Ухвала суду № 39954089, 21.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6346/14 Справа № 187/5/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Говоруха В. О. Доповідач - Григорченко Е.І. Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2014 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Видюковій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, третя особа: Лобойківська сільська рада Петриківського району,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 183/255 від 30.12.1993 року ОСОБА_4 безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,48 га по АДРЕСА_1 (а.с.30).

25 березня 2003 року ОСОБА_5 було складено заповіт, згідно до якого, все майно, з чого б воно не складалося і де б не знаходилося, він заповів своєму сину ОСОБА_3 та своїй дочці ОСОБА_2 (а.с. 38).

Згідно свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 33).

На підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2011 року, що набрало законної сили 07.11.2011 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 34).

Рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 346-21/VI від 27.11.2012 року відмовлено ОСОБА_2 в наданні земельної ділянки площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 105).

Рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 347-21/VI від 27.11.2012 року надано ОСОБА_3 дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою із складання державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,23 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 106).

Рішенням Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області № 348-21/VI від 27.11.2012 року надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою із складання державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 107).

Згідно протоколу № 21, двадцять першої сесії шостого скликання Лобойківської сільської ради від 27 листопада 2012 року, депутати слухали питання № 10-12 про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 площею 0,23 га в АДРЕСА_1, для ведення особистого селянського господарства та будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 108-110).

Згідно довідки відділу держземагенства у Петриківському районі від 19.09.2013 року, інформація щодо зареєстрованого державного акту за ОСОБА_5 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, у відділі відсутня (а.с. 44).

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у позові, оскільки спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку за вказаною адресою, тому, в даному випадку, спірна земельна ділянка не може бути успадкована позивачем.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 23 Земельним кодексом України (18.12.1990 року), ст.ст. 118, 120-122, 125, 126 та п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України (25.10.2001 року), статтями 1218, 1225, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку, що спадкодавець за життя не набув права власності на земельну ділянку, тому спадкоємець не може успадкувати її.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що її батько за життя набув права за спірну земельну ділянку, не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі на земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Отже, якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності, зокрема на спірну земельну ділянку.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

СУДДІ: