Постанова № 39952083, 25.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 р. Справа № 804/7533/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 із позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_2 суму коштів у розмірі 92,56 грн. незаконно отриманих від Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна, приховала факт перебування у цивільно-правових відносинах та отримання доходу від установи ТОВ «Хомер Софтвер Хаус», що суперечить законодавству про зайнятість населення та страхування на випадок безробіття, чим заподіяла шкоди інтересам держави.

Представник позивача надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Відповідачем не було подано письмових заперечень на позов чи доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

На адресу суду повернувся конверт від відповідача із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 11 ст.35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Ухвалою суду від 25.06.2014р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 04.07.2013р., остання просить надати (поновити) їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю та зазначає, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, не має права на пенсію за віком, у т.ч. на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів тощо.

Відповідно до персональної картки №045613070400025 ОСОБА_2 з 04.07.2013р. по 18.12.2013р. перебувала у Лівобережному районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська як безробітна.

Як вбачається із висновку Акта №166 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 11.04.2014р. було встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у цивільно-правових відносинах із ТОВ «Хомер Софт Хаус» у період з 07.08.2013р. по 11.11.2013р. на підставі договору підряду №1150 від 07.08.2013р., та отримала дохід за серпень 2013 року в сумі 1897,50 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У зв'язку із наявною у відповідача заборгованістю Лівобережним районним центом зайнятості м. Дніпропетровська відповідачу була направлена претензія на суму 92,56 грн. щодо перерахування суми допомоги по безробіттю за період з 07.08.2013р. по 08.08.2013р. у розмірі 92,56 грн. разом із наказом №166 від 11.04.2014р..

Відповідно до пп. "б" п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійне забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Згідно до ст.2 Закону України "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до чч.2, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 219 від 14.02.2007р., для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Абзацем 14 пп.1 п.20 вказаного Порядку передбачено, що, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення приховування відповідачем факту отримання доходу від установи на момент перебування на обліку у Лівобережному районному центрі зайнятості м. Дніпропетровська як безробітна, у зв'язку з чим відповідачем отримано допомоги по безробіттю на суму 92,56 грн., відсутності заперечень або доказів, що спростовують наведені позивачем твердження, суд доходить висновку, що позов Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 37274485, р/р 37173001012050 в УДКУ Дніпропетровської області, МФО 805012) кошти у сумі 92,56 грн. (дев'яносто дві гривні п'ятдесят шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Постанова не набрала законної сили 25.06.14р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Турлакова В.С.Андреєв