Ухвала суду № 39962945, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року м. Київ К/800/50134/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.

Голяшкін О.В.

Логвиненко А.О.

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 39 вимоги від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Донецька залізниця» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 39 вимоги від 09.04.2013 №05-05.1-10-14/3915.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції скасував пункт 39 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області від 09.04.2013 року № 05-05.1-10-14/3915 щодо стягнення 387481,02 грн. зайво сплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України; у разі пропуску встановленого строку - відшкодування порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати (ст. 133 КЗпП); - проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до Фонду та повернення зайво сплачених коштів у сумі 145478,55 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Державної фінансової інспекції в Донецькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Донецькій області відповідно до п. 2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на ІV квартал 2012 року проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Донецька залізниця» та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року.

За результатами ревізії складено акт від 26.02.2013 року № 05.1-16/01, який підписано із запереченнями.

Відповідно до зазначеного акта, відповідачем в ході ревізії встановлено, що за період з 01.04.2010 по 30.11.2012 Дебальцевською дирекцією залізничних перевезень проведені повні витрати з оплати праці за невідпрацьований час, внаслідок оплати технічного навчання працівників в неробочий час на загальну суму 189419,95 грн. при відсутності первинних документів з обліку заробітної плати, які віднесені на витрати собівартості, що є порушенням ст. 94 КЗпП України, ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 2.2.12 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Мінюсті від 27.01.2004 №114/8713, п. 6, 7 П(С)БО №16 «Витрати», п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 та призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку. Сума єдиного соціального внеску становить (37,61 %) - 71240,84 гривень.

За період з 01.04.2010 по 30.11.2012 Вагонне депо Дебальцеве - сортувальне ДП «Донецька залізниця» проведені повні витрати з оплати праці за невідпрацьований час, внаслідок оплати технічного навчання працівників в неробочий час на загальну суму 140 012,15 грн. при відсутності первинних документів з обліку заробітної плати, які віднесені на витрати собівартості, що є порушенням ст. 94 КЗпП України, ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 2.2.12 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Мінюсті від 27.01.2004 №114/8713, п. 6, 7 П(С)БО № 16 «Витрати», п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 та призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку. Сума єдиного соціального внеску становить 37,61 %, - 52 658,56 гривень.

За період з 01.04.2010 по 30.11.2012 Іловайською дистанцією колії ДП «Донецька залізниця» проведені повні витрати з оплати праці за невідпрацьований час, внаслідок оплати технічного навчання працівників в неробочий час на загальну суму 58048,92 грн. при відсутності первинних документів з обліку заробітної плати, які віднесені на витрати собівартості, що є порушенням ст.94 КЗпП України, ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 2.2.12 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Мінюсті від 27.01.2004 №114/8713, п.13П(С)БО №16 «Витрати», п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996 та призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку.

Сума єдиного соціального внеску становить (37,61%, 8,41%) - 21579,15 гривень.

Відповідно до висновків акта ревізії відповідачем встановлено порушення ДП «Донецька залізниця» ст.94 КЗпП України, ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, п. 2.2.12 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Мінюсті від 27.01.2004 №114/8713, п. 6, 7 П(С)БО №16 «Витрати», п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996, що виразилося в тому, що при відсутності первинних документів з обліку заробітної плати проведені витрати з оплати праці за невідпрацьований час, внаслідок оплати технічного навчання працівників в неробочий час, та відповідно нараховано єдиний соціальний внесок що призвело до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 532959,57 гривень, в тому числі: в Дебальцевській дирекції залізничних перевезень - 189419,95 грн., сума єдиного соціального внеску склала (37,61 %) - 71240,84 грн; у Вагонному депо Дебальцеве - сортувальне - 140012,15 грн., сума єдиного соціального внеску становить 52658,56 грн.; в Іловайській дистанції колії - на 58048,92 грн., сума єдиного соціального внеску становить - 21579,15 гривень.

Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області 09.04.2013 року на адресу ДП «Донецька залізниця» спрямована вимога про усунення порушень №05-05.1-10-14/3915, відповідно до якої п.39 вимагається: стягнути 387481,02 грн. зайво сплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України. У разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати (ст.133 КЗпП;) - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та повернути зайво сплачені кошти у сумі 145478,55 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).

Згідно статті 94 Кодексу законів про працю України Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 2 зазначеного Закону, основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні;галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.

Враховуючи положення зазначених норм, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій відносно того, що оплата праці здійснюється зокрема на підставі галузевих угод та колективних договорів, які встановлюють та визначають форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Так, відповідно до п.п. 3.4.7 п. 3.4 «Забезпечення зайнятості» розділу 3 «Зобов'язання Укрзалізниці» Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002-2006 роки від 23.03.2007 року (дія якої подовжено на 2007-2011 роки), зобов'язано організовувати підготовку фахівців та кваліфікованих робітників, підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб підприємств галузі. Навчально-виробничий процес, професійно практичну підготовку робітників у технічних школах, працевлаштування випускників вищих навчальних закладів здійснювати згідно Правил організації та проведення професійно-практичної підготовки слухачів технічних шкіл, Положення організацію навчально-виробничого процесу в технічних школах залізничного транспорту, Положення про стажування та працевлаштування молодих фахівців на залізничному транспорті, які є невід'ємною частиною Галузевою угоди.

Галузевою угодою зобов'язано позивача організовувати підготовку фахівців та кваліфікованих робітників, підвищення кваліфікації працівників.

Відповідно до пункту 3.20 Колективного договору про тарифи, трудові та соціальні гарантії між керівництвом та дорожнім комітетом профспілки ДП «Донецька залізниця» передбачена оплата за технічне навчання робітників, яке проводиться в неробочий час із розрахунку тарифної ставки (окладу) за кожний час навчання.

Крім того, оплата за технічне навчання робітників, яке проводиться в неробочий час із розрахунку тарифної ставки (окладу) за кожний час навчання передбачена колективними договорами між керівництвом і профсоюзами відокремлених підрозділів Донецької залізниці.

Колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що колективний договір відповідає умовам та обов'язкам встановленим Голузевою угодою, щодо організації підготовки фахівців та кваліфікованих робітників, підвищення кваліфікації працівників та відповідної оплати, що спростовує твердження відповідача в скарзі.

Крім того, листом заступника начальника ДП «Донецька залізниця» від 24.07.2008 № НЗЕ-10/1118 надаються роз'яснення щодо порядку оплати технічного навчання: при змінному характері роботи при неможливості організації технічного навчання робітників в робочий час, технічне навчання може проводитись у вільний від роботи час. При цьому час технічного навчання в робочий час не включається. Оплата технічного навчання робітників, яке проводилось у неробочий час, здійснюється по наказу начальника структурного підрозділу, начальників станцій за рапортом керівника групи на підставі відміток про відвідування занять у журналі обліку технічного навчання та виходячи з тарифної ставки в одинарному розмірі за кожний академічний час занять. Рапорт керівника групи містить наступні реквізити: назва підприємства, дата складання, назва документа, прізвище робітника, посада робітника, кількість годин відвідування занять та підписи відповідних працівників.

Технічне навчання працівників структурних підрозділів ДП «Донецька залізниця», зокрема, Дебальцевської дирекції залізничних перевезень, Вагонного депо Дебальцеве - сортувальне, Іловайської дистанції колії здійснюється на підставі «Положення про технічне навчання працівників залізничного транспорту України», затвердженого наказом Укрзалізниці від 10.09.2002 № 454-Ц, відповідно до планів технічного навчання для працівників, пов'язаних з забезпеченням безпеки руху та охорони праці один раз на місяць.

Облік проведення, відвідування та успішності занять здійснюється в спеціальних журналах обліку технічного навчання з визначенням часу проведення занять, ПІБ і посад присутніх.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до частини 1 статі 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що матеріали справи містять накази про організацію і проведення технічного навчання працівників Донецької залізниці, відомості нарахування додаткової заробітної плати (винагороди за технічне навчання), накази про здійснення оплати часів технічного навчання робітників, журнали обліку технічного навчання, звіти про підсумки технічного навчання, довідка щодо оплати технічного навчання працівників ДП «Донецька залізниця», рапорти на проведення оплати за технічне навчання працівників, додаткові табелі обліку учбових годин, які підтверджують проведення технічного навчання та оплату за технічне навчання робітників структурних підрозділів позивача.

Враховуючи обставини, які були встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що первинними документами позивача підтверджено проведення технічного навчання та його оплату відповідно до вимог чинного законодавства, галузевої угоди та колективного договору.

Посилання відповідача на відсутність Табеля обліку робочого часу та розрахунку заробітної плати під час перевірки є необґрунтованим, оскільки відповідно до акта ревізії, не встановлено відсутність Табелів обліку та розрахунку заробітної плати. Крім того, зазначені документи є підставою для нарахування заробітної плати у робочий час, а технічне навчання працівників Дебальцевської дирекції залізничних перевезень, Вагонного депо Дебальцеве - сортувальне, Іловайської дистанції колії проводилось в позаробочий час, тому в табелі обліку робочого часу не повинно було відображатись.

Також, в Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5, зареєстрованої в Мінюсті від 27.01.2004 №114/8713, на яку посилається відповідач, не визначено питання, щодо застосування її для визначення складових фонду оплати праці.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області відхилити, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: