Постанова № 39972747, 29.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року справа № 823/1898/14

10 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Демченко Н.Ю.,

представника позивача - Крикливенко Т.Я. (за довіреністю),

представника відповідача 1 - Вдовиченко Н.О. (за довіреністю),

відповідача 2 - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом головного управління статистики у Черкаській області до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Романенка Р.П. про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2014 головне управління статистики у Черкаській області (далі-позивач) звернулось у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (далі-відповідач 1), в якому просив визнати дії державного виконавця відповідача Романенка Р.П., які виявились у винесенні постанови від 30.04.2014 серії ВП №43173849 про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними, та скасувати її.

Ухвалою суду від 29.07.214 залучено до участі у справі як другого відповідача державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Романенка Р.П. (далі-відповідач 2)

Позов мотивований тим, що відповідач 2 неправомірно прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав відсутності у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ідентифікаційного коду боржника, оскільки вимогами до виконавчого документа у справі про адміністративне правопорушення не передбачено обов'язкового його зазначення. Крім того, нормами чинного законодавства передбачено право державного виконавця звернутися до відповідних органів для витребування інформації про ідентифікаційний код боржника. Тому просив визнати неправомірними дії відповідача 2 щодо прийняття оскаржуваної постанови та скасувати її.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що відповідач 2 відмовив позивачу у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ не відповідав вимогам, встановленим до нього законом, що є підставою для такої відмови. У зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з таким.

З письмових доказів у справі суд встановив, що у зв'язку з неподанням ТОВ «Ниви Черкащини» до органів державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень за 2013 рік, листом від 05.03.2014 керівника цього підприємства Козаченка Сергія Миколайовича позивач викликав для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Однак він не прибув, інформації про себе не надавав.

31.03.2014 перший заступник начальника головного управління статистики у Черкаській області Литвин М.Г. прийняв постанову про адміністративне правопорушення №17, якою притягнув до відповідальності за вищевказане порушення у вигляді штрафу в розмірі 170,00грн. директора ТОВ «Ниви Черкащини» Козаченка Сергія Миколайовича на підставі ст.186-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8074-Х (далі - КУпАП). 28.04.2014 ця постанова із заявою про її примусове виконання подана відповідачу 1.

30.04.2014 відповідач 2 прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV), а саме: відсутній ідентифікаційний номер боржника або його номер і серія паспорта.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд взяв до уваги таке.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимоги до змісту постанови у справах про адміністративне правопорушення визначені абз.2 ст.283 КУпАП, якою передбачено, що вона повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Суд звернув увагу, що у постанові про адміністративне правопорушення від 31.03.2014 №17 зазначено повне ім'я, прізвище та по-батькові особи, яка притягується до відповідальності, а також його посада, місце роботи та адреса. Отже, зазначена постанова відповідає вказаним вимогам КУпАП та дозволяє встановити особу боржника.

П.6 ч.2 ст.17 Закону №606-ХІV визначено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом є виконавчими документами та підлягають виконанню державною виконавчою службою відповідно до цього Закону.

Суд встановив, що у добровільному порядку сума штрафу боржником не сплачена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом №606-XIV та іншими чинними нормативно-правовими актами.

П.1 ч.1 ст.19 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти виконавчий лист до виконання та відкрити виконавче провадження якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Вимоги до змісту виконавчого листа визначені ч.1 ст.18 Закону №606-ХІV, згідно з якою ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи) є інформацією, що повинна зазанчатися у виконавчому листі. П.6 ч.1 ст.26 цього закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 цього Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Однак, суд врахував, що паспортні дані та ідентифікаційний код є конфіденційною інформацією фізичної особи. Таку інформацію про себе боржник позивачу у справі не надавав.

Відповідно до ч.2 ст.32 Конституції України та ч.1 ст.302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Згідно з ч.5 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Офіційне тлумачення вищезазначеного положення Конституції України міститься в рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012, відповідно до п.1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ч.1 ст.11 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Крім того, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (абз.1 ч.2 ст.11 Закону України №606-XIV.

На підставі п.3 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Тому, відсутність у виконавчому документі ідентифікаційного номера боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Вказана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 25.06.2014 у справі № 6-62цс14. Ч.1 ст.244-2 КАС України встановлений обов'язок судів привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, прийнятим результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Також він є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права.

Тому, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 30.04.2014 серії ВП №43173849 про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Романенка Р.П., які виявились у прийнятті оскаржуваної постанови, суд врахував таке.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24.03.1998 №202/98-ВР державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Суд встановив, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення Романанко Р.П. перебував на посаді державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції та діяв відповідно до посадової інструкції (а.с.38-39).

Главою 3 Закону №606-ХІV передбачено повноваження державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів приймати різні рішення, у т.ч. про відмову у відкритті виконавчого провадження, правомірність якого може бути оскаржена в досудовому (та) або судовому порядку.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80) 2 "Щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-му засіданні заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження є виключно дискреційними повноваженнями відповідача 2.

Тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання неправомірними дій зазначеної службової особи задоволенню не підлягає.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на підставі ст.94 КАС України, суд дійшов висновку стягнути на користь позивача половину суми сплаченого судового збору за подання цього позову в сумі 36грн. 54коп. відповідно до квитанції від 20.06.2014 №10937.166.1.

Керуючись ст.ст. 2, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов головного управління статистики у Черкаській області - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Романенка Р.П. від 30.04.2014 серії ВП №43173849 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

У задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Романенка Р.П., які виявились у прийнятті постанови від 30.04.2014 серії ВП №43173849 про відмову у відкритті виконавчого провадження, - відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь головного управління статистики у Черкаській області (код ЄДРПОУ 02357999) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 36грн. 54коп. (тридцять шість гривень 54 коп.).

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 31.07.2014