Ухвала суду № 39964391, 18.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 липня 2014 року м. Черкаси справа № 823/2140/14

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/2140/14

за позовом ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1)

до начальника відділу прокуратури Черкаської області С. Чернишова (надалі - відповідач)

про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, прийнято ухвалу.

ОСОБА_1, звернувшись до суду з адміністративним позовом до відповідача, просить:

- звільнити від сплати судового збору за відсутності коштів;

- витребувати від відповідача копії заяв, скарг, що розглядав відповідач та видав відписку від 20.06.2014 №04/2/2-2195 вих.14 з направленням їх на адресу позивача;

- визнати дії відповідача незаконними у частині відмови у наданні належної відповіді на скарги, заяви спрямовані до обласної прокуратури та ГПУ;

- зобов'язати начальника відділу прокуратури області С. Чершнишова надати повну, вмотивовану відповідь на заяви, скарги, розглянуті 20.06.2014;

- стягнути з прокуратури області на користь позивача судові витрати із зазначенням коду облпрокуратури;

- постановити окрему ухвалу з направленням прокурору області для порушення дисциплінарного стягнення з винних осіб;

- стягнути з прокуратури судові збори у дохід держави.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України. Згідно п.1 ст.105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником.

Пунктом 1 ст.48 КАС України адміністративна процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві та визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Пунктом 2 ст.48 КАС України адміністративна процесуальна дієздатність визначається як здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові та належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Суддя зазначає, що до позовної заяви не додано документів, що підтверджують адміністративну процесуальну дієздатність позивача (копії паспорта чи інші документи, що відповідно до чинного законодавства посвідчують особу).

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Однією із вимог, зазначених у прохальній частині позовної заяви, позивач ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору.

У силу вимог п.5 ч.1 ст.106 КАС України, у позовній заяві у разі необхідності викладається клопотання про звільнення від сплати судового збору. Суддя зазначає, що позивачем не надано документи, на підставі яких його може бути прийнято рішення щодо звільнення від сплати судового збору. Проте, згідно копії довідки від 13.06.2013 №4233/0, наданої позивачем, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду як пенсіонер за віком та одержує пенсію. Надані фотокопія довідки від 13.06.2013 №4233/0 і ухвали ВАСУ від 12.07.2013 у справі К/800/31158/13 не можуть бути достатнім доказом підтвердження фінансового стану позивача у 2014 році.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Разом з тим, згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач не належить до категорій осіб, яким передбачено пільги щодо сплати судового збору.

Підпунктом 1 п.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 4 ч.1 ст.106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. У прохальній частині позовної заяви позивач просить «зобов'язати начальника відділу прокуратури області С. Чершнишова надати повну, вмотивовану відповідь на заяви, скарги, розглянуті 20.06.2014», проте, у наданому у додатках до позовної заяви (не засвідчено у встановленому порядку) ксерокопії листа від 20.06.2014 №04/2/2-2195 вих. 14 - зазначено: С.Чернишов.

Частиною 3 ст.106 КАС передбачено, що до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивачем у додатках до позовної заяви не надано копії листа від 20.06.2014 №04/2/2-2195 вих. 14, копії довідки від 13.06.2013 №4233/0, копії ухвали ВАСУ від 12.07.2013 у справі К/800/31158/13 для відповідача.

Згідно із ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості - зазначає докази, що не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. За приписами ст. ст. 18,19 Закону України «Про звернення громадян» громадянам надається право звертатись до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб. У прохальній частині адміністративного позову позивачем не вказано: які саме документи і за який період (дата звернення) позивач просить витребувати (заяви, скарги), а також не зазначено обставин, що можуть підтвердити такі документи.

Суддя зазначає, що усі документи, що надаються позивачем до суду, повинні також містити їх копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Водночас відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.106 КАС України позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, були порушені діями (бездіяльністю) державного органу, зокрема начальником відділу прокуратури області С. Чернишовим ( позивач зазначає С. Чершнишовим).

Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) у справі Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) сформульовано правову позицію: «Конвенція гарантує не теоретичні та ілюзорні права, а права, що мають практичний вплив і є ефективними». Держава не може обмежуватися пасивною роллю та «не можна проводити розмежування між діями та бездіяльністю». ЄСПЛ у справі проти Рис проти Сполученого Королівства (Rees v. the United Kingdom) зазначив, що при визначенні того, чи існують у певному конкретному випадку позитивні зобов'язання держави, «необхідно зважати на справедливий баланс, що повинен бути встановлений між загальними інтересами суспільства та інтересами особи», додавши, що «пошук такого балансу властивий Конвенції у цілому». Зобов'язання не тлумачаться таким чином, щоб покладати на органи державної влади рішення нездійсненних або невиправдано важких завдань.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Положення ст.21 і ст.22 Конституції України гарантують, що держава зобов'язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права у межах кримінального судочинства.

Відповідно ст.166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Натомість, позивач не зазначає причин та обставин, що сприяли порушенню закону, а також не наводить об ґрунтів стосовно вимог щодо необхідності вжиття заходів відповідного характеру, зокрема дисциплінарного.

За таких обставин позовну заяву, що не відповідає вимогам адміністративного процесуального законодавства, згідно ч.1 ст.108 КАС України, належить залишити без руху з наданням позивачеві строку до 16.09.2014 для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу прокуратури Черкаської області С. Чернишова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачеві строк до 16 вересня 2014 року для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова