Ухвала суду № 39952862, 30.07.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/3754/13-кСуддя 1 інстанції Приміч Г. І.Номер провадження 11-кп/774/319/К/14Суддя-доповідач Воловик Н. Ф. У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Воловик Н.Ф.

суддів - Пістун А.О. Чумак Н.О.

при секретарі - Кузьміній Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 30 липня 2014 року апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" у кримінальному провадженні №12013040000000420

на вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянки України, освіта повна загальна середня, пенсіонерки, одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер № НОМЕР_1,

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, з призначенням покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_12, уродженця с. Федорівка Високопільського району Херсонської області, громадянина України, раніше не судимого, освіта середньо-спеціальна, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, працюючого вогнетримником відокремленого підрозділу «ДНІПРОЕНЕРГОСЕРВІС» ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер № НОМЕР_2

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, з призначенням покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підстав ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію і повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

В силу ст. 77 КК України додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, підлягає реальному виконанню.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожному окремо, обчислювати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не змінено та залишено у виді домашнього арешту з покладеними обов'язками, до набрання вироком законної сили.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, та ОСОБА_3, , на користь ОСОБА_5 100 000 (сто тисяч) гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_6 та доньки ОСОБА_7

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, та ОСОБА_3, на користь ОСОБА_8 70 000 (сімдесят тисяч) гривен, в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої смертю доньки ОСОБА_7

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, та ОСОБА_3, на користь ОСОБА_9, 70 000 (сімдесят тисяч) гривен, в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої смертю чоловіка ОСОБА_6

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», на користь ОСОБА_5, 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривен в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я.

Стягнуто з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА на користь ОСОБА_5, 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривен, в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - відмовлено

Питання з речовими доказами та судовими витратами судом першої інстанції вирішено.

Учасники судового провадження:

прокурор Івченко С.М..

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі представника цивільного відповідача ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» просить скасувати вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року в частині стягнення з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в суммі 2 500, грн. та ухвалити повий вирок в цій частині, яким відмовити в задоволенні цивільного позову про стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

За вироком суду 29.07.2013, близько 11 години 00 хвилин, у Криворізькому районі Дніпропетровської області, в світлу пору доби, по сухому асфальтному покриттю автодороги «Кіровоград-Запоріжжя» від м. Кривого Рогу в напрямку смт. Радушне Криворізького району Дніпропетровської області, в попутному напрямку рухалися технічно справні автомобілі «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_3 та технічно справний автомобіль «ВАЗ-21154» реєстраційний номер НОМЕР_9 під керуванням водія ОСОБА_4

ОСОБА_3, виконуючи маневр повороту ліворуч на перехресті із другорядною дорогою на 160 км+700 м зазначеної дороги, керуючи автомобілем «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_8, за відсутності факторів, які б не дозволяли їй діяти у відповідності з вимогами ПДР України, не впевнилася в тому, що маневр, який вона здійснює буде безпечним, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, при наявності на смузі зустрічного руху автомобіля «ВАЗ-21154» реєстраційний номер НОМЕР_9, скоїла зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21154» реєстраційний номер НОМЕР_9 під керуванням водія ОСОБА_4, який на момент зіткнення, в порушення п. 14.6 (а) ПДР України, за відсутності факторів, які б не дозволяли йому діяти у відповідності з вимогами ПДР України, виконував маневр обгону керованого ОСОБА_3 автомобілю в зоні дії дорожнього знаку 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою».

Видимість з місця водія ОСОБА_4 в напрямку руху необмежена, тобто водій ОСОБА_4 мав можливість бачити дорожній знак, що інформує про наявність перехрестя нерівнозначних доріг попереду, і не повинен був здійснювати маневр обгону на перехресті, оскільки це заборонено вимогами п. 14.6 (а) ПДР України.

Дорожньо-транспортна пригода скоєна на технічно справних автомобілях, у задовільних дорожніх умовах, в світлу пору доби, при необмеженій видимості, у відсутності зовнішніх факторів, які б не дозволяли водіям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяти у відповідності з вимогами ПДР України.

Сам факт зіткнення автомобіля «Деу Ланос» і автомобіля «ВАЗ-21154» свідчить про те, що водій ОСОБА_3 не впевнилася у відсутності на смузі руху, котру вона почала перетинати, інших ТЗ і маневр був небезпечним.

Водій ОСОБА_3 мала технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем «ВАЗ-21154», виконавши в робочому режимі вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, виконання яких було необхідною умовою попередження ДТП, а водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем Деу Ланос», діючи відповідно до вимог п. 14.6 (а) ПДР України, виконання яких було необхідною умовою попередження ДТП.

В діях водія ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП, а в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 14.6 (а) ПДР України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди постраждали пасажири автомобіля ВАЗ-21154, а саме:

Малолітня ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8, отримала тілесні ушкодження: садна в області чола, крововилив у м'які покривні тканини в області чола, крововилив під м'які оболонки і у бокові шлуночки головного мозку. Підплевральні і паренхіматозні крововиливи у паренхіму легень. Виявлені ушкодження в області голови мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень як небезпечні для життя, що у даному випадку спричинили її смерть. Всі інші ушкодження мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі що не спричинюють тривалий розлад здоров'я і не становлять небезпеку для життя. Потерпіла загинула на місці пригоди.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 отримав тілесні ушкодження: садна задньої поверхні нижньої третини правого плеча, в проекції костей лопаток, на правій бічній поверхні тулубу в лівій поперековій області, задньо - внутрішньої поверхні нижньої третини лівого стегна, потиличній області по центру, забійна рана внутрішньої поверхні верхньої третини лівої гомілки крововилив м'яких покровах потиличної області, субарахноїдальний крововилив правої лобової частки, ушкодження правої легені та капсули, печінки, правої нирки, крововилив в клітковину середостіння, перелом тіла грудини, переломи 2-6 ребер справа по переньо-пахвовій лінії, 1-12ребер справа по біляхребетній лінії, 5-12 ребер справа по лопатковій лінії, 3-9 ребер зліва по задньо-пахвовій лінії, 9-12 ребер зліва по біляхребетній лінії, 12 ребра зліва по лопатковій лінії, перелом тіла правої лопатки, перелом верхньої третини правої стегнової кістки, які утворилися від ударних дій тупих твердих предметів та (або) при ударах об них із значною силою. Виявлені ушкодження , що входять до комплексу сполученої травми голови, тулубу, кінцівок - відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя як такі, що утворили загрозливе для життя явище - шок важкого ступеню. Осколковий перелом в області щиколоток правих гомілкових кісток на трупі утворився від дії тупого предмету за деякий час до моменту настання смерті, орієнтовано не менш 7-14 діб, і має ознаки тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня за ознакою тривалого розладу здоров'я (строки загоєння кісткової тканини звичайно перевищують 21 добу). Потерпілий від отриманих травм помер в міській клінічній лікарні №2 м. Кривого Рогу.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, отримала тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани 4-го пальця лівої кисті, перелому нігтьової фаланги 4-го пальця лівої кисті, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я (більше 21 доби).

Тобто, невідповідність вимогам п. 10.1 ПДР України ОСОБА_3 та невідповідність вимогам п. 14.6 (а) ПДР України ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та суспільно-небезпечними наслідками, - спричинення середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 а також загибель кількох осіб.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» посилається на те, що страхова компанія не є безпосереднім заподіювачем шкоди внаслідок ДТП ,діючим законодавством встановлені певні умови за яких може бути призначено строхове відшкодування та здійснення його виплат. Однак позивачем були порушені вимоги законодавста , оскільки на теперешній час ні заяви , ні жодного документу до звернення ним до суду, як це вимогає п.35.1, п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надано не було. Крім того, на їх думку в матеріалах кримінального провадження відсутні докази спричинення моральної шкоди та обґрунтування її розміру, так як мова йдеться не про 5% від ліміту відповідальності ця норма діяла до 05.07.2012 р.), а саме від страхової виплати.

В заперечені на апеляційну скаргу цивільний позивач ОСОБА_5апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» просить- відхилити, вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 - залишити без змін.

Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційні скарги іншими сторонами судового провадження подані не були.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді провадження прокурор прохав колегію суддів залишити без задоволення апеляційну скаргу ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», а вирок суду першої інстанції без змін .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведене у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у інкримінованого їм кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у вироку суду, кваліфікація їх дій за ч.3 ст.286 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.

Щодо доводів цивільного відповідача в частині необґрунтованості задоволених судом вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з положеннями ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.2 ст. 1188 ЦК України, яка є спеціальною нормою, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Судом першої інстанції встановлено, що причиною ДТП були винні дії обох водіїв, кожен з яких допустив порушення ПДР України, які знаходяться в причинному зв'язку з наслідками ДТП(а.с.194-204 т.3)

В момент ДТП цивільно-правова відповідальність обох водіїв була застрахована, що підтверджується полісом АВ/6648592 від 08.08.2012 року дійсним до 07.08.2013 року укладеним з ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» власником автомобіля марки «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_8,(т.1 а.с.26), та полісом АВ/4655735 від 24.10.2012 року дійсним до 23.10.2013 року укладеним з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» власником автомобіль марки «ВАЗ-21154»реєстраційний номер НОМЕР_9.(а.с.22т.1)

Про факт ДТП кожна із страхових компаній була повідомлена у 3 денний строк, як того вимагає ст. 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що підтверджується відповідними повідомленнями від 31.07.2013 року.(а.с.79,160,180 т.3) і спростовує посилання в апеляційній скарзі скаржника

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні регулюються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Вказаний Закон, відповідно до ст. 5 ЦК України, п. 9.4 ст. 9 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має застосовуватися до спірних правовідносин в редакції, яка була чинною на момент укладення договорів страхування зі страхувальниками, тобто в редакції Закону зі змінами внесеними Законом № 3462-VI, які набрали чинності 08.01.2012 року. Всі наступні зміни, які вносилися до Закону, набрали чинності після дати укладення договорів страхування не застосовуються до договорів страхування, які були укладені до набрання ним чинності(а саме Закон № 5090-VI, що набрав чинності 05.11.2012р., тобто після укладення договорів страхування де в п. 2 розділу II Закону № 5090-VI прямо вказане на це)

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зі змінами внесеними Законом № 3462-УІ, які набрали чинності 08.01.2012 року - потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та майну яких заподіяло шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу. Цей Закон має на меті забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. З Закону). Відповідно до ст. 22 Закону«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю третьої особи

Таким чином, враховуючи вищезазначене, підстав вважати обґрунтованими доводи викладені в апеляції цивільного відповідача в частині звільненні його від відшкодування моральної шкоди колегія суддів не вбачає та погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині.

Розмір суми, вказаний у рішенні суду, що підлягає відшкодуванню цивільним відповідачем, колегія суддів також вважає обґрунтованим, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.

При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпіла зазнала великих фізичних та душевних страждань, пов'язаних з порушенням звичного способу життя, проходженням тривалого курсу лікування(втратила дитьину та батька)а.с. 62-64,68,171т1,а.с.162-179 т.3).

Автомобіль марки «Деу Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_8, застрахований в страховій компанії ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» за полісом № АВ 6648592 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів ( а.с.26т.1).

. Згідно з п 22.3 ст. 22 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п. 1,2 ст. 23 Закону, розмір якої встановлено судом, при цьому страховик відшкодовує не більше 5 % ліміту, а різницю відшкодовує особа, яку визнано винною у скоєні ДТП.

Як вбачається з полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліміт відповідальності страховиків за шкоду заподіяну життю та здоров'ю визначено в розмірі 100 000 грн., тобто за рахунок страхових компаній на користь позивача може бути відшкодовано не більше 5000 грн. (5% від 100000 грн.).(а.с.136т.3)

Оскільки розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу у зв'язку з ушкодження її здоров'я в результаті ДТП визначено - 5000 грн., відповідальність обох водіїв була застрахована, вина водіїв є неподільною, а солідарна відповідальність страховиків законом не передбачена, то рішенням суду першої інстанції стягнуто з кожного із страховиків на користь ОСОБА_5 по 2500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої їй ушкодженням здоров'я в результаті ДТП.( а.с. 194-204 т.3)

Рішення суду першої інстанції щодо вирішення цивільного позову є правильним, всі обставини і вимоги об'єктивно враховані судом при визначенні обсягу задоволення заявлених потерпілою вимог про відшкодування моральної шкоди,( 194-204 т.3 ), а тому з рішенням суду в цій частині колегія суддів повністю погоджується і не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку суду у цій частині ,вважаючи вирок суду у цій частині законним і обґрунтованим , а апеляційну скаргу такою , що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» залишити без задоволення.

Вирок Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.286 КК України у відношенні кожного- залишити без змін.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у виді домашнього арешту з покладеними обов'язками - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області:

Воловик Н.Ф. Пістун А.О. Чумак Н.О.