Ухвала суду № 399593, 29.11.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Бим М.Є.

суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.

при секретарі: Білій-Грошко О.А.

за участі: представника відповідача Українець Т.С.

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Проектміськбуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, відділення державного казначейства у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановила:

11 вересня 2004 року позивачем було подано позов з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Печерському районі м. Києва від 25.06.2004 року № 0000532308/0 та № 0000542308/0 від 25.06.2004 року.

Постановою господарського суду міста Києва від 23 листопада 2005 року позовні вимоги задоволені, спірні податкові повідомлення-рішення визнано недійсними.

Ухвалою апеляційного господарського суду м. Києва від 15 лютого .2006 року апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінено, зокрема здійснено доповнення до резолютивної частини пунктом пятим, яким провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5249206,00 грн. закрито, а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в заявлених позовних вимогах.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення представника відповідача, яка підтримала касаційну скаргу, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали адміністративної справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва №0000532308/0 від 25.06.2004 р. виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 5 250 000,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва №0000542308/0 від 25.06.2004 р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 794,00 грн. та штрафні санкції з цього податку у розмірі 159 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту позапланової документальної перевірки з питання достовірності заявленого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету приватного підприємства (надалі ПП) "Проектміськбуд" за квітень 2004 року від 25.06.2004 р. №62/23-8/7-32308852.

Нарахування податку на додану вартість, застосування штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування здійснено відповідачем у зв'язку з тим, що ПП "Проектміськбуд" було порушено вимоги пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".

Ці порушення, на думку відповідача, полягали в тому, що вищезгадана перевірка не підтвердила факт придбання програмно-технічних комплексів "Реверс", оскільки контрагент позивача товариство з обмеженою відповідальністю „ЗБК „Іком”, у якого була придбана продукція, продукція, за адресами, вказаними в базі даних та обліковій справі, не знаходиться, на виклики співробітників податкової служби не з'являється, провести зустрічну перевірку не виявляється можливим.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суди встановили, що згідно з податковою декларацією за квітень 2004р. (подана до ДПІ у встановлені законом строки) позивачем заявлено суму експортного бюджетного відшкодування в розмірі 4 857 363,00 грн.

У відповідності до вимог п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент подання декларації), платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів, (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку. Експортне відшкодування згідно п.8.6 ст. 8 названого Закону надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.

Згідно вказаної декларації, податок на додану вартість в сумі 4 857 363, 00 грн. міг бути відшкодований платнику протягом 30 календарних днів від дати подання декларації.

Вказана сума від'ємного значення виникла у позивача внаслідок здійснення експортних операцій, а саме на виконання договору комісії від 21.04.2004 р., укладеному між позивачем та ТОВ "Ювенал", на підставі якого, останнім було експортовано товар (програмно-технічні комплекси "Реверс") за межі митної території України.

Вивезення за межі митної території України товару (програмно-технічних комплексів "Реверс", в кількості 5 штук) підтверджено вантажною митною декларацією №10200/4/011714 від 27.04.2004 р.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" товари вважаються вивезеними (експортованими) за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчено належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

В акті перевірки ДПІ відзначила, що порушень пп. 6.1.1, п. 6.1, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" при визначенні податкових зобов'язань позивачем не виявлено.

Вантажна митна декларація №10200/4/011714 від 27.04.2004 р. містить всі необхідні реквізити та відмітки, є належним чином оформленою та підтверджує факт експорту товару.

Митне оформлення вантажів ТОВ "Ювенал" здійснювалось у відповідності до вимог чинного законодавства.

На виконання договору комісії позивач отримав від ТОВ "Ювенал" грошові кошти у розмірі 26 284 112, 75 грн., і це не заперечується ДПІ та відображено в Акті перевірки від 25.06.2004 р.

Експортований товар, був придбаний позивачем за договором №20-04 від 20.04.2004 р. у ТОВ "ЗБК "Іком". Згідно Акту прийому-передачі №1 від 20.04.2004 р., позивачем отримано товар - п'ять комплектів програмно-технічних комплексів "Реверс".

Відповідно до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "ЗБК "Іком" було виписано податкову накладну №11 від 22.04.2004 р. на суму 31 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 250 000,00 грн.

Позивачем надано копію сертифікату відповідності державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, виданого ТОВ "ЗБК "Іком", яким засвідчено, що програмно-технічний комплекс "Реверс" випробуваний і відповідає вимогам ГОСТ 12997-84, ГОСТ 12.2.007.0-75, ТУ 33.3-32592065-001-2003.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до порядку сплати податку на додану вартість (пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість") сплаті до бюджету підлягають суми, що визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, особою, відповідальною за сплату суми податку на додану вартість до бюджету за податковою накладною №11 від 22.04.2004р., право на віднесення до складу податкового кредиту якої виникає у позивача, є ТОВ "ЗБК "Іком".

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ТОВ "ЗБК "Іком" (код ЄДРПОУ 32592065) зареєстроване в ДПІ у Дніпровському районі міста Києва з 23.08.2003 р. Відповідно до податкової декларації за квітень 2004р. загальний обсяг продажу товарів ТОВ "ЗБК "Іком" становив 157 500 000,00 грн., сума податку на додану вартість - 31 500 000,00 грн. Довідкою, наданою ДПІ у Дніпровському районі міста Києва, підтверджено факт сплати податку на додану вартість у встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, за квітень згідно платіжного доручення від 28.05.2004р. Облікова картка платника ПДВ ТОВ "ЗБК "Іком", яка засвідчує сплату до бюджету відповідної суми податку.

Відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Наказу ДПА України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення від 30.05.1997р., факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

ДПІ не заперечується той факт, що виписана ТОВ "ЗБК "Іком" податкова накладна відповідає вимогам встановленим Законом "Про податок на додану вартість", а саме пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону.

Крім цього, договір, що укладений позивачем з ТОВ "ЗБК "Іком" фактично виконаний обома сторонами, на даний час є чинним, в судовому порядку ДПІ не оспорювався. Таким чином, дії позивача по визначенню своїх податкових зобов'язань на підставі вказаної угоди є правомірними.

Таким чином, суди обґрунтовано встановили, що факт завищення ПП "Проектміськбуд" суми бюджетного відшкодування в сумі 5 250 000,00 грн. не підтверджується матеріалами справи, а отже, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2004 року у сумі 5 250 000,00 грн. та донарахування податку на додану вартість у розмірі 953 грн., спірними податковими повідомленнями-рішеннями, є неправомірним.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правильно вирішив питання і належним чином обґрунтував закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 5249206,00 грн.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що обставини справи встановлені судами повно і правильно, їх правова оцінка є вірною, а порушень норм матеріального і процесуального права, які тягнули б за собою скасування судових рішень, не допущено.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 23 листопада 2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

(підписи)

З оригіналом згідно суддя С. Я. Чалий