Постанова № 39959751, 24.07.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/2059/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,

представника позивача - Шкурат В.М.,

представника відповідача - Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 грудня 2013 року № 0014231501, яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9924 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №2842/16-01-15-01/37959056 від 12.12.2013 щодо порушення ТОВ «АС-Нафтогазресурс» п.198.2, п.198.6 ст.198. п.п. 200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 9924 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суму 9924 грн на підставі зведеної податкової накладеної №274/14 від 31.05.2013 на суму 59544 грн, в тому числі ПДВ - 9924 грн. Правомірність оформлення ПАТ «Полтаваобленерго», як постачальником електричної енергії, - зведеної податкової накладної, за рахунок якої сформовано спірний податковий кредит, підтверджується тим, що постачання електричної енергії має безперервний ритмічний характер, а зв'язки ТОВ «АС-Нафтогазресурс» та ПАТ «Полтаваобленерго» є постійними. По господарських операціях позивача з ПАТ «Полтаваобленерго» зведена податкова накладна була виписана у визначений податковим законодавством строк, відносини між сказаними суб'єктами господарювання мають ритмічний характер, періодичність оплати товарів встановлена та підтверджується умовами укладеного Договору про постачання електричної енергії №363 від 24.04.2013. Сплата коштів відбулась протягом календарного місяця, до податкової накладної додавались усі необхідні визначені законом документи. Таким чином мають місце всі умови, передбачені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), що надають право платнику податків оформляти відповідні господарські операції зведеною податковою накладною та на її підставі відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Стверджувала про те, що умови Договору постачання електричної енергії №363 від 25.04.2013, на підставі якого здійснювалась поставка електричної енергії ПАТ «Полтаваобленерго» позивачу, не містять періодичності оплати поставлених товарів/послуг, як те передбачено Порядком заповнення податкової накладної, яким надано можливість складання зведеної податкової накладної у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання товарів/послуг, виходячи із визначеної у договорі періодичності поставлених товарів/послуг. Як на думку податкового органу, оскільки у вищевказаному договорі на визначені дати оплати, за якими повинні здійснюватись розрахунки за поставлений товар та згідно яких визначалася б періодичність оплати поставленого товару (договір складений на попередню оплату , про що вказано на додатку 2 до договору про постачання електричної енергії від 25.04.2013 №363 «попередня оплата» ), а також відсутні факти періодичного підписання документів, що засвідчують факт постачання товару, підстави для складання зведеної податкової накладної в даному випадку відсутні. Відповідач наголошував на тому, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню. Крім того, звертав увагу суду, що враховуючи правило «першої події» визначення податкових зобов'язань постачальника, податкова накладна на суму попередньої оплати товарів/послуг (авансу) складається на дату такої оплати, тобто на дату отримання такого авансу. В даному випадку постачальником електричної енергії, ПАТ «Полтаваобленерго» невірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань, що призвело до формування податкової накладної з порушенням, а саме дата виписування податкової накладної (31 травня 2013 року) не відповідає "першій події" (сплата коштів) - 17 травня 2013 року. При цьому ТОВ «АС-Нафтогазресурс» до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року заяву зі скаргою на постачальника ПАТ «Полтаваобленерго» щодо невірного оформлення податкової накладної (Додаток 8) не подавало.

Таким чином, як на думку відповідача, позивачем неправомірно віднесено суму ПДВ 9924 грн до податкового кредиту на підставі зведеної податкової накладної №274/23 від 31.05.2013, яка була оформлена з порушення податкового законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" (код ЄДРПОУ - 37959056) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку 14.11.2011. (а.с.96)

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Полтаві, зареєстрований платником податку на додану вартість 01.09.2012, на даний час свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200060642 від 01.09.2011 дійсне. ( а.с.98).

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "АС-Нафтогазресурс" правомірності нарахування позивачем від'ємного значення за лютий - липень 2013 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки ДПІ у м. Полтаві складений акт (надалі - Акт перевірки) №2842/16-01-15-01/37959056 від 12.12.2013, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «АС-Нафтогазресурс» п.198.2, п.198.6 ст.198. п.п. 200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 9924 грн. (а.с.14-41 )

ДПІ у м. Полтаві листом від 25.12.2013 було надано відповідь на заперечення ТОВ «АС-Нафтогазресурс» щодо Акту перевірки, у якій вказано на правомірність та обґрунтованість висновків останнього, заперечення залишено без задоволення.

Відповідачем 25 грудня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0014231501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 9924 грн (а.с.10)

За результатами адміністративного оскарження Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 01.04.2014 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ДПІ у м. Полтаві, позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд доходить висновку про його необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.198.2, п.198.6 ст.198. п.п. 200.1, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 9924 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках із зазначенням обов'язкових реквізитів.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Стверджуючи про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, відповідач посилався на те, що умови Договору постачання електричної енергії №363 від 25.04.2013, на підставі якого здійснювалась поставка електричної енергії ПАТ «Полтаваобленерго» позивачу, не містять періодичності оплати поставлених товарів /послуг, як те передбачено Порядком заповнення податкової накладної, яким надано можливість складання зведеної податкової накладної у випадку фактичного (безперервного або ритмічного) постачання товарів/послуг, виходячи із визначеної у договорі періодичності поставлених товарів/послуг. Як на думку контролюючого органу, оскільки у вищевказаному договорі не визначені дати оплати, за якими повинні здійснюватись розрахунки за поставлений товар та згідно яких визначалася б періодичність оплати поставленого товару (договір складений на попередню оплату, про що вказано на додатку 2 до договору про постачання електричної енергії від 25.04.2013 №363 «попередня оплата» ), а також відсутні факти періодичного підписання документів, що засвідчують факт постачання товару, підстави для складання зведеної податкової накладної в даному випадку відсутні.

Крім того, відповідач наголошував на тому, що в даному випадку постачальником електричної енергії, ПАТ «Полтаваобленерго» невірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань, що призвело до формування податкової накладної з порушенням, а саме дата виписування податкової накладної (31 травня 2013 року) не відповідає першій події (сплата коштів) - 17 травня 2013 року. При цьому ТОВ «АС-Нафтогазресурс» до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року заяву зі скаргою на постачальника ПАТ «Полтаваобленерго» щодо невірного оформлення податкової накладної (Додаток 8) не подавало.

Таким чином, як на думку відповідача, позивачем неправомірно віднесено суму ПДВ 9924 грн до податкового кредиту на підставі зведеної податкової накладної №274/23 від 31.05.2013, яка була оформлена з порушення податкового законодавства.

Суд знаходить недоведеними такі висновки податкового органу, з огляду на наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено, що між позивачем (Споживач) та ПАТ «Полтаваобленерго» (Постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 363 від 25.04.2013 року (надалі - «Договір»), за умовами якого, згідно п.2.3.3, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». (а.с.74-77)

Згідно з пунктом 1 наявного у матеріалах справи та дослідженого судом у ході її розгляду Порядку розрахунків (додаток 2 до Договору), розрахунковим вважається період з 8 години 17 числа попереднього місяця до 14 годин такого ж числа поточного місяця. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії за регульованим тарифом. (а.с.84)

Згідно пункту 2 Порядку розрахунків, Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. (а.с.84)

Таким чином, суд вважає, що твердження податкового органу про те, що умови вказаного Договору постачання електричної енергії №363 від 25.04.2013 не містять визначення періодів оплати поставлених товарів/послуг та не визначені дати оплати, за якими повинні здійснюватись розрахунки за поставлений товар, не відповідає дійсності та не підтверджені доказами.

Вказане дає можливість дійти висновку, що взаємовідносини сторін за цим Договором мають постійний, безперервний ритмічний характер.

Позивачем у травні 2013 року за електричну енергію проведено авансову оплату ПАТ «Полтаваобленерго», згідно платіжного доручення № 209 від 16.05.2013 року на загальну суму 59544 грн, в тому числі ПДВ 9924 грн.

31 травня 2013 року ПАТ «Полтаваобленерго» фактично було виписано зведену податкову накладну №274/14 на загальну суму 59 544 грн, в тому числі ПДВ - 9924 грн.

Як наголошував відповідач, постачальником електричної енергії, ПАТ «Полтаваобленерго», невірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань, що призвело до формування податкової накладної з порушенням, а саме: дата виписування податкової накладної (31 травня 2013 року) не відповідає першій події (сплата коштів) - 17 травня 2013 року.

Суд не погоджується із такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Згідно пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Слід зазначити, що постачання електричної енергії має безперервний ритмічний характер.

Відповідно до пункту 15 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супровідних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Таким чином, перелічені підстави є виключними, інших вимог Порядком №1379 не передбачено.

З огляду на викладене, податкова накладна, у разі дотримання умови щодо здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, повинна бути виписана не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг; обов'язковою умовою для можливості виписки зведеної податкової накладної є обумовленість у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів: один раз на десять днів тощо).

Тобто, виключними підставами для виписки зведених накладних є постійні тривалі зв'язки з покупцем, постачання повинно носити неперервний або ритмічний характер, факт постачання повинен підтверджуватись належними документами. Зведені податкові накладні повинні виписуватись виходячи з періодичності оплати, встановленої договором, але не пізніше останнього дня звітного місяця та не рідше одного разу на місяць.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2013 у справі К/9991/74519/12.

У ході розгляду справи позивачем було спростовано основні твердження податкового органу про те, що поставка електричної енергії ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ТОВ «АС-Нафтогазресурс» не має безперервного або ритмічного характеру. Платником було надано Порядок розрахунків (додаток 2 до Договору), у якому визначено розрахунковий період та порядок оплати за споживання електричної енергії, чим підтверджено відповідність характеру постачання електричної енергії вимогам Порядку заповнення податкової накладної. Крім того, було надано Додаток №1 до Договору Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії Споживачу, узгоджений сторонами Договору, на підтвердження факту постачання електричної енергії. (а.с.78,84)

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу про те, що ПАТ "Полтаваобленерго" невірно визначено дату виникнення податкових зобов'язань, що призвело до оформлення податкової накладної з порушенням, а саме: дата виписування податкової накладної не відповідає першій події, тобто даті, коли відбулась оплата за постачання електричної енергії.

Спірну зведену податкову накладну було виписано ПАТ "Полтаваобленерго" у строк, передбачений Порядком заповнення податкової накладної, а саме 31 травня 2013 року, тобто не пізніше останнього дня місяця.

Таким чином, податкова накладна №274/14 від 31.05.2013 на суму 59544, в тому числі ПДВ в сумі 9924 грн оформлена відповідно до вимог податкового законодавства та виписана у строк, передбачений Порядком оформлення податкової накладної.

Тому суд дійшов висновку, що ТОВ «АС-Нафтогазресурс» правомірно на підставі податкової накладної №274/14 від 31.05.2013 було віднесено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 9924 грн.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25 грудня 2013 року № 0014231501.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС-Нафтогазресурс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 29 липня 2014 року.

Суддя І.Г. Ясиновський