ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 138/3241/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вітковський С.В.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Смілянця Е. С.
при секретарі: Александровій К.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Кушнір В.П.
третьої особи - ОСОБА_5
представників третьої особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю , -
В С Т А Н О В И В :
08.08.2011 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання протиправною бездіяльності та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.
Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представник відповідача та третя особа заперечили проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.06.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1.
Згідно погосподарських книг Чернівецької селищної ради до зазначеного будинку відносилась земельна ділянка розміром 0,25 га.
Рішенням виконавчого комітету Чернівецької селищної ради № 83 від 17.12.1993 року ця земельна ділянка була безкоштовно передана у власність ОСОБА_5
07.02.2003 року рішенням 5 сесії Чернівецької селищної ради 24 скликання передано в приватну власність спірну земельну ділянку та на основі даного рішення видано державний акт на право приватної власності на землю.
В подальшому прокурором Чернівецького району було внесено протест на рішення сесії Чернівецької селищної ради від 07.02.2003 року та вказано, що сесія селищної ради в описовій частині свого рішення від 07.02.2003 року зіслалась на наявність розбіжностей в площі кількох земельних ділянок, не визначаючи їх походження та порядок надання їх у власність ОСОБА_5, а також не визначаючи місцезнаходження вказаних земельних ділянок та які конкретно встановлені розбіжності в площі.
Таким чином, на думку прокурора, Чернівецька селищна рада грубо порушила вимоги діючого законодавства, тому її рішення від 07.02.2003 року про часткові зміни в рішенні № 83 від 17.12.1993 року, про затвердження технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю, про видачу державного акту на право приватної власності на землю має бути скасоване.
29.05.2009 року розглянувши протест прокурора Чернівецького району Чернівецька селищна рада прийняла рішення про задоволення протесту, шляхом скасування рішення 5 сесії 24 скликання Чернівецької селищної ради від 07.02.2003 року, при цьому доручивши селищному голові від імені селищної ради звернутись до суду з позовом про визнання державного акту серія І-ВН № 014225 на право власності на землю недійсним та про припинення права власності гр. ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,4946 га. у зв'язку із скасуванням рішення сесії, яким був виданий зазначений державний акт.
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 17.12.2009 року прийнято відмову Чернівецької селищної ради від позову у справі за адміністративним позовом Чернівецької селищної ради в особі селищного голови Кушнір В.П. до ОСОБА_5 про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю.
Зважаючи на те, що в договорі купівлі-продажу питання про земельну ділянку не вирішувалось, ОСОБА_5 звернувся до Чернівецької селищної ради із заявою про вилучення у нього 0,25 га. землі з тим, щоб ця земельна ділянка була передана ОСОБА_2
Чернівецька селищна рада, розглянувши заяву ОСОБА_5, прийняла рішення про виготовлення технічної документації та передачу земельної ділянки у власність позивачу. Останній отримав державні акти на цю земельну ділянку, проте, рішенням апеляційного суду Вінницької області від 17.04.2014 року вони були визнані незаконними.
На думку позивача державний акт на право власності на землю від 05.03.2003 року на ім'я ОСОБА_5 є нечинним, оскільки скасовано рішення на підставі якого він виданий, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельного кодексу України, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з матеріалами справи рішення Чернівецької селищної ради від 07.02.2003 року, яким передано в приватну власність спірну земельну ділянку та на основі даного рішення видано державний акт на право приватної власності на землю ОСОБА_5, скасовано рішенням Чернівецької селищної ради від 29.05.2009 року.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст. 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) та виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Отже, рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.
Це право посвідчене державним актом і є похідним від відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки.
Таким чином, державний акт на право власності на землю не може бути чинним, враховуючи той факт, що рішення на основі якого він виданий скасоване.
Вище вказані висновки суду узгоджуються з позицією Верховного суду України викладеними в постанові від 31.10.2012 року № 6-53цс12.
Встановлено, що голова селищної ради зверталась до суду з позовом про визнання Державного акту на право приватної власності на землю недійсним, проте не реалізувавши протесту Прокурора Чернівецького району та рішення селищної ради від 29.05.2009 року, в процесі розгляду відмовилася від позовних вимог, в зв'язку з чим провадження в адміністративній справі було закрито.
В судовому засіданні представник Чернівецької селищної ради визнав помилковість рішення про відмову від позовних вимог.
Таким чином, щодо спірної ділянки існує ряд рішень селищної ради: щодо надання в приватну власність даної земельної ділянки ОСОБА_5, яке скасовано; щодо зобов'язання голови селищної ради звернутись до суду з позовом про визнання державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 недійсним, яке не було реалізовано; та рішення щодо надання спірної земельної ділянки позивачу, на основі якого видано державний акт на землю, який вподальшому скасовано, попри те, що рішення залишено в силі.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що згідно з матеріалами справи та доводами сторін, розмір спірної земельної ділянки становить 0,25 га., проте, відповідно до рішення Чернівецької селищної ради від 07.02.2003 року передано в приватну власність чотири земельні ділянки загальною площею 0,4946 га. Згідно первинної технічної документації, що була виготовлена на підставі даного рішення, жодної земельної ділянки розміром 0.25 га. вказано не було, що викликає сумнів у правомірності виготовлення державного акту на спірну земельну ділянку.
Беручи до уваги те, що рішення, яким зобов'язано голову селищної ради звернутись до суду з позовом про визнання державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_5 недійсним, не оскаржене та не скасоване, а отже є чинним та підлягає виконанню, фактично є нереалізованим, з метою захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів, колегія суддів приходить до наступного висновку. Державний акт серії І-ВН № 014225 від 05.03.2003 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_5 підлягає скасуванню з підстав скасування рішення, на підставі якого він виданий та на реалізацію діючого рішення селищної ради.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що рішення 20 сесії 5 скликання від 29 травня 2009 року Чернівецької селищної ради про розгляд протесту прокурора на рішення 5 сесії 24 скликання селищної ради від 07.02.2003 року не має юридичного значення.
Даючи правову оцінку вказаному рішенню, суд першої інстанції не врахував, що воно не оскаржується та не є в даному випадку предметом судового розгляду.
Аналізуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність бездіяльності Чернівецької селищної ради щодо невиконання власного рішення від 29.05.2009 року та наявності підстав для скасування державного акту серії І-ВН № 014225 від 05.03.2003 року.
При цьому, позовні вимоги щодо виключення з державного земельного кадастру державного акту серії І-ВН № 014225 від 05.03.2003 року не підлягають задоволенню з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями щодо внесення змін до земельного кадастру та не може виходити за межі власної компетенції.
Окрім цього, в судовому засіданні третьою особою вказувалось на те, що було порушено предметну підсудність та даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, на що суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.
В даному випадку позивач звертається до селищної ради як до суб'єкта владних повноважень з метою визнання протиправною її бездіяльності, що безпосередньо відноситься до категорії адміністративного спору.
Окрім цього щодо даного спору є чинна ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 року, що підтверджує наявність підстав для розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції норм права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .
Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 квітня 2014 року - скасувати .
Винести нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Чернівецької селищної ради щодо невиконання рішення 20 сесії 5 скликання від 29.05.2009 року щодо звернення з позовом про визнання державного акта серія І-ВН № 014225 на право власності на землю недійсним та про припинення права власності громадянина ОСОБА_5.
Скасувати державний акт серії І-ВН № 014225 від 05.03.2003 року на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_5.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Смілянець Е. С.
Судове рішення № 39974414, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 138/3241/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: