Ухвала суду № 39959744, 30.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5763/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 року у справі за його позовом до Міністерства оборони України про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

29 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про стягнення грошової компенсації замість належного до видачі, на день звільнення з військової служби у запас, речового майна у розмірі 6 510 грн. 22 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 року адміністративний позов залишено без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та направити справу до того ж суду для продовження розгляду. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про пропуск позивачами строку звернення до суду, з чим апеляційна інстанція повністю погоджується, з огляду на слідуюче:

За ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод, чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на:

- п. 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, яким передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням, можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку, після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації;

- п. 12.8 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454, у відповідності до якого командири військових частин зобов'язані забезпечити своєчасне здавання посади, проведення усіх необхідних розрахунків з військовослужбовцями, стосовно яких видано наказ по особовому складу про звільнення їх з військової служби.

Апелянт вважає, що зазначеними вище нормативними актами не визначено строку для виплати грошової компенсації у випадку виявлення бажання військовослужбовця на її отримання замість речового майна, а оскільки предметом позову є стягнення грошової компенсації за не отримане речове майно, то дана вимога не пов'язана із вимогами у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, оскільки не стосується безпосередньо служби позивача, а пов'язана із соціальним забезпеченням, яке гарантоване особі у зв'язку із проходженням такої служби.

На спростування зазначених вище доводів апелянта, судова колегія відзначає слідуюче.

Позивачем не заперечується та обставина, що в день звільнення ним було підписано довідка № 06 від 26.04.2010 року щодо заборгованості за не отримане речове майно, відповідно до якої борг переді мною складає 6510 грн. 22 коп. (шість тисяч п'ятсот десять гривень 22 коп.).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Слід зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Таким чином, саме 26.04.2010 року є днем, з якого почався відлік для звернення до суду з позовом щодо стягнення вказаної заборгованості. В свою чергу, до адміністративного суду даний позов подано лише 29 квітня 2014 року.

Частина 3 КАС України до поняття «публічна служба» відносить також військову службу.

За ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Дана правова норма правомірно застосована судом першої інстанції до спірних правовідносин, оскільки застосуванню підлягає та правова норма, яка діяла на час вчинення судом процесуальної дії (в даному випадку на момент залишення позову без розгляду).

Отже, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні правові наслідки.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністра тивного судочинства України.

Таким чином, строк звернення до суду із вказаним позовом сплинув, оскільки з моменту виникнення права на його подачу пройшло майже 4 роки.

За таких обставин, апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивачем позовну заяву подано з пропущенням строку звернення до суду, підстави для його поновлення та визнання поважними причин пропуску строку звернення -відсутні, а тому позов правомірно залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись, ст.ст. 41, 199, 200, 205, 206, 261 КАС України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.