Постанова № 39955365, 23.07.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2014 р. Справа № 809/2253/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

представника позивача - Романів О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський бровар" про стягнення податкового боргу в сумі 738758,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася в суд з адміністративним позовом до ТОВ "Калуський бровар" про стягнення податкового боргу в сумі 738758,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість, що виникла внаслідок несплати узгодженої суму податкового зобов'язання згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року від 22.04.2014 року в сумі 683296,00 грн., по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 55462,18 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за квітень-травень 2014 року згідно поданої уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 27.03.2014 року в сумі 48753,98 грн., узгодженої суми штрафу згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ш" за № 0000831502 від 30.04.2014 року в сумі 5062,83 грн. та за № 0000841502 від 30.04.2014 року в сумі 1645,37 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, зазначила, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в загальному розмірі 738758,18 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття, хоча відповідач був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду.

За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.11.2011 року ТОВ "Калуський бровар" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-11) та перебуває на обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпунктів 9.1.3., 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість та плата за землю належать до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно статей 15, 180, 269 Податкового кодексу України відповідач є платником податку на додану вартість, а також платником плати за землю та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом пункту 203.2 статті 203, пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до статті 287.1. Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що 22.04.2014 року ТОВ "Калуський бровар" подано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість (а.с.14). У вказаній податковій декларації, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 683296,00 грн.

ТОВ "Калуський бровар" подано до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 27.03.2014 року (а.с.16-17). У вказаній уточнюючій податковій декларації, відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2014 рік в загальному розмірі 292523,84 грн. в тому числі за квітень 2014 року в сумі 24376,99 грн. та за травень 2014 року в розмірі 24376,99 грн.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначені податкові зобов'язання відповідача зазначені ним в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року від 22.04.2014 року в сумі 683296,00 грн. та уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 27.03.2014 року в сумі 48753,98 грн. є узгодженими з дня подання таких декларацій.

Відповідно до підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності плати за землю з юридичних осіб від 30.04.2014 року за № 336/1502/37824084 (а.с.18), яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати), Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000831502 від 30.04.2014 року, яким ТОВ "Калуський бровар" визначено суму штрафу у розмірі 20% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 5062,83 грн. (а.с.19) та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" за № 0000841502 від 30.04.2014 року, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 10% грошового зобов'язання, погашеного з затримкою за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1645,37 грн. (а.с.21).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення 08.05.2014 року отримані ТОВ "Калуський бровар", що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.19).

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання визначеного податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0000831502 від 30.04.2014 року та за № 0000841502 від 30.04.2014 року, суд приходить до переконання, що визначена сума штрафу за платежем орендна плата з юридичних осіб в загальному розмірі 6708,20 грн. є узгодженою.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 05.11.2013 року за № 186-15, яка 10.11.2013 року отримана ТОВ "Калуський бровар", про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.12). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань відповідача з податку на додану вартість в сумі 683296,00 грн. та з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 55462,18 грн., а всього разом 738758,18 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2014 року від 22.04.2014 року (а.с.14), уточнюючою податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 27.03.2014 року (а.с.16-17), податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ш" за № 0000831502 від 30.04.2014 року (а.с.19) та за № 0000841502 від 30.04.2014 року (а.с.21), податковою вимогою форми "Ю" від 05.11.2013 року за № 186-15 (а.с.12), зворотнім боком облікових карток (а.с.13, 15), а також листом від 26.06.2014 року за № 4172/10/250 (а.с.5).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в загальній сумі 738758,18 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський бровар" про стягнення податкового боргу в сумі 738758,18 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський бровар" (ідентифікаційний код 37824084) в дохід бюджету податковий борг в сумі 738758 (сімсот тридцять вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 18 копійок з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують ТОВ "Калуський бровар" та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 28.07.2014 року.