Ухвала суду № 39962948, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року м. Київ К/800/35863/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.

Голяшкін О.В.

Логвиненко А.О.

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" до Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення № 118 від 19.04.12 року,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» звернулось до суду з позовом до Запорізького відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним та скасування рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності №118 від 19.04.2012 року, у частині повернення призначеної ОСОБА_3 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 10193,40 грн. та нарахованих на цю суму пені та штрафу.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано рішення Запорізького відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності №118 від 19.04.2012, в частині повернення призначеної ОСОБА_3 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 10193,40 грн. та нарахованих на цю суму пені та штрафу. Постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» судові витрати у розмірі 150 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Мегаполіс» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03.04.2012 року на підставі направлення від 16.03.2012 року № 06/205-р відповідачем проведена планова перевірка у ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 169.

Відповідно до висновків Акта встановлено порушення статті 53 Закону України № 2240 та абзацу 1 пункту 9 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок №1266), які виразились у тому, що позивачем при обчисленні розміру допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 в розрахунковому періоді було включено всю суму нарахованої заробітної плати без обмеження її розміру, в кожному місяці розрахункового періоду, максимальною величиною (граничною сумою) оподаткованого доходу, з якого сплачені страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказане свідчить про те, що позивач неправомірно витратив кошти Фонду у сумі 10193,40 грн.

На підставі зазначеного Акта 19.04.2012 року відповідачем прийнято Рішення № 118 про повернення коштів Фонду (у сумі 10193,40 грн.) та застосовано до позивача фінансові санкції за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 16948,42 грн.

Перевірка проводилась з відома та у присутності генерального директора Товариства, перевіряючі були допущені до перевірки, акт перевірки підписаний уповноваженими особами відповідача та позивача із запереченнями зі сторони останнього, та вручений позивачеві своєчасно.

Статтею 53 Закону № 2240-ІІІ визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Абзац 1 пункту 9 Порядку №1266 встановлює, що до середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) включається заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивачем при обчисленні розміру допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 в розрахунковому періоді було включено всю суму нарахованої заробітної плати без обмеження її розміру, в кожному місяці розрахункового періоду, максимальною величиною (граничною сумою) оподаткованого доходу, з якого сплачені страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. А саме: розраховану середньоденну заробітну плату було обмежено максимальною сумою (граничною величиною) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, в розрахунку на один день в розмірі 455,32 грн., яка обчислена шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду (січень 2011 - 14115,00 грн. : 31), а не із фактичної середньоденної заробітної плати - 374,42 грн., що обчислена з обмеженням заробітної плати в кожному місяці розрахункового періоду максимальною величиною та не перевищувала 455,32 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що позивач, внаслідок зазначеного порушення, неправомірно витратив кошти Фонду у сумі 10193,40 грн.

У касаційній скарзі позивач вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального закону у зв'язку з тим, що не було враховано наявність преюдиціального для цієї справи судового рішення, а саме постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року по справі № 2а-0870/9838/11, якою встановлено, що Фонд соціального страхування не виявив з боку ТОВ «ТБ «Мегаполіс» порушень призначення допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Також, у зазначеній нормі мова йде саме про фактичні обставини, встановлені судовим рішенням, але не про правові висновки, які суд робить самостійно при розгляді кожної справи. Тому не є обов'язковими висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях по інших справах.

Між тим, правильність обчислення розміру допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_3 в розрахунковому періоді є предметом доказування у цій справі.

Встановлені обставини свідчать, що позивач неправомірно витратив кошти Фонду у сумі 10193,40 грн., у зв'язку з чим обґрунтованим та законним є рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності №118 від 19.04.2012, в частині повернення призначеної ОСОБА_3 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 10193,40 грн. та нарахованих на цю суму пені та штрафу.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" відхилити, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: