Ухвала суду № 39958229, 08.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2014 року

справа № 811/2613/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Партнер-Сервіс-К»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Партнер-Сервіс-К» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Партнер-Сервіс-К» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2013 №0000952240 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5 560 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення, зроблені з тих міркувань, що господарські операції з ТОВ «Промагролізінг», ТОВ «Промінь Л» не спричинили реального настання юридичних наслідків, а тому є нікчемними. Вважає, що таке рішення податкового органу є безпідставним, оскільки всі зобов’язання між ПП «Партнер-Сервіс-К» та його контрагентами по договорам, що досліджувалися податковим органом виконані у повному обсязі та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Партнер-Сервіс-К» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги факт реальності укладених угод з контрагентами позивача що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Зазначає, що судових рішень щодо визнання нікчемними угод укладених з контрагентами позивача не приймалося.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток взаємовідносинах з ТОВ «Промагролізінг», ТОВ «Промінь Л» за період з 01.01.2008 по 31.03.2011, про що складено акт №95/22-4/35084147, яким встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму -11 945 грн., в тому числі :

- II квартал 2009 року на суму 1166 грн.,

- III квартал 2009 року на суму 1793 грн.,

- IV квартал 2009 року на суму 2166 грн.,

- І квартал 2010 року на суму 2372 грн,

- II квартал 2010 року на суму 1743 грн.,

- III квартал 2010 року на суму 1801 грн.,

- IV квартал 2010 року на суму 904 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №0000952240 від 01.06.2013, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем, у сумі 4 448 грн., за штрафними санкціями 1 112 грн.

В порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п. 5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 11 945 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промагролізінг», ТОВ «Промінь Л», при цьому сума завищення податків, які підлягають включенню до податкового повідомлення - рішення встановлено 4 448 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Промагролізінг».

Позиція податкового органу про недійсність видаткових накладних ґрунтується на інформації щодо порушеної кримінальної справи № 20 -393, відносно керівників ТОВ «Промагролізінг» за фактом фіктивного підприємництва.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

До валових витрат виробництва та обігу, відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносяться сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Таким чином згідно вказаної норми не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

На підтвердження взаємовідносин із зазначеними контрагентами позивачем лише надано видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, платіжні доручення.

В той же час судом першої інстанції встановлено непідтвредження отримання товару саме у зазначених у акті перевірки контрагентів.

В порушення ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у видаткових накладних наданих позивачем на перевірки відсутні печатка та підпис уповноваженої особи, яка отримує товар.

Крім того не надано документів складського обліку, товарно-транспортні накладні та не підтверджено факту реалізації товару.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортних накладних має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Факт отримання товару підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким закон пов’язує виникнення права платника податку на включення вартості придбаного товару до складу валових витрат, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність документів на підтвердження транспортування придбаних товарів від ТОВ «Промагролізінг», ТОВ «Промінь Л», до позивача, актів приймання-передачі товарів, довіреностей та інших документів, які підтверджують транспортування товару спростовують факт передачі товару від цих підприємств до позивача.

Як вірно зазначено судом першої інстанції первинні документи надані для перевірки не підтверджують саме факту отримання товарно-матеріальних цінностей від зазначених у акті перевірки контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідні господарські операції, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків, зважаючи на встановлену відсутність реального вчинення цих господарських операцій та відсутність зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю платника податків.

Наслідки порушення податкового законодавства, зокрема у податковому обліку, повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зазначене свідчить про те, що відсутність судових рішень про визнання недійсними (нікчемними) укладених правочинів, не може розглядатися як перешкода для коригування (зменшення) податкового кредиту з ПДВ позивачу, з огляду на встановлені порушення податкового законодавства.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Партнер-Сервіс-К» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Л.М. Нагорна