Постанова № 39961443, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2013 рокусправа № 2а/0470/7650/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року

у справі № 2а/0470/7650/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційне підприємство «ІНТОК»

до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційне підприємство «ІНТОК» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання протиправними наказу від 29 квітня 2011 року № 439 щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, дій щодо проведення перевірки, оформлених актом від 29 квітня 2011 року № 631/230/36418156, зобов'язання скасувати акт перевірки та лист від 31 травня 2011 року № 13361/10/230 про розгляд заперечень та не враховувати акт перевірки під час здійснення податкового контролю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії відповідача щодо призначення невиїзної позапланової документальної перевірки в порядку пункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Визнано протиправним та скасовано наказ від 29 квітня 2011 року № 439, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки, які викладені в акті від 29 квітня 2011 року № 631/230/36418156. в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, провадження у адміністративній справі - закриттю з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі службового посвідчення серії УДН № 065166 від 14 грудня 2010 року, відповідно до наказу начальника Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 29 квітня 2011 року № 439, на виконання вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів», згідно абзацу 1, 3, 5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового кодексу України, відповідачем проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційне підприємство «ІНТОК» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 29 квітня 2011 року № 631/230/36418156.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки, скасування наказу від 29 квітня 2011 року № 439 щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки та відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо оформлення результатів перевірки, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції, яка підлягає розгляду у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.

Так, з матеріалів справи вбачається, що наказ від 29 квітня 2011 року № 439 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки прийнятий Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі податкової інформації (акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 01 березня 2011 року № 158/23-118/36873235 невиїзної документальної перевірки контрагента ТОВ «ВТ-Техбуд», з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року), яка свідчить про можливе ухилення позивача від оподаткування, у зв'язку з чим відповідачем направлено лист про витребування документів щодо правовідносин позивача із зазначеним контрагентом. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційне підприємство «ІНТОК» відповідних документів не надано.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що наказ Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 29 квітня 2011 року № 439 прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні вимог щодо визнання протиправним наказу від 29 квітня 2011 року № 439 щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки слід відмовити.

Щодо оскаржуваних товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-інноваційне підприємство «ІНТОК» дії по проведенню перевірки дотримання вимог податкового законодавства, то суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені ст.8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені у частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо функції, пов'язані зі здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Правовий аналіз вказаних норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» свідчить про те, що органи державної податкової служби є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в Податковому кодексі України.

Таким чином, оскаржувані позивачем дії по проведенню перевірки дотримання вимог податкового законодавства пов'язані виключно з незгодою з висновками, викладеними в акті перевірки.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в цій частині у зв'язку з неналежністю розгляду таких вимог в порядку адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про зобов'язання скасувати акт перевірки та лист від 31 травня 2011 року № 13361/10/230 про розгляд заперечень та не враховувати акт перевірки під час здійснення податкового контролю, то суд апеляційної інстанції зазначає, що акт перевірки, як і лист розгляд заперечень за своїм змістом не є ні рішенням суб'єкта владних повноважень, ні нормативно-правовим чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує встановлені під час перевірки службовими особами певні обставини та висновки даних осіб про наявність порушень податкового законодавства.

Акт може бути лише підставою для прийняття податковим органом рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані дії податкового органу щодо проведення та оформлення результатів документальної позапланової виїзної перевірки, не порушують права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому такі позовні вимоги не підлягають розгляду ні в порядку адміністративного судочинства, ні в порядку іншого судочинства.

Пункт 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статті 157 цього Кодексу.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції помилково вийшов за межі позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

Керуючись пунктом 4 статті 198, статтями 203, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року - скасувати.

У задоволенні частини позовних вимог щодо визнання протиправним наказу Центральної міжрайонної державної податкової інспекції в м. Кривому Розі Дніпропетровської області №439 від 29 квітня 2011 року - відмовити.

Провадження у справі щодо іншої частини позовних вимог - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим