Ухвала суду № 39961182, 15.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 липня 2014 рокусправа № 811/3039/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства "Геоід" до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь, -

в с т а н о в и В :

В вересні 2013 року Приватне підприємство "Геоід" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області (далі - відповідач) та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області №0000760227 та 0000750227 від 05.06.2013 року винесені відносно ПП "Геоід".

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року позовні вимоги задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000750227 від 05.06.2013 року та № 0000760227 від 05.06.2013 року

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року та постановити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23.05.2013 року податковим органом відповідно до наказу Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 21.05.2013 року №1064 згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1. п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства з "Геоід" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Онікс СГ» за період серпень 2012 року.

За результатами перевірки було складено акт № 74/22-7/31775042 від 24.05.2013 року, в якому, зокрема, зафіксовані порушення позивачем:

- п. 198.2, п.198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість за період з 01.08.2012 по 31.08.2012 року в розмірі 1596 грн.

- п. 138.2. п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.10 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за три квартали 2012 року на суму 1675 грн.

На підставі акту №74/22-7/31775042 від 24.05.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000750227 від 05.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2394 грн. (а.с.5) та податкове повідомлення-рішення № 0000760227 від 05.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2094 грн. (а.с. 6).

Позивач оскаржив дані рішення в адміністративному порядку, які були залишені без змін, а скарги без задоволення (а.с.76-80).

Перевіркою встановлено, що у період який перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ПП «Онікс СГ».

На підтвердження взаємовідносин ПП "Геоід" з вказаним контрагентом, позивач надав до перевірки та залучив до матеріалів справи, завірену копію договору про надання послуг №20/07-1 (а.с.26), видаткові та податкові накладні від 01 серпня 2012 року №1 та від 06 сепня 2012 року №10, а також відповідні акти здачі-прийняття виконання робіт (наданих послуг) на загальну суму 9576 грн.

Оплата за отриманий товар здійснювалася у безготівковому порядку, що підтверджується банківською випискою (а.с.30-31).

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Матеріали справи містять всі документи на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам з ПП «Онікс СГ».

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, на підставі яких позивач включив понесені витрати до складу валових витрат та сформував податковий кредит.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Податкові накладні містять всі необхідні реквізити.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, погоджуючись з його висновками, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров