Ухвала суду № 39972255, 30.07.2014, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді Рожина Ю.М.,

судів - Оніпко О.В., Ковальчук Н.М.,

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ПАТ „Кредобанк" Поліщука Є.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Рівненської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Акорс" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2014 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства „Кредобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Акорс", ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, що з'явились у судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ „Акорс", ОСОБА_4 на користь ПАТ „Кредобанк" заборгованість за кредитним договором №66-12 від 26 жовтня 2012 року в загальній сумі 159739 грн. 17 коп. та судові витрати в сумі 1597 грн. 39 коп.

В апеляційній скарзі представник відповідача ТзОВ „Акорс" вказує на незаконність рішення суду першої інстанції, яке, на його думку полягає в тому, що прийняте без врахування всіх істотних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводить, що при наданні розрахунку заборгованості за кредитним договором банк безпідставно підвищив розмір відсоткової ставки за користування кредитом на 1,6%. Поряд з цим, вважає, що судом не застосовано строк позовної давності щодо стягнення неустойки. Доводить, що представник відповідача не був належним чином повідомлений судом про день розгляду справи, не приймав участь у розгляді позову, а тому не мав можливості надати відповідні пояснення та докази, які мають значення для вирішення справи. За викладених обставин просить рішення суду скасувати та відмовити у позові про стягнення боргу за кредитним договором.

В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача вказує про надуманість викладених в ній доводів, які не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Вважає, що суд повністю з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення, надано належну правову оцінку всім наявним доказам, прийняте рішення є законним та обґрунтованим. Доводить, що відповідач укладаючи договір погодився із умова отримання кредиту та методикою нарахування процентів за користування кредиту. У встановлений законом спосіб не надав належних доказів, що спростовують розрахунок наданий банком у позовній заяві. Не визначено норму права, яка була порушена при ухваленні рішення, на підставі поданих розрахунків. Безпідставними є доводи щодо не повідомлення відповідача про розгляд справи, що спростовується матеріалами справи. За викладених обставин просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2012 року ПАТ „Кредобанк" уклав з ТзОВ „Акорс" кредитний договір №66-12, за умовами якого позичальник отримав від банку кредитні кошти в сумі 150000 грн., із сплатою 22% річних за користування кредитними коштами та повернення кредиту у строк до 24 жовтня 2014 року.

В рахунок забезпечення виконання зобов'язання позичальником за кредитним договором ПАТ „Кредобанк" уклав договір іпотеки №66-12/1 від 31 жовтня 2012 року з ОСОБА_4, за яким іпотекодавець передав іпотекодержателю майно:

- будівлю котельні тракторної бригади, загальною площею 101,4 кв.м.;

- будівлю пожежного депо з гаражем, загальною площею 149,1 кв.м.;

- будівлю ремонтної майстерні, загальною площею 785,7 кв.м.;

- будівлю пункту технічного обслуговування, загальною площею 122,6 кв.м.;

- будівлю складу запчастин, загальною площею 87,2 кв.м.;

- будівлю складу запчастин для с/г машин, загальною площею 49,5 кв.м.,

розташовані за адресою АДРЕСА_1, за літерами, відповідно переліку, А.Б,В,Г,Д.

Також, в рахунок забезпечення виконання зобов'язання позичальником за кредитним договором ПАТ „Кредобанк" уклав договір поруки №66-12/2 від 31 жовтня 2012 року з ТзОВ „Акорс" та ОСОБА_4 за яким поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком за порушенням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №66-12 від 26 жовтня 2012 року.

Доводами апеляційної скарги не спростовано заборгованість позичальника за кредитним договором перед банком у сумі 159739 грн. 17 коп., яка складається з 137322 грн. 42 коп. сума простроченої заборгованості за кредитом, 17802 грн. 7 коп. сума простроченої плати по відсотках за користування кредитом, 2100 грн., прострочена сума комісії за адміністрування кредиту, 2514 грн. 68 коп. нарахованої пені за період з 11 лютого по 11 серпня 2013 року, яка складається з 1726 грн. 64 коп., пені за прострочення основної суми кредиту, 703 грн. 48 коп. пені прострочення по сплаті процентів за користування кредитом, 84 грн. 56 коп. пені по простроченій комісії за адміністрування кредиту.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо стягнення судом нараховану банком заборгованість по кредиту, штрафних санкцій, адже відповідальність за неналежне виконання зобов'язань позичальника передбачена п.п.7.1.,7.2. кредитного договору, а в запереченні відповідачем не спростовано нараховані суми.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо порушення процесуальних прав відповідача, а саме не повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції.

Суд першої інстанції ухвалою від 12 лютого 2014 року скасовуючи заочне рішення від 18 грудня 2013 року, за заявою відповідача ОСОБА_4, призначив розгляд справи на 3 березня 2014 року та направив повідомлення сторонам у справі, яке отримано відповідачем ТзОВ „Акорс", про що свідчать поштове повідомлення та повідомлення про призначення до розгляду справи (а.с.58,62).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,324,325 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Акорс" відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий: Ю.М. Рожин

Судді: О.В. Оніпко

Н.М. Ковальчук