Рішення № 39962026, 05.05.2014, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/2708/14-ц

Провадження №2/201/1104/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2014 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Нижник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором №С20.173.70369 від 26 вересня 2011 року у розмірі 74 828,91 гривень та суми судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 26 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №С20.173.70369 від 26 вересня 2011 року. Згідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит в розмірі 13 322,00 гривень зі сплатою 32,98% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивачем було письмово повідомлено боржника про заміну кредитора у зобов'язанні. Протягом строку дії кредитного договору боржник систематично порушував терміни сплати кредиту і процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим позивачем йому було надіслано листи - повідомлення з вимогою повернення боргу, які боржник залишив без відповіді і задоволення, заперечень на вимоги ПАТ «Ідея Банк» не надав. Останній платіж боржником здійснено 24 лютого 2012 року. Таким чином відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій не виконує, тим самим порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого його загальна заборгованість станом на 08 січня 2014 року становить 74 828,91 гривень. Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно письмової заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, на підставі документів, наявних в матеріалах справи. Проти розгляду справи в заочному порядку також не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, за таких обставин суд вважає можливим розглянути дану цивільну справу у заочному порядку відповідно до вимог Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Крім того, враховуючи викладене у позовній заяві прохання представника позивача про розгляд заяви без його участі, суд вважає за можливе на підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи без участі сторін, обмежившись дослідженням письмових доказів, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ст. 197 ч. 2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 26 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Плюс Банк», правонаступником якого є ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №С20.173.70369 від 26 вересня 2011 року (а.с. 9-10).

Згідно до умов кредитного договору, відповідач отримав кредит в розмірі 13 322,00 гривень зі сплатою 32,98% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивачем було письмово повідомлено боржника про заміну кредитора у зобов'язанні.

Протягом строку дії кредитного договору боржник систематично порушував терміни сплати кредиту і процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим позивачем йому було надіслано листи - повідомлення з вимогою повернення боргу, які боржник залишив без відповіді і задоволення, заперечень на вимоги ПАТ «Ідея Банк» не надав.

Останній платіж боржником здійснено 24 лютого 2012 року, що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №С20.173.70369 від 26 вересня 2011 року (а.с. 4). Таким чином відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення кредиту, нарахованих відсотків та штрафних санкцій не виконує, тим самим порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого його загальна заборгованість станом на 08 січня 2014 року становить 74 828,91 гривень, з яких:

- прострочений борг - 12880,60 гривень;

- прострочені проценти - 13533,26 гривень;

- строкові проценти - 81,47 гривень;

- пеня за несвоєчасне погашення платежів - 48323,58 гривень;

- віндикаційні витрати - 10,00 гривень.

Правовідносини, що виникли між сторонами законодавчо урегульовані наступним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, які повинні виконуватися, відповідач, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, зміна умов зобов'язання, тощо.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до положення ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що у випадку, коли договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, тому, станом на 08 січня 2014 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Ідея Банк» становить 74 828,91 гривень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись в питанні розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 748,29 гривень, що підтверджується квитанцією.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 169, 197, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 212, 509, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 632, 651, 1048-1050, 1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 17 лютого 2003 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, р/р 29098417370369.980 в ПАТ «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, код МФО 336310) заборгованість за невиконання умов кредитного договору №С20.173.70369 від 26 вересня 2011 року у розмірі 74 828,91 гривень (сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять вісім гривень дев'яносто одна копійка), з яких:

- прострочений борг - 12880,60 гривень;

- прострочені проценти - 13533,26 гривень;

- строкові проценти - 81,47 гривень;

- пеня за несвоєчасне погашення платежів - 48323,58 гривень;

- віндикаційні витрати - 10,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 17 лютого 2003 року Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» (юридична адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, р/р 29098417370369.980 в ПАТ «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, код МФО 336310) судовий збір у розмірі 748,29 гривень (сімсот сорок вісім гривень двадцять дев'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя:С.С. Федоріщев