Ухвала суду № 39962784, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2014 р. м. Київ К/800/47662/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Голяшкіна О.В.

Логвиненка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2013 року та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим №39 від 13.05.2013 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством, в сумі 2502,90 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що заборгованість, а відтак і накладені штрафні санкції, які виникли у 2005-2007 роках мають бути застосовані (стягнуті) і після 01.01.2011, оскільки зазначена заборгованість та штрафні санкції виникли у період дії частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до 01.01.2011, було передбачено застосування виконавчими органами ПФУ до страховиків за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ фінансових санкцій, а саме накладення штрафу у встановленому розмірі, проте із набранням чинності з 01.01.2011 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наведена вище норма матеріального права із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» була виключена.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим.

На підставі акту №22 від 13.05.2013 та згідно з пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим прийнято рішення №39 від 13.05.2013, в якому, з посиланням на пункт 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 застосовано фінансові санкції в розмірі 2502,90 грн. за неподання звітності по персоніфікованому обліку за 2005 - 2007 роки

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначеним Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим протиправно винесено рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності до органів пенсійного фонду за 2005-2007 роки на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на дату прийняття пенсійним органом рішення про застосування .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 20 листопада 2012 року №21-367а12 та від 04 червня 2013 року №21-170а13.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, про неправомірність застосування фінансових санкцій позивачем.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: