Ухвала суду № 39961174, 10.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 року

справа № 2а/0470/4732/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі №2а/0470/4732/12 за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгової пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська 24 квітня 2012 року звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» (далі - ТОВ «Дніпровський автобусний завод»), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування коштів, призначених на покриття витрат на виплату і доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за 2008-2011 роки у сумі 32 937,37 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року позов задоволено: стягнуто з ТОВ «Дніпровський автобусний завод» на користь управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська суму боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах по списку №2 у розмірі 32 937,37 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи. Крім того, відповідач в доводах апеляційної скарги як на підставу для скасування судового рішення посилається на пропуск позивачем без поважних причин строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ТОВ «Дніпровський автобусний завод» зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 198763 від 10.01.2006 року (а.с.53).

Колишнім працівникам ТОВ «Дніпровський автобусний завод», які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці була призначена пенсія на пільгових умовах за списком №2, згідно п. «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

ТОВ «Дніпровський автобусний завод» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» він є страхувальником, який відповідно до п. 1 ст. 1, абз. 4 ч. 1 ст. 2, ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» повинен сплачувати фактичні витрати органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон № №1788-ХІІ) у строки, які передбачені п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (щомісяця до 25 числа).

Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська було витрачено на щомісячну виплату та доставку пенсії на пільгових умовах за 2008-2011 роки за списком №2 суму у розмірі 32 937,37 грн., що підтверджується розрахунком витрат на доставку пенсій та актом звірки (а.с.4,19).

ТОВ «Дніпровський автобусний завод» свої зобов’язання по відшкодуванню фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені колишньому працівнику відповідача відповідно до п. «б»-«з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення ”, не виконував, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за 2008-2011 роки становить 32 937,37 грн.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"–"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі за позовом виробничого підприємства “Рембудмонтаж” до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов’язання вчинити дії, за результатами розгляду заяви виробничого підприємства “Рембудмонтаж” про перегляд постанови Луганського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 року з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.237 КАС України, встановлено, що підприємство зобов’язано відшкодовувати ПФУ плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (Список №2).

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, ТОВ «Дніпровський автобусний завод» повинно відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська витрати на виплату і доставку пенсії, виходячи з положень частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі №2а/0470/4732/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 15 липня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко