Постанова № 39951878, 28.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

28 липня 2014 року Справа № 814/1740/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55108

доГоловного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54009 провизнання протиправним та скасування рішення від 08.05.2014 р. № 000015/22-21, визнання ліцензії дійсною, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення від 8 травня 2014 р. № 000015/22-21 і визнання ліцензії № 318766 дійсною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не надав доказів того, що особа, яка придбала сигарети і пиво, не досягла 18 років, помилково застосовано подвійний розмір штрафу за одне правопорушення, а також допущено помилки в оформленні перевірки.

Відповідач проти позову заперечив, просив у позові відмовити, оскільки факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ст. 15-3 Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон), підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями неповнолітнього і свідків, копією заяви про видачу паспорту. Відповідач наголошує на тому, що обидва правопорушення мають різний склад у зв'язку з чим застосовано штрафні санкції в подвійному розмірі.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

25 березня 2014 р. дільничним інспектором міліції Кривоозерського РВ УМВС України в Миколаївській області Степаненко Д.О. складено протокол про адміністративне правопорушення МИ № 014575 (а. с. 9). Протоколом встановлено, що о 14:15 год. ОСОБА_3 продала неповнолітньому ОСОБА_4 сигарети "Camel" та пиво "Янтар" в магазині по АДРЕСА_2

8 травня 2014 р. відповідач прийняв рішення № 000015/22-21 про застосування фінансових санкцій за продаж пива і тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, на загальну суму 13600,00 грн. (а. с. 6-7).

14 травня 2014 р. відповідач направив позивачу листа, в якому повідомив, що ліцензія НОМЕР_2 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами анульована (а. с. 8).

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України суд повинен перевірити, чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 15-3 Закону забороняється продаж пива та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років. При цьому ч. 4 ст. 15-3 передбачений обов'язок продавця отримати у покупця, який купує пиво та тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення ним 18-річного віку.

Частиною 2 ст. 17 Закону встановлена відповідальність для суб'єктів господарювання у вигляді штрафу в разі порушення вимог ст. 15-3 цього Закону - 6800 грн.

Пункт 7 ч. 28 ст. 15 Закону передбачає анулювання ліцензії на підставі порушення вимог ст. 15-3 цього Закону щодо продажу пива та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Відповідач надав докази того, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який придбав пиво і сигарети, на день скоєння правопорушення не виповнилося 18 років.

Посилання позивача на те, що відповідачем не проведено фактичної перевірки, за результатами якої відповідач мав би право оформити рішення про застосування фінансових санкцій не приймаються судом, оскільки факт правопорушення доведено матеріалами справи, а недоліки в оформленні результатів перевірки не можуть слугувати підставою для скасування вірного посуті рішення.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону, визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790. Пунктом 3 Порядку встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом. Пункт 5 Порядку передбачає, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Продаж пива і продаж тютюнових виробів неповнолітньому створює два різні склади правопорушення в зв'язку з чим відповідачем застосовано дві фінансові санкції по 6800,00 грн.

З огляду на викладене вище, суд знаходить оскаржувані рішення такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову позивач сплатив 10 відсотків розміру ставки судового збору - 255,78 грн. (182,70 грн. за майнову вимогу і 73,08 грн. за немайнову вимогу) ( а. с. 18). Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги, в зв'язку з чим стягненню з позивача підлягає 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1644,30 грн. на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784002 УДКСУ у м. Миколаєві, код 37992781, МФО 826013, ЄДРПОУ 35356555).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз