Рішення № 39952275, 21.07.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2014 р.Справа № 921/624/14-г/16

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

Розглянув справу

за позовом: Прокурора міста Тернополя бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль.

За участю представників сторін:

Позивача: Панчук С.М - юрисконсульт, довіреність №5 від 25.06.2014 р.

Відповідача: не з'явився.

представник прокуратури: Свачій М.І. - Старший прокурор прокуратури Збаразького району посвідчення №019480 видане 08.08.2013 р.

Суть справи: Ухвалою суду від 07.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 21.07.2014 року на 10 год. 30 хв., керуючись п.п.2,3 ч. 1 ст.77 ГПК України в межах строків, передбачених ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 21.07.2014 р. оголошувалась перерва до 21.07.2014 р. до 15 год. 30 хв. з метою надання можливості позивачу подати витребувані судом документи.

Прокурор міста Тернополя бульвар Т.Шевченка, 7, м. Тернопіль, в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54а, м. Тернопіль звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль про cтягнення 3 803 грн.58 коп., з яких: 3258 грн. 43 коп. основного боргу, 239 грн. 43 коп. пені, 237 грн. 29 коп. - 3% річних, 68 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань.

Як зазначив заступник прокурора в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання умов договору на постачання і транспортування природного газу № 2484 від 01.01.2011 року щодо оплати за поставлений природний газ.

В судове засідання представник прокуратури з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Від прокуратури до матеріалів справи надійшла погоджена з позивачем заява №119-4136 вих/14 від 21.07.2014 р. про уточнення позовних вимог щодо найменування відповідача. Зокрема, зазначає, що Договір на постачання і транспортування природного газу №2484 від 01.01.2011 р. укладено між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Колмфртбуд-3". Відтак, просить суд заборгованість в сумі 3 803,58 грн. стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Колмфртбуд-3".

Суд вважає, що уточнення позовних вимог щодо повного найменування відповідача подане прокурором (заступником прокурора) не порушують прав і охоронюваних законом інтересів позивача та відповідача, не суперечать законодавству, а тому справа розглядається з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №119-4136 вих/14 від 21.07.2014 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги у повній мірі, не заперечив проти поданого представником прокуратури уточнення позовних вимог щодо повного найменування відповідача.

Також представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2014 року наав витребовувані документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Відповідач обґрунтований нормативно та документально підтверджений відзив на позов не подав, хоча про дату, час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

З долученого позивачем до матеріалів справи Витягу з ЄДРЮО ФОП №18886472 від 23.06.2014 р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", зареєстроване як юридична особа 11.05.2005 року за адресою: місто Тернопіль, вул. В. Стуса, будинок 1. Дана адреса вказана позивачем у позовній заяві і на дану адресу відповідача господарським судом направлялись усі процесуальні документи, про що свідчать долучені судом до матеріалів справи належним чином засвідчені копії реєстрів поштових відправлень суду за 23.06.2014 р. та 09.07.2014 р.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи № 921/624/14-г/16 господарським судом Тернопільської області.

Крім того, відповідач будь-яких додаткових документів суду не надав, а тому згідно ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи представнику позивача та представнику прокуратури роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України; наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідних клопотань представника позивача та представника прокуратури.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника прокуратури, суд встановив наступне.

Згідно п.п. 1.1.1 та п.п.1.1.2. р. 1 Статуту публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", затвердженого Протоколом загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" №1 від 14.04.2011 р., відповідно публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" є юридичною особою, яке створене відповідно до чинного законодавства України. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (копія витягу з Статуту знаходиться в матеріалах справи).

01 січня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "Тернопільміськгаз", надалі "Постачальник", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю " Будівельна компанія "Комфортбуд-3", надалі "Покупець" з другої сторони, було укладено Договір на постачання і транспортування природного газу №2484, у відповідності до п. 1.1. р. 1 якого "Постачальник" в 2011 році продає природний газ і надає послуги з його транспортування та постачання, а "Покупець"приймає та оплачує вартість газу та послуг з його транспортування та постачання у відповідності до умов даного договору.

Згідно п.п. 2.1.1 п. 2.1 р. 2 договору "Постачальник" зобов'язується здійснити поставку природного газу по своїх газових мережах від ГРП управління магістральних газопроводів до ГРП або відключаючого пристрою вхідної арматури в мережі "Покупця", згідно реєстрів розподілу лімітів природного газу.

У відповідності до п.п.2.2.1. п. 2.2 р. 2 договору "Покупець" зобов'язується прийняти від "Постачальника" природний газ та своєчасно оплатити вартість отриманого газу, його постачання та транспортування на умовах, обумовлених у даному Договорі.

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору, обсяги поставок природного газу по даному договору помісячно складають:

січень - 700 м. куб;

лютий - 700 м. куб;

березень - 400 м. куб;

вересень - 100 м. куб;

жовтень - 400 м. куб;

листопад - 500 м. куб;

грудень - 700 м. куб.

Згідно п. 3.3 р. 3 договору фактична кількість поставленого по даному договору природного газу визначається на підставі щомісячних актів прийому-передачі природного газу, які підписуються між "Покупцем" і "Постачальником".

Як визначається в п.п. 5.1, 5.3 р. 5 договору відповідно ціна за 1000 куб. м. газу, який продається по даному договору на день його укладення складає - 2 282 грн., крім того ПДВ - 456,40 грн.; загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно п. 6.1 р. 6 договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 11.1 р. 11 договору, даний договір вступає в силу з 01 січня 2011 року і діє до 31 грудня 2011 року, з можливістю продовження його дії, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Як зазначає заступник прокурора у позовній заяві, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно укладеного договору на постачання і транспортування природного газу №2484 від 01.01.2011 р. належним чином не виконав, оплату за поставлений йому природний газ у грудні місяці 2011 р. в кількості 855 куб.м. не здійснив та допустив заборгованість по його оплаті в сумі 3 258 грн. 43 коп. (належним чином засвідчена копія акту прийому-передачі природного газу №2484 від 31 грудня 2011 року долучено до матеріалів справи).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначається частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати вартості спожитого ним природного газу та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, а, відтак, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 258 грн. 43 коп. - вартості спожитого природного газу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року з наступними змінами, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 7.2 статті 7 договору сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1 цього договору, "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відтак, заступник прокурора в інтересах держави в особі позивача просить стягнути з відповідача 239 грн. 43 коп. пені за період з 13.12.2013 року по 10.06.2014 року.

Судом здійснено перерахунок суми пені. За результатами здійсненого перерахунку суд вважає, що: до задоволення підлягають позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 239 грн. 43 коп. пені , як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать чинному законодавству та не оспорені відповідачем.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, заступник прокурора в інтересах держави в особі позивача просить стягнути з відповідача 237 грн. 29 коп. - 3% річних за період з 06.01.2012 року по 10.06.2014 року.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, згідно якого сума 3% річних за визначені періоди становить 237 грн. 55 коп. (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Однак, враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає 237 грн. 29 коп. 3% річних, які і просив стягнути заступник прокурора у позовній заяві.

Також заступник прокурора в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача 68 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань за: січень - травень 2014 р.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми інфляційних нарахувань, згідно якого сума інфляції за визначені періоди становить 329 грн. 11 коп. (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Однак, враховуючи диспозитивність судового процесу, господарський суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає 68 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань, які і просив стягнути заступник прокурора у позовній заяві.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33539290, на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз", вул. Чернівецька, 54-а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21155959 :

- 3 258 грн. 43 коп. - вартості спожитого природного газу.

- 239 грн. 43 коп. пені,

- 237 грн. 29 коп. - 3% річних;

- 68 грн. 43 коп. інфляційних нарахувань;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Комфортбуд-3", вул. В. Стуса, 1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33539290

- 1 827 грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати прокурору та сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано 28.07.2014 р.

Суддя С.О. Хома