Ухвала суду № 39961197, 03.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 рокусправа № 804/16414/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі № 804/16414/13-а за поданням Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія» про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 03 грудня 2013 року звернулась до суду з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія» в якому просить суд підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія» (код ЄДРПОУ 31337984) (а.с. 2-5).

В обґрунтування своїх вимог податковий орган зазначає, що 23.08.2013 року Нікопольською ОДПІ направлено письмовий запит до відповідача, щодо надання інформаційних матеріалів та документального підтвердження результатів господарських операцій з експорту у травні та липні 2013 р., проте, відповідач у своїй відповіді від 12.09.2013 р. у наданні пояснень та їх документального підтвердження відмовив.

22.10.2013 р. податковий орган направив письмовий запит до відповідача щодо надання інформаційних матеріалів та документального підтвердження результатів господарських операцій з експорту у серпні та вересні 2013 р., проте, відповідач у своїй відповіді від 07.11.2013 р. у наданні пояснень та їх документального підтвердження, також відмовив.

У зв'язку з наданням первинних документів, начальником Нікопольської ОДПІ 29.11.2013 р. винесено наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нікопольська зернова компанія», та актом від 29.11.2013 р. «Про відмову платника податків у допуску до проведення перевірки» було встановлено факт відмови посадової особи підприємства у допуску до проведення перевірки, про що в акті зроблено відповідний запис щодо відсутності підстав для проведення перевірки та ненадання документів, передбачених п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Отже, враховуючи правомірність своїх дій, керуючись ст. 19-1, п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, начальником Нікопольської ОДПІ було прийнято рішення «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків», у зв'язку із чим заявник звернувся до суду із зазначеним поданням, для підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року провадження в адміністративній справі № 804/16414/13-а закрито.

Суд роз'яснив заявнику, що коли між сторонами існує спір про право, він має вирішуватися адміністративним судом, але в загальному порядку позовного провадження.

Ухвала суду мотивована тим, що оскільки передумовою виникнення підстав для звернення до суду з вказаним поданням, зокрема, стало рішення начальника Нікопольської ОДПІ від 02.12.2013 р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків», яке є предметом оскарження в іншій адміністративній справі (а.с. 51-54), суд дійшов висновку про наявність між сторонами спору про право, а саме права на проведення податковим органом позапланової виїзної документальної перевірки, недопущення до якої стало винесення рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податку.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції заявник оскаржив її до апеляційного суду у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин справи. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою подання задовольнити.

В апеляційній скарзі зазначає про відсутність доказів які свідчать про наявність іншої справи щодо оскарження наказу начальника Нікопольської ОДПІ від 29.11.2013 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нікопольська зернова компанія» тобто наявності спора про право.

Згідно заперечень на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на її необґрунтованість, просив у задоволені скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія", код ЄДРПОУ 31337984, перебуває на обліку як платник податків у Нікопольській ОДПІ з 18.07.2001 р. (а.с. 6).

За результатами аналізу податкової звітності з ПДВ за травень та липень 2013 р., податковим органом було встановлено, що ТОВ "Нікопольська зернова компанія" здійснювала експортні операції на загальну суму 3 974 917,00 грн., та з метою упередження фактів мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість, керуючись п.п. 20.1.6 п.20.1 ст. 20 та п.п.72.1.1.1. та 72.1.1.3 ст. 72 Податкового кодексу України, 23.08.2013 р. Нікопольською ОДПІ було направлено письмовий запит № 1879/10/04-07-15-01 до ТОВ "Нікопольська зернова компанія" про отримання інформаційних матеріалів та документального підтвердження результатів господарських операцій з експорту у травні та липні 2013 р. (а.с. 7).

12.09.2013 р. відповідачем було направлено відповідь № 257 до Нікопольської ОДПІ про відмову у наданні витребуваних податковим органом документів та інформації, враховуючи відсутність порушення вимог податкового та іншого законодавства, та не належного оформлення самого запиту, в якому саме не зазначено підстав для запитування даної інформації (а.с. 8-11).

22.10.2013 р. податковим органом було направлено лист № 7620/10/15.01, який був отриманий відповідачем 24.10.2013 р., про надання інформаційних матеріалів та документального підтвердження результатів господарських операцій з експорту у серпні та вересні 2013 р., з попередженням, якщо підприємством не буде надано інформацію, це буде підставою для проведення позапланової виїзної перевірки (а.с. 12).

07.11.2013 р. відповідачем було надано відповідь № 325 про відмову податковому органу у наданні запитуваної інформації, враховуючи відсутність посилань на норми закону, які дають підстави для направлення запиту, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України звільняє платника податків від обов'язку надавати відповідь на запит, що також унеможливлює виникнення підстав для призначення документальної позапланової перевірки (а.с. 13-17).

Начальником заявника Ткачуком, було видано наказ № 602 від 29.11.2013 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача (а.с. 18), та видано направлення №224/22.08 на проведення позапланової виїзної перевірки, з метою перевірки питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні реалізації товарів не власного виробництва за межі митної території України за період травень, липень, серпень, вересень 2013 р.

Однак відповідач відмовив у проведенні перевірки у зв'язку з відсутністю підстав для її проведення, та ненадання документів передбачених п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, про що міститься відповідний запис в направленні на перевірку (а.с. 19).

У зв'язку з неможливістю розпочати документальну позапланову перевірку, посадовими особами заявника складено акт № 168/22.08 "Про відмову платника податків у допуску до проведення перевірки" (а.с. 20), та оформлено звернення до начальника Нікопольської ОДПІ про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 21).

Розглянувши звернення, начальником Нікопольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Г.А. Ткачуком, 02.12.2013 р. о 12 годині 25 хвилин прийнято рішення "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків" (а.с. 22).

Відповідно до супровідного листа № 12180/10/04-07-22-08 від 02.12.2013 р. засобами поштового зв'язку Нікопольською ОДПІ було направлено рішення на адресу відповідача (а.с. 23-24).

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про право, оскільки передумовою виникнення підстав для звернення з вказаним поданням, зокрема, стало рішення начальника Нікопольської ОДПІ від 02.12.2013 р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків» (далі - рішення), яке є предметом оскарження в іншій адміністративній справі, тому між сторонами існує спір про право.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, виходить з наступного.

Пунктом 94.10 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт на майно може бути накладено за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень, здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів, вбачається спір про право.

Як вірно встановлено судом першої інстанції відповідач не погоджуючись з рішення начальника Нікопольської ОДПІ від 02.12.2013 р. «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків» звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування (а.с.51-54).

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність спору про право у разі, коли платник податків оскаржує рішення податкового органу, яке було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Доводи податкового органу про відсутність спору про право, оскільки на час розгляду подання у суду першої інстанції були відсутні докази відкриття провадження у справі за вказаним позовом відповідача є необґрунтованими, оскільки підставою для закриття провадження у справі є не наявність ухвали суду про відкриття провадження за іншою справою, а обставини того, що із поданих до суду матеріалів, вбачається спір про право.

Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість задоволення подання податкового органу, у зв'язку з виявленням спору про право після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. Зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 199, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2013 року у справі №804/16414/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 11 липня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко