Ухвала суду № 39968465, 24.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 р.Справа № 820/8106/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представника позивача - Шестерікова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/8106/14

за позовом Державна фінансова інспекція в Харківській області

до Первомайське комунальне підприємство "Тепломережі"

про зобов'язання виконати вимогу,-

ВСТАНОВИЛА:

Державна фінансова інспекція в Харківській області (далі по тексту - ДФІ в Харківській області, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" (далі по тексту - ПКП "Тепломережі", відповідач), в якому просила суд зобов'язати Первомайське комунальне підприємство "Тепломережі" (код ЄДРПОУ 31679569) виконати вимогу від 04.12.2013 року № 760-10/3075, а саме: в порядку та розмірах, передбачених ст. 132-136 КЗпП забезпечити відшкодування винними особами шкоди (збитків), заподіяних внаслідок безпідставного перерахування СТОВ "Овена" коштів в сумі 24650,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства 26035052301365, відкритий в ХГРУ "Приватбанк".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року по справі № 820/8106/14 в задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області до Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" про зобов'язання виконати вимогу - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року по справі № 820/8106/14, прийняти нову постанову, якою позовін вимоги ДФІ в Харківській області задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що відповідачем було безпідставно повернуто СТОВ «Овена» кошти в сумі 24650 грн., сплачені останнім 06.07.2009 року на рахунок підприємства як залогову суму за участь в торгах. Між тим, термін позовної давності для вимог про повернення цих коштів, передбачений ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України, сплив, у зв'язку з чим вказана сума є безнадійною заборгованістю, вважається безповоротною фінансовою допомогою та повинна була бути віднесена до складу доходу ПКП «Тепломережі» і не підлягає поверненню. Враховуючи викладене, вважає приписи п.10 вимоги ДФІ у Харківській області від 04.12.2013 року № 760-10/3075 правомірними та такими, що підлягають виконанню відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014 року по справі № 820/8106/14 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що відповдіач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Сектором інспектування в Первомайському районі Лозівської міжрайонної державної фінансової інспекції проведено планову ревізію фінансово господарської діяльності та стану збереження комунального майна Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" за період з 01.07.2012 по 30.09.2013 року. За результатами ревізії складений акт № 762-14/08 від 28.11.2013 року (т.1, а.с.8-80).

Па підставі п. 7 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", директору Первомайського комунального підприємства "Тепломережі" пред'явлено вимогу від 04.12.2013 N760-10/3075 про усунення виявлених порушень законодавства в строк до 05.01.2014 року (т.1, а.с.83-85).

Пунктом 10 вимоги ПКП «Тепломережі» зобов'язано в порядку та розмірах, передбачених статтями 132-136 КЗпП, забезпечити відшкодування винними особами шкоди (збитків), заподіяних внаслідок безпідставного перерахування СТОВ "Овена" коштів в сумі 24650,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства 26035052301365, відкритий в ХГРУ "Приватбанк".

У зв'язку з тим, що відповідачем не було виконано приписи пункту 10 зазначеної вимоги добровільно, ДФІ у Харківській області звернулась до суду з даним позовом про зобов'язання відповідача виконати наведений пункт вимоги у примусовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 10 вимоги від 04.12.2013 року № 760-10/3075 є таким, що прийнятий без урахування усіх обставин, при довільному тлумаченні норм законодавства, а тому виконанню не підлягає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 цього Закону органу державного фінансового контролю надано право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) (п.1); пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7).

Підстави та порядок проведення планової виїзної ревізії регулюються статтею 11 Закону, відповідно до якої плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Колегія суддів зазначає, що Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, на підставі якого ДФІ в Харківській області здійснило спірну ревізію підконтрольної установи - ПКП «Тепломережі», затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. № 550 (надалі -Порядку № 550). Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання. Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Згідно з пунктом 46 Порядку № 550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб (п.49 Порядку № 550).

У відповідності до пункту 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

За приписами положень ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Колегія суддів зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні урегульовано Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХІУ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як встановлено частиною 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1.2. "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів від 24.05.1999 № 88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Тобто, будь які зобов'язання суб'єкта господарювання мають відображатися у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п. 2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

В акті ревізії ПКП «Тепломережі» зафіксовано, що за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства заборгованість по розрахункам зі СТОВ "Овена" за 2009-2011 роки та І півріччя 2013 року, не обліковувалася.

Між тим, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПКП «Тепломережі» зазначена сума обліковувалась у звітах як прибуток, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія журналу-ордеру № 2 по кредиту рахунку 51-Розрахунковий рахунок за липень 2009 року (т.3, а.с.34-36).

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2013 року на підставі заяви СТОВ "Овена" від 30.05.2013 року №50, в якій було прохання повернути суму 24650,00 грн., сплачену 06.07.2009 року на рахунок підприємства як залогову суму за участь в торгах, було перераховано СТОВ "Овена" 24650,00 гривень відповідно до платіжного доручення № 227 від 20.06.2013 року (т.3, а.с.10-12).

До ревізії надано виписку банку за 06.07.2009 року, згідно з якою від СТОВ "Овена" надійшла залогова сума за участь в торгах - 24650,00 гривень (т.3, а.с.7).

За твердженням позивача, станом на час перерахування ПКП «Тепломережі» коштів СТОВ «Овена» - 20.06.2013 року, минув термін позовної давності, передбачений ст. 256, 257 Цивільного Кодексу України тривалістю у три роки, у зв'язку з чим, на думку відповідача, мало місце безпідставного використання коштів підприємства на покриття витрат сторонньої юридичної особи, а саме СТОВ "Овена" на загальну суму 24650,00 гривень, при відсутності заборгованості в обліку, чим нанесені збитки підприємству на зазначену суму.

В акті перевірки зазначено, що вказане порушення допущене з вини головного бухгалтера ОСОБА_2, яка пояснила, що повернення грошових коштів СТОВ "Овена" в червні 2013 року в сумі 24650,00 грн. було за листом СТОВ "Овена" без застосування терміну позовної давності.

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача хибним, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням 46 сесії 5 скликання Первомайської міської ради Харківської області № 554-46/5 від 26.12.2008 року затверджено перелік об'єктів комунального майна, які підлягають відчуженню (продажу) у 2009 році, серед якого і майно, що знаходилось на балансі ПКП "Тепломережі" (т.3, а.с.5-6).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що СТОВ "Овена" 06.07.2009 року помилково перерахувало на рахунок підприємства 24650,00 грн., як залогову суму за участь в торгах, які проводив не відповідач, а міська рада.

В подальшому СТОВ "Овена" було визначено переможцем конкурсу з продажу майна, однак розпорядженням Первомайського міського голови № 134 від 29.07.2009 року рішення конкурсної комісії (протокол № 10 від 29.07.2009 року) скасовано, залогова сума коштів СТОВ "Овена" не поверталась (т.3, а.с.8-9).

Як вбачається з матеріалів справи, СТОВ "Овена" 13.05.2013 року за № 10 звернулось до КПК "Тепломережі" з проханням повернути залогову суму у розмірі 24650,00 грн.. Так, відповідно до платіжного доручення № 227 від 20.06.2013 року, зазначена суму відповідачем була повернута СТОВ "Овена" (т.3, а.с.10).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами справи, твердження відповідача про те, що повернення позивачем помилково перерахованих коштів в розмірі 24650,00 грн. є використанням коштів підприємства на покриття витрат сторонноьої особи. Крім того, такі дії позивача не призвели до виникнення у нього збитків.

Щодо посилань позивача на ті обставини, що повернення залогових коштів було здійснено після спливу терміну позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 3 Господарського Кодексу України передбачено, що сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктом господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Колегія суддів констатує, що норма ст.256 ЦК України, якою встановлено термін позовної давності, регулює відносини щодо можливості звернення до суду, а в даному випадку мали місце організаційно-господарські відносини двох суб'єктів господарювання.

Крім того, відповідно до ст. 264 Цивільного Кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Судом першої інстанції встановлено та підвтерждено в суді апеляційної інстанції, що між ПКП "Тепломережі" та СТОВ "Овена" 04.06.2012 року підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.06.2012 року, тобто 04.06.2012 року перебіг позовної давності переривався та почався заново (т.3, а.с.13).

Статтею 1212 Цивільного Кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язання повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного Кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідач реалізував свою господарську компетенцію в сфері господарсько-виробничих відносин та виконав зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна, що не може вважатися безпідставним використанням коштів на покриття витрат сторонньої юридичної особи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що застосування процесуальних строків, якими є строки позовної давності, не є компетенцією Державної фінансової інспекції в Харківській області, а факт їх спливу встановлюється судом, а не органами Державної фінансової інспекції.

Колегія суддів зазначає, що як зазначено в акті ревізії № 762-14/08 від 28.11.2013 року, списання коштів з рахунків проведено внаслідок порушення ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Зазначено, що таким чином встановлено ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів зауважує, що порушення ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" спростовується самими ревізорами, якими в акті зазначено, що до ревізії було надано первинний документ, а саме виписку банку за 06.07.2009 року, згідно із якою від СТОВ "Овена" надійшла залогова сума за участь в торгах у сумі 24650,00 грн..

З приводу приписів вимоги про те, що сума в розмірі 24650,00 грн. повинна бути відшкодована винними особами, якими, у відповідності до змісту акту перевірки, є головний бухгалтер ПКП "Тепломережі" ОСОБА_3, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

З матеріалів справи вбачається, що за результатом ревізії Лозівською МДФІ України, складено протокол № 760/231 від 06.12.2013 року про адміністративні правопорушення за порушення головним бухгалтером ПКП "Тепломережі" ОСОБА_2 порядку ведення бухгалтерського обліку. Однак, серед порушень, що перелічені в протоколі, не зазначено порушення щодо перерахування 24650,00 грн. до СТОВ "Овена" (т.3, а.с.14).

Допитана судом першої інстанції в якості свідка головний бухгалтер ПКП "Тепломережі" ОСОБА_3 пояснила, що сплачена СТОВ "Овена" залогова сума у розмірі 24650,00 грн. була нею відображена в бухгалтерському обліку, як сума прибутку. Зазначила, в порушень в своїх діях не вбачає, протокол про вчинення адміністративного правопорушення перевіряючим органом у відношенні неї та складався, а відповідно до адміністративної відповідальності з цього приводу не притягувалась.

Крім того, слід відмітити, що ДФІ в Харківській області за результатами ревізії складено постанову № 760/230 від 09.12.2013 року про накладення адміністративного стягнення, якою директора ПКП "Тепломережі" ОСОБА_4 визнано винним у порушенні законодавства з фінансових питань, серед яких відсутнє порушення щодо перерахування 24650,00 грн. до СТОВ "Овена" (т.3, а.с.15).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога ДФІ в Харківській області в частині зобов'язання в порядку та розмірах, передбачених статтями 132-136 КЗпП, забезпечити відшкодування винними особами шкоди (збитків), заподіяних внаслідок безпідставного перерахування СТОВ "Овена" коштів в сумі 24650,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства 26035052301365, відкритий в ХГРУ "Приватбанк" (пункт 10 вимоги), прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин у справі, а тому позов ДФІ в Харківській області про зобов'язання ПКП «Тепломережі» виконати зазначені приписи пункту 10 вимоги задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. по справі № 820/8106/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.07.2014 р.