Ухвала суду № 39956869, 30.07.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1166/2014(м)

263/5124/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Ікорська Є.С.

Доповідач Гаврилова Г.Л.

Категорія 59

У Х В А Л А

Іменем України

29 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів Баркової Л.Л., Сороки Г.П.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії та визначення розміру шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив зобов'язати Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області виконати свій обов'язок по захисту його прав людини, а саме- видати на його скаргу, яку він подав до Іллічівського суду про незаконне утримання його під вартою, процесуальний документ. В обґрунтування позову стверджує, що 16.02.2014 року він звернувся із скаргою до Іллічівського суду Донецької області, в якій , посилаючись на протиріччя у резолютивні частині вироку суду від 21.06.2013 року , яким він засуджений за ч.2 ст. 390 КК України, просить звільнити його з під варти , оскільки вважає, що 14.02.2014 року він відбув призначене йому покарання та незаконно утримується під вартою. Замість процесуального документа на його скаргу, йому надали письмову відповідь.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 червня 2014 року у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Іллічівського районного суду міста Маріуполя про зобов'язання вчинити певні дії, визначення розміру шкоди - відмовлено на підставі п.1ч.2 статті 122 ЦПК України.

Не погодившись з даним рішенням, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Суд відповідно до вимог частини 2 ст. 305 ЦПК України розглядає справу за відсутність сторін. Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений у порядку ч.6 статті 76 ЦПК України. ( а.с. 26)

Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріали справи,та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судова колегія погоджується з даними висновками суду.

Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 16.02.2014 року звернувся із скаргою до Іллічівського районного суду Донецької області, в якій , посилаючись на протиріччя у резолютивні частині вироку Ііллічівського районного суду м. Маріуполя від 21.06.2013 року , яким він засуджений за ч.2 ст. 390 КК України, просить звільнити його з під варти , оскільки вважає, що 14.02.2014 року він відбув призначене йому покарання та незаконно утримується під вартою.( а.с. 5)

Згідно письмового листа за № 117/14/14 року від 11.03.2014 року ОСОБА_1 надана відповідь за підписом голови суду, в якій, враховуючи , що він утримується в Донецькому слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України, йому роз'яснюється порядок подання скарги з урахуванням територіальної юрисдикції в порядку статті 206 КК України. ( а.с.32)

Позивач не згодний з формою відповіді та просить спонукати відповідача Іллічівський районний суд м. Маріуполя надати йому з приводу подачі скарги процесуальний документ та визначити розмір спричиненої внаслідок цього шкоди.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що, що розгляд вказаного позову неможливо здійснювати за правилами, що встановлені для розгляду справ в цивільному судочинстві.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Разом з цим, відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Судку України з розгляду цивільних і кримінальних справ , викладених в п.3 постанови від 1 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Отже, враховуючи, що відповідачем у позові є Іллічівіський суд м. Маріуполя як суб'єкт державної влади та позивачем оскаржуються його дії, не пов'язані із захистом прав у сфері цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, судова колегія погоджується з висновками суду, що дана справа не може розглядатись за правилами цивільного судочинства та суд обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді