф. 2, Казахстан, в загальному обсязі експорту складає 59,3 %.

В акті перевірки відображено дослідження податковим органом документів первинного обліку, що підтверджується факт здійснення позивачем господарських операцій із зазначеними контрагентами з приводу придбання сировини та її подальшої реалізації в складі готової продукції за період травень - червень 2012 року.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

При цьому, висновків щодо невідповідності наданих ПАТ «ЗФЗ» до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», або щодо інших порушень складання податкової звітності з податку на додану вартість, в тому числі й податкового кредиту з ПДВ, що зумовило б підстави для невизнання податкової звітності ПАТ «ЗФЗ» з податку на додану вартість Акт перевірки від 18.09.2012 року не містить.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість та податкового кредиту за перевіряємий звітний період.

Водночас, як вбачається зі змісту Акту перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення поповичем приписів податкового законодавства в частині завищення суму заявленого до відшкодування ПДВ за червень 2012 року на загальну суму 6 626 251 грн., та завищено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за червень 2012 року, на загальну суму 3 097 709 грн..

Вказаного висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що ПАТ «ЗФЗ» у червня 2012 року, з урахуванням уточнень податкової звітності, було реалізовано феросплавну продукції за ціною нижчою за собівартість. Так обсяг продажу однієї тони феросплавної продукції феросплавної продукції (виготовленої продукції) є меншим ніж обсяг придбаних товарів, послуг, з яких складається собівартість виготовленої продукції, у тому числі по операціях з придбання товарів, послуг, які не включаються до обсягів продажу готової продукції.

На думку податкового органу, ПАТ «ЗФЗ» здійснює декларування податкового кредиту по операціям х придбання товарів, послуг, які не включаються до оподаткованих операцій (обсягів продажу готової продукції). Заявлення позивачем до відшкодування сум ПДВ, покликане створити штучний прибуток по збитковим операціям з продажу ПАТ «ЗФЗ» готової феросплавної продукції контрагентам.

Тобто, фактично, підставою для невизнання сум заявлених до бюджетного відшкодування та залишку від'ємного значення стала збитковість реалізації означеної готової феросплавної продукції.

Однак із зазначеним твердженням неможливо погодитись, з огляду на те, що збитковість окремої господарської операції, що враховується для цілей оподаткування має визначатись з урахуванням грошових сум, які стосуються саме цієї господарської операції, з урахуванням її економічної мети, змісту та обсягу.

За приписами податкового законодавства звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

З матеріалів перевірки вбачається, що податковим органом було надіслано запит від 10.07.2012 року №2457/10/26-0 до ДП «Держзовнішінформ» стосовно надання інформації про рівень світових цін, що склались у березні - червня 2012 року на феросплавну продукцію. Згідно отриманої відповіді №42/1293 від 17.07.2012 р. - інформація щодо внутрішніх цін на феросплавну продукцію на світових ринках країн відсутня.

Таким чином, з огляду на відсутність інформації щодо рівня світових цін на феросплавну продукцію, відсутніми є підстави вважати, що в спірних правовідносинах має місце навмисне заниження ціни реалізації позивачем феросплавної продукції. Збитковість означених господарський операцій обумовлена, фактично, собівартістю реалізованої продукції.

Натомість, до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з виробництвом товару, належать також рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни. При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування товару, виходячи із його собівартості.

Крім того, під господарською діяльністю, згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розуміється - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Правовий аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України, не ставляють в залежність право платника податків на формування податкового кредиту від наявності чи відсутності доходу по окремим господарським операціям, оскільки вказане не може свідчити про відсутність можливості отримання доходу з усієї господарської діяльності.

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює жодних інших вимог, крім вказаних вище, щодо формування податкового кредиту. При цьому, порядок формування податкового кредиту не має зв'язку з фінансовим результатом звітного періоду.

За аналогією, до визначення поняття підприємницької діяльності, можна зробити висновок, що господарська діяльність також як і підприємницька, проводиться особою на власний ризик, тобто при здійсненні всіх необхідних дій, заходів, укладанні відповідних угод, тощо, особа не може бути впевненою, що той прибуток, на який вона розраховувала протягом провадження господарської діяльності, ще й в тому самому обсязі неодмінно настане. Таким чином придбаваючи товар та відносячи суму ПДВ від цього придбання до податкового кредиту відповідного звітного періоду за результатами якого було отримано від'ємне значення, позивач не знав і не міг знати, чи виправдаються вимушені витрати майбутнім прибутком, що отримає підприємство.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПАТ «ЗФЗ» правомірно було задекларовано до бюджетного відшкодування з державного бюджету на суму ПДВ у розмірі 6 626 251 грн. на підставі ст. 200 Податкового кодексу України.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року у справі № 0870/9759/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим