Ухвала суду № 39968404, 28.07.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2014 р.Справа № 585/1925/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2014р. по справі №585/1925/14-а за поданням Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумки М.В. про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №2а-5143/09

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

27.05.2014 року Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області Тумка М.В. звернувся до суду із поданням про зміну способу та порядку виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2009 року по справі №2-а-5143/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування подання вказує, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Роменського міськрайонного суду Сумської області №2-а-5143/2009 від 24.01.2014 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 13.07.2009 року, з урахуванням проведених виплат. В ході проведення виконавчих дій боржником було повідомлено, що розмір суми яка підлягає виплаті складає 9680 грн., але виплати по рішенню суду не проведені у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету. Зазначив, що для забезпечення повного та фактичного виконання рішення суду, кошти в сумі 9680 грн. необхідно стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2014 року в задоволенні подання було відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що відмовляючи в задоволенні подання, суд дійшов до помилкового висновку щодо відсутності встановлених законом підстав для зміни способу та порядку виконання судового рішення.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2009 року по справі №2-а-5143/2009, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 13.09.2010 року по справі №22-ц-4045, відмовлено в задоволенні позову позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1

Змінено постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2009 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 13.09.2010 року, скасувавши їх у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області про стягнення недоотриманих сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2009 роки та прийнято у цій частині нову постанову.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 13.07.2009 року.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 13.07.2009 року, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11.12.2009 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 13.09.2010 року залишено без зміни.

На виконання вказаного рішення суду, Роменським міськрайонним судом Сумської області 24.01.2014 року було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця від 06.02.2014 року відкрито виконавче провадження №41890572 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.

Листом від 28.01.2014 року №02/381 Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області повідомило, що розмір заборгованості згідно вказаного рішення суду складає 9680 грн. Однак, вказані кошти не сплачені за відсутності відповідного фінансового ресурсу бюджету.

Враховуючи наведене, вважаючи наявність підстав для заміни способу та порядку виконання рішення суду, державний виконавець звернувся до суду із відповідним поданням.

Відмовляючи в задоволенні подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із відповідним поданням державний виконавець фактично просить суд змінити судове рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

Крім того, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, суд не змінює змісту судового рішення та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Так, згідно із положеннями п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз резолютивної частини постанови та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.

За таких обставин державний виконавець фактично просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови.

Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст.ст. 198, 223 КАС України).

З огляду на викладені правові норми та зазначені обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що задоволення подання державного виконавця про зміну способу виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, зважаючи на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для зміни способу і порядку виконання рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, а тому надане державним виконавцем подання про зміну способу та порядку виконання рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2014 року від 585/1925/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.06.2014р. по справі №585/1925/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.