Рішення № 39964445, 29.07.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 р. Справа № 909/770/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г.З., при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001

до відповідача: Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго", вул. Проценка, 3, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600

про стягнення заборгованості в сумі 29953,39 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пронюк В.Я. - головний юрисконсульт, довіреність № 14-182 від 15.07.14,

від відповідача: Данилюк Т.Й. - представник, довіреність № 125 від 18.07.14

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 29953,39 грн., з яких: 11451,62 грн. - пеня, 14000 грн. - 7% штраф, 2292,36 грн. - 3% річних та 2209,41 грн. інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву за вих.№ 130 від 25.07.14 (вх. №11820/14 від 29.07.14), в якому позовні вимоги визнає та просить відстрочити виконання рішення до жовтня 2014 року та розстрочити виконання рішення з жовтня 2014 року по квітень 2015 року у зв"язку з відсутністю коштів на рахунках, що пов"язано з великою дебіторською заборгованістю за теплоенергію, в підтвердження чого подав довідку станом на 21.07.14. Представник позивача не заперечує проти задоволення заяви відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.09.12 між сторонами по справі укладено договір купівлі-продажу природного газу №12/670-БО-15.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня - грудня 2012 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1449692,67 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.12, від 30.11.12, від 31.12.12 та не заперечується відповідачем.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.

Як встановлено судом, вартість отриманого природного газу відповідачем сплачено повністю, однак з порушенням строків, встановлених умовами договору - за отриманий природний газ в жовтні 2012 року повна оплата здійснена 03.12.12, за отриманий природний газ в листопаді 2012 року повна оплата здійснена 03.01.13, за отриманий природний газ в грудні 2012 року повна оплата здійснена 01.03.13, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також з актів цивільного законодавства.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, зазначеною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 зазначеної статті).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі не виконання відповідачем умов п.6.1 даного договору останній у безспірному порядку зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати за природний газ, поставлений в жовтні - грудні 2012 року, позивачем згідно з п. 7.2 договору та ст.625 ЦК України нараховано 11451,62 грн. пені, 14000 грн. - 7% штрафу, 2292,36 грн. - 3% річних та 2209,41 грн. інфляційних, правильність нарахування яких судом перевірено відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Що стосується заяви відповідача про відстрочку виконання рішення до жовтня 2014 року та розстрочки виконання рішення з жовтня 2014 року по квітень 2015 року, то відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Згідно з п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За таких обставин, враховуючи наведене та беручи до уваги пояснення відповідача, його тяжкий фінансовий стан, згоду позивача, суд, враховуючи інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення до жовтня 2014 року та розстрочку виконання рішення з жовтня 2014 року по квітень 2015 року.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1827 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 547, 549, 612, 614, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 29953,39 грн. - задоволити.

Стягнути з Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго" (вул. Проценка, 3, смт. Рожнятів, Івано-Франківська область, 77600, код 22198020) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул.Б.Хмельницького,6, м. Київ, 01001 код 20077720) - 11451 (одинадцять тисяч чотириста п"ятдесят одну) грн. 62 коп. пені, 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. - 7% штрафу, 2292 (дві тисячі двісті дев"яносто дві) грн. 36 коп. - 3% річних, 2209 (дві тисячі двісті дев"ять) грн. 41 коп. інфляційних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Відстрочити виконання рішення до 01.10.14.

Розстрочити виконання рішення терміном на сім місяців.

Накази видавати позивачу після набрання рішенням законної сили таким чином:

- 01.10.14 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 00 коп. боргу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору;

- 03.11.14 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 00 коп. боргу;

- 01.12.14 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 00 коп. боргу;

- 05.01.15 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 00 коп. боргу;

- 02.02.15 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 00 коп. боргу;

- 02.03.15 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 00 коп. боргу;

- 01.04.15 на суму 4279 (чотири тисячі двісті сімдесят дев"ять) грн. 39 коп. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 31.08.14

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

___Ломей Л.Р. 31.07.14