ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2014 року Справа № 904/312/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання: Однорог О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Галь О.А. представник, довіреність №б/н від 01.02.14;
від позивача: Саєнко В.В. представник, довіреність №б/н від 01.02.14;
від відповідача: Курсакова І.А. представник, довіреність №б/н від 01.10.13;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ", м.Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2014р. у справі №904/312/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ", м.Підгороднє Дніпропетровської області
про стягнення 353 205,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України по справі оголошувалась перерва до 17.07.2014р., 29.07.2014р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ" 353 205,40 грн., з яких 13820,52 грн. заборгованість з орендної плати, 2 879,46 грн. пеня за прострочку оплати орендної плати, 20 774,88 грн. заборгованість з компенсації комунальних витрат, 1 060,58 грн. пеня по простроченим платежам з компенсації комунальних витрат, 21097,43 грн. 100% річних по заборгованості з орендної плати, 84 836,70 грн. компенсація витрат відповідно до п.6.9. договору; 207196,22 грн. неустойка в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди відповідно до п.6.2.3. договору та 1539,61 грн. курсова різниця по заборгованості з орендної плати за договором оренди №01/11-О від 01.08.11р. станом на 17.02.14р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2014р. по справі №904/312/14 (суддя Васильєв О.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладено на позивача. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області судовий збір в сумі 174,32 грн. за подання заяви про уточнення позовних вимог від 18.02.14р.
Не погодившись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково враховуючи наступне.
01.08.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ" (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ" (орендодавець) було укладено договір оренди №01/11-О, відповідно до умов якого орендодавець передав в оренду орендарю нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Київ, вул.Льва Толстого,5-А; загальною площею 243,1 кв.м. строком дії 35 місяців, цільове призначення - розміщення кав'ярні мережі "Coffee Life".
Відповідно до вимог п.1.3. цього договору користування об'єктом оренди розпочалось 01 серпня 2011 року (згідно з актом приймання-передачі від 01.08.2011р.)
Пунктом 2.1. договору оренди передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 2176,50 доларів США, що в еквіваленті станом на "01" серпня 2011 року становить 17392,11 грн.; орендна плата сплачується орендарем починаючи з 01 серпня 2011 року щомісяця на умовах 100% попередньої оплати протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати виставлення орендарю рахунку з 1-го по 3-є число поточного місяця оренди. Всі платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України виходячи з офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України на момент оплати; у разі виникнення обставин, коли комерційний курс долара США буде вище курсу, встановленого Національним Банком України, платежі будуть здійснюватися за комерційним курсом валют, який визначається згідно даних на сайті http:finance.ua по середньому курсу між купівлею в максимальному вираженні та продажем в мінімальному вираженні на день виставлення рахунку (п.2.2 договору). Орендна плата за кожний наступний місяць сплачується з урахуванням індексації за минулий місяць (п.2.3. договору).
Відповідно до п.2.5. договору орендар додатково оплачує комунальні послуги. Розрахунок за надані послуги здійснюється орендарем шляхом відшкодування орендодавцю вищезазначених витрат згідно з наданими орендодавцем рахунками (з наданням рахунків постачальників послуг), протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку.
В п.2.7. договору сторони погодили, що при укладанні договору орендар протягом 3 (трьох) календарних днів з дати укладення даного договору вносить орендну плату за перший і останній місяць оренди.
Згідно з п.2.8 договору підставою для припинення нарахування орендної плати за цим договором є підписаний обома сторонами акт прийому-передачі об'єкта оренди від орендаря до орендодавця; у випадку не підписання сторонами акту прийому-передачі з вини орендаря, орендна плата нараховується до моменту підписання вищезазначеного акту прийому-передачі. Орендодавець зобов'язаний у термін до 01 серпня 2011 року включно передати, а орендар - прийняти об'єкт оренди; передача об'єкту оренди оформляється актом прийому-передачі (п.3.1. договору). За умов, передбачених п.п.7.2-7.4. даного договору, орендар зобов'язаний не пізніше 3-х календарних днів з моменту настання однієї з подій, зазначених у п.7.2.-7.4. (крім випадку загибелі об'єкту оренди) передати орендодавцю об'єкт оренди; передача об'єкту оренди оформляється актом прийому-передачі об'єкту оренди, який має бути підписаний обома сторонами; при відсутності претензій орендодавця до орендаря щодо виконання умов даного договору (в тому числі по п.п.3.16, 5.5., 5.6 договору) орендодавець приймає об'єкт оренди і підписує акт прийому - передачі об'єкта оренди (п.3.3. договору).
Відповідно до п.7.1. договору строк оренди за договором становить 35 місяців з правом пролонгації в порядку, передбаченому п.7.6.-7.8 цього договору; договір набуває чинності з 01 серпня 2011 року і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Дія цього договору припиняється у разі: закінчення строку його дії з дотриманням умов, передбачених даним договором; банкрутства орендаря; загибелі об'єкту оренди; наявності письмової згоди сторін; одностороннього розірвання цього договору орендодавцем в порядку, передбаченому п.7.3. договору; за згодою сторін у порядку, передбаченому п.7.4. даного договору. (п.7.2. договору).
Додатковою угодою від 01.12.2012р. внесено зміни до договору оренди №01/11-О від 01.08.2011р. Сторони договору оренди дійшли згоди про збільшення розміру орендної плати з 01.12.2012р. на 15%, у зв'язку з чим виклали пункт 2.1 розділу 2 «Орендна плата та порядок розрахунків» в наступній редакції: « 2.1 За користування об'єктом орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату у розмірі 3 454,11 доларів США, що в еквіваленті становить 27 608,70 грн., у тому числі ПДВ 4601,45 грн. Орендна плата у вказаному розмірі нараховується та сплачується орендарем починаючи з 01.12.2012р. щомісяця на умовах 100% попередньої оплати протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати виставлення орендарю рахунку з 1-го по 3-є число поточного місяця оренди». Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання представниками сторін і є невід'ємною частиною договору оренди.
Вказана додаткова угода надана позивачем до апеляційного господарського суду разом з додатковими поясненнями 14.07.2014р.
Орендодавець має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір в наступних випадках: у разі невнесення (протягом більше одного місяця) орендарем орендних платежів (орендної плати) та всіх інших платежів у строки, передбачені умовами даного договору, у зв'язку з цим договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з урахуванням санкцій, передбачених в п.п.6.2.,6.9; у разі невиконання орендарем вимог п.п.4.2., 4.3., 4.4., 5.5. цього договору, у зв'язку з цим договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з урахуванням санкцій, передбачених в п.6.9; при використанні об'єкту оренди не за цільовим призначенням відповідно до п.п.1.1.,5.2. даного договору, у зв'язку з цим договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з врахуванням санкцій, передбачених в п.6.9. (п.7.3. договору).
Згідно з п.7.3.1. договору у разі розірвання даного договору орендодавцем в односторонньому порядку, передбаченому п.7.3. даного договору, суми орендної плати, внесені орендарем у порядку передоплати, поверненню не підлягають. Відповідно до п.7.4. договору орендар може ініціювати припинення дії договору, про що зобов'язаний письмово повідомити орендодавця не менше, ніж за 3 календарних місяці до бажаної дати розірвання, але в будь-якому випадку не раніше, ніж через 6 місяців з дня підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкту оренди від орендодавця до орендаря; при відсутності претензій орендодавця до орендаря по пунктах 1.1., 1.5., 2.1., 2.5., 2.10., 3.3.-3.6, 3.13, 3.14, 4.2.-4.4., 5.3., 5.5. договору, припинення дії договору оформляється додатковою угодою та актом прийому-передачі об'єкту оренди, що підписується сторонами.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з договором сторони несуть відповідальність і відшкодовують заподіяні збитки, в тому числі й втрачену вигоду, згідно з чинним законодавством та даним договором (п.6.1. договору).
Згідно з п.6.2. договору орендар сплачує орендодавцю: за несвоєчасну сплату платежів, передбачених даним договором, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення (п.6.2.1. договору). Також, на підставі ст.625 ЦК України орендар, який прострочив сплату орендної плати більш ніж на 10 (десять) днів від встановленого строку оплати, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 100% річних від простроченої суми (п.6.2.2. договору). У разі несвоєчасного повернення об'єкту оренди з вини орендаря, орендар повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення на підставі п.2 ст.785 ЦК України (п.6.2.3 договору). У разі дострокового розірвання даного договору з вини орендодавця в порядку, передбаченому п.7.3. даного договору, орендар сплачує орендодавцю компенсацію витрат у розмірі орендної плати за 3 (три) місяці оренди, передбаченої в п.2.1. даного договору, що діє на момент дострокового розірвання (п.6.9 договору).
01.08.2011р. позивач передав відповідачу орендоване майно за вищезазначеним договором оренди, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі нежитлового приміщення згідно із договором оренди №01/11-О від 01.08.2011р. ( т.1., а.с.119) та не заперечується відповідачем.
За твердженням позивача, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач орендні платежі на користь позивача належним чином не сплачував; у зв'язку з чим, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.02.2014р., у відповідача станом на 17.02.2014р. наявна заборгованість з орендної плати в сумі 13 820,52 грн. та заборгованість по компенсації комунальних витрат в сумі 20 774,88 грн. (т.1., а.с.88-96).
Також позивач відповідно до пунктів 6.2.1., 6.2.2., 6.2.3. та 6.9. договору нарахував відповідачу 2 879,46 грн. пені по заборгованості з орендної плати; 1 060,58 грн. пені по простроченим платежам з компенсації комунальних витрат; 21 097,43 грн. 100% річних по заборгованості з орендної плати; 84 836,70 грн. компенсації витрат відповідно до умов п.6.9. договору; 207196,22 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди, відповідно до умов п.6.2.3. договору та 1 539, 61 грн. курсової різниці по заборгованості з орендної плати станом на 17.02.2014р. При цьому позивач зазначав, що у зв'язку з численними порушеннями умов договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та оплати витрат за комунальні послуги, згідно пунктів 2.1, 2.5. договору оренди, позивач в односторонньому порядку розірвав договір оренди з 11.10.2013р., про що повідомив відповідача листом №10 від 10.10.2013р. (т.1., а.с.38-39).
Крім того, позивач у позовній заяві зазначив, що він неодноразово звертався до відповідача з листами №05 від 12.06.2013р., №07 від 08.10.2013р., №09 від 10.10.2013р., №10 від 10.10.2013р., №11 від 15.10.2013р., №12 від 16.10.2013р., №15 та №16 від 01.11.2013р., №21 від 03.12.2013р., претензією №19 від 25.11.2013р. щодо погашення заборгованості та передачі належним чином об'єкта оренди, однак на день подання позову до суду вимоги залишились з боку відповідача без відповіді.
У відповідності зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно зі ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Господарський суд, посилаючись на ненадання позивачем доказів виставлення на адресу відповідача рахунків на сплату орендної плати та комунальних послуг, що є підставою для їх оплати відповідно до умов договору, повністю відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та додатково надані на вимогу апеляційного господарського суду як позивачем, так і відповідачем пояснення, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.
Заборгованість по орендній платі.
Відповідно уточненого розрахунку позивача (т.1, а.с.89), позивачем по рахунку №СФ-0000015 від 07.06.2013р. на суму 28 159,91 грн., який був сплачений відповідачем частково платіжним дорученням №5249 від 12.06.2013р. в сумі 7287,78 грн., нараховано заборгованість в сумі 13 820,52 грн.
Також в рахунок оплати цього рахунку позивачем віднесено оплату відповідачем суми 6139,34 грн. платіжним дорученням №8598 від 14.10.2013р. (без вказівки на місяць оплати (т.1, а.с.74) та оплату в сумі 912,27 грн. - залишок переплати по рахунку №СФ-0000028 від 16.10.2013р., здійсненого відповідачем платіжним дорученням №10523 від 16.12.2013р. (т.1, а.с.76).
По рахунку №СФ-0000022 від 02.09.2013р. на суму 28061,30 грн. враховано здійснену відповідачем оплату 16.12.2013р. в сумі 28061,30 грн. Отже, заборгованість по рахунку №СФ-0000022 від 02.09.2013р. відсутня.
По рахунку №СФ-0000028 від 16.10.2013р. на суму 11859,47 грн. враховано здійснену відповідачем оплату платіжним дорученням №10523 від 16.12.2013р. в сумі 12 771,74 грн. (т.1, а.с.76).
У всіх вищезазначених платіжних дорученнях відповідача є вказівка на оплату відповідних рахунків позивача.
Отже, висновки господарського суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 13 820,52 грн. є помилковими, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Доводи відповідача щодо неотримання вказаних рахунків спростовуються вищезазначеними висновками колегії суддів.
Пеня за прострочення оплати орендної плати.
Позивачем нарахована пеня за прострочення оплати рахунків №СФ-0000013 від 13.05.2013р. на суму 44,40 грн., №СФ-0000015 від 07.06.2013р. на суму 1578,85 грн., №СФ-0000017 від 27.06.2013р. на суму 48,57 грн., №СФ-0000022 від 02.09.2013р. на суму 979,45 грн., №СФ-0000028 від 16.10.2013р. на суму 228,09 грн.
Перевіривши вказаний розрахунок, колегією суддів встановлено, що пеню позивачем розраховано вірно, крім розрахунку по простроченню оплати рахунку №СФ-0000022 від 02.09.2013р., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, рахунок отримано відповідачем 12.09.2013р. (т.1, а.с.27).
З урахуванням п.2.1 договору (оплата протягом 5 робочих днів з дати виставлення орендарю рахунку) рахунок підлягав оплаті до 19.09.2013р., цей рахунок сплачено відповідачем 16.12.2013р. в сумі 28 061,30 грн., тобто сума пені за період з 20.09.2013р. по 15.12.2013р. становить 879,12 грн., а не 979,45 грн., як розраховано позивачем.
Таким чином позовні вимоги по стягненню пені підлягають задоволенню частково в сумі 2779,13 грн., у задоволенні решти вимог по стягненню пені слід відмовити.
Заборгованість з компенсації комунальних витрат.
Позивачем здійснено розрахунок заборгованості по компенсації комунальних витрат по рахункам №СФ-0000025 від 02.10.2013р. на суму 1381,29 грн., №СФ-0000026 від 02.10.2013р. на суму 1381,29 грн., №СФ-0000029 від 01.11.2013р. на суму 516,51 грн., №СФ-0000030 від 01.11.2013р. на суму 4263,13 грн., №СФ-0000005 від 31.01.2014р. на суму 3250,83 грн., №СФ-0000002 від 31.01.2014р. на суму 3985,52 грн., №СФ-0000003 від 31.01.2014р. на суму 5996,31 грн., а всього на суму 20774,88 грн. (т.1, а.с.91).
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, встановила, що задоволенню підлягають вимоги по стягненню заборгованості по компенсації комунальних витрат у сумі 4779,64 грн.: залишок несплаченої суми по рахунку №СФ-0000029 від 01.11.2013р. в сумі 516,51 грн. та 4263,13 грн. - несплачений рахунок №СФ-0000030 від 01.11.2013р., докази направлення якого відповідачу містяться у матеріалах справи (т.1, а.с.55).
Докази направлення відповідачу інших вищезазначених рахунків позивачем до суду першої інстанції не надано.
В силу приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України судовою колегією не приймаються до розгляду надані позивачем до суду апеляційної інстанції разом з клопотанням від 12.06.2014р. опис вкладення у цінний лист з повідомленням про направлення на адресу відповідача 07.02.2014р. рахунків фактур №СФ-0000004 від 01.02.2014р., №СФ-0000005 від 31.01.2014р., №СФ-0000002 від 31.01.2014р., №СФ-0000003 від 31.01.2014р. (т.2, а.с.190), оскільки позивачем не обґрунтовано неможливість подання цих доказів до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
З урахуванням вищевикладеного у задоволенні решти вимог по стягненню компенсації комунальних витрат в сумі 15 995,24 грн. слід відмовити.
Пеня по простроченим платежам з компенсації комунальних витрат.
Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 1060,58 згідно розрахунку, наданого до матеріалів справи (т.1, а.с.92).
Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 185,42 грн. по простроченню оплати рахунків №СФ-0000030 від 01.11.2013р. в сумі 154,87 грн. та №СФ-0000029 від 01.11.2013р. в сумі 30,55 грн. за підстав надання позивачем доказів на відправлення відповідачу вказаних рахунків.
В решті заявлених вимог в сумі 875,16 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження направлення відповідачу рахунків по зазначеним нарахуванням.
Вимоги позивача по стягненню 100% річних по заборгованості з орендної плати в сумі 21097,43 грн. підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.
Позивачем невірно проведено нарахування по рахунку №СФ-0000022 від 02.09.2013р., оскільки, як підтверджено матеріалами справи, рахунок отримано відповідачем 12.09.2013р., а з урахуванням умов, викладених у пункті 2.1 договору по його оплаті у термін 5 робочих днів, прострочення оплати слід рахувати з 19.09.2013р. по день оплати (16.12.2013р.).
За підрахунком апеляційного господарського суду розрахунок 100% річних по вказаному рахунку становить 6765,44 грн. Перевіривши розрахунок позовних вимог в решті заявленої суми, судова колегія зазначає, що по іншим рахункам розрахунок позовних вимог здійснено правильно.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 20 405,48 грн., в решті заявлених вимог слід відмовити.
Позовні вимоги по стягненню курсової різниці по заборгованості з орендної плати в сумі 1539,61 грн. підлягають задоволенню в заявленій сумі.
Відповідно до п.2.2 договору всі платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України, виходячи з офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України на момент оплати. У разі виникнення обставин, коли комерційний курс долара США буде вище курсу, встановленого Національним Банком України, платежі будуть здійснюватися за комерційним курсом валют, який визначається згідно даних на сайті http:finance.ua по середньому курсу між купівлею в максимальному вираженні та продажем в мінімальному вираженні на день виставлення рахунку.
Доводи відповідача про те, що зазначене нарахування є інфляційними втратами і не підлягає стягненню, є безпідставними, оскільки п.2.2 договору передбачено стягнення саме курсової різниці у разі знецінення гривні по відношенню до долара США на момент оплати.
Також підлягають задоволенню позовні вимоги по стягненню неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди відповідно до умов п.6.2.3 договору в сумі 207 196,22 грн. та компенсації витрат відповідно до умов п.6.9 договору в сумі 84 836,70 грн. (компенсація витрат у розмірі орендної плати за три місяці, передбаченої п.2.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує позовну вимогу про стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди в сумі 207 196,22 грн. його правом на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку у разі невнесення протягом більше одного місяця орендарем орендних платежів та всіх інших платежів у строки, передбачені умовами договору (п.7.3 договору).
У цьому разі договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з врахуванням санкцій, передбачених в п.п.6.2,6.9 договору.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2013р. за вих.№10 позивач направив на адресу відповідача рекомендованою поштою повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, в якому зазначено, що у зв'язку з несплатою відповідачем рахунку на оплату орендної плати за вересень 2013р., який був йому надісланий 02.09.2013р. як факсовим зв'язком, так і рекомендованим цінним листом (квитанція №0407016239120 від 02.09.2013р.), та не оплачений в строк п'яти робочих днів, позивач повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку з 11.10.2013р. та вимагає повернути приміщення у строки, встановлені п.3.2 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, надісланий відповідачу рахунок на оплату орендної плати за вересень 2013р. №СФ-0000022 від 02.09.2013р. був оплачений відповідачем платіжним дорученням №10523 від 16.12.2013р. в сумі 28061,30 грн.
Згідно п.7.3 договору орендодавець має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір в наступних випадках:
- у разі невнесення (протягом більше одного місяця) орендарем орендних платежів (орендної плати) та всіх інших платежів у строки, передбачені умовами даного договору, у зв'язку з цим договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з урахуванням санкцій, передбачених в п.п.6.2.,6.9;
- у разі невиконання орендарем вимог п.п.4.2., 4.3., 4.4., 5.5. цього договору, у зв'язку з цим договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з урахуванням санкцій, передбачених в п.6.9;
- при використанні об'єкту оренди не за цільовим призначенням, відповідно до п.п.1.1.,5.2. даного договору, у зв'язку з цим договір вважається розірваним в односторонньому порядку з вини орендаря з врахуванням санкцій, передбачених в п.6.9.
Відповідно до ч.4 ст.179 Господарського процесуального кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Таким чином, укладаючи договір оренди №01/11-О від 01.08.2011р. сторони визначили зміст договору на основі вільного волевиявлення, встановивши між собою відповідні підстави дострокового розірвання договору та відповідальність сторін у такому випадку.
Згідно частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи наявні в матеріалах справи письмові докази надіслання орендодавцем орендарю повідомлення про розірвання договору та отримання його відповідачем, колегія суддів вважає, що договір оренди №01/11-О від 01.08.2011р. є розірваним з 11.10.2013р. за ініціативою товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ" за підстав порушення товариством з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ" умов договору.
З урахуванням встановлених обставин справи, доводи товариства з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ" про дострокове припинення дії договору оренди за згодою сторін з 15.10.2013р. є безпідставними.
Умовами п.7.1 договору встановлено порядок розірвання договору за згодою сторін за умови дотримання приписів п.7.4 договору.
Відповідно п.7.4 договору орендар може ініціювати припинення дії договору, про що зобов'язаний письмово повідомити орендодавця не менше, ніж за 3 (три) календарних місяці до бажаної дати розірвання, але в будь-якому випадку не раніше, ніж через 6 (шість) місяців з дня підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта оренди від орендодавця до орендаря. При відсутності претензій орендодавця до орендаря по пунктах 1.1, 1.5, 2.1, 2.5, 2.10, 3.3-3.6, 3.13, 3.14, 4.2-4.4, 5.3, 5.5 договору, припинення дії договору оформляється додатковою угодою та актом прийому-передачі об'єкту оренди, що підписується сторонами.
Доказів здійснення дій на виконання умов п.7.4 договору відповідачем до справи не надано.
Відповідно ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 6.2.3 договору сторони встановили, що у разі несвоєчасного повернення об'єкту оренди з вини орендаря, орендар повинен сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення на підставі п.2 ст.785 ЦК України.
Акт приймання майна із оренди сторонами не складався, орендоване приміщення на час звернення позивача з позовом не повернуто.
Посилання відповідача на неможливість повернути орендоване приміщення через небажання позивача оформити акт приймання-передачі об'єкта оренди колегією суддів відхиляється, оскільки орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди/найму вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною 1 статті 545 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України, про що також зазначено у пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна».
Отже, матеріалами справи встановлено та підтверджено порушення відповідачем вищезазначених умов договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 207196,22 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди станом на 17.02.2014р. та 84836,70 грн. компенсації витрат у розмірі орендної плати за три місяці оренди згідно п.6.9 договору підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про неправомірне нарахування позивачем заборгованості з орендної плати без врахування здійсненого ним гарантійного платежу в сумі 17394,60 грн. (платіжне доручення №6798 від 17.08.2011р.) колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно п.7.3.1 договору у разі розірвання даного договору орендодавцем в односторонньому порядку, передбаченому п.7.3 даного договору, суми орендної плати, внесені орендарем у порядку передплати, поверненню не підлягають.
Оскільки при поданні заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог позивач судовий збір із збільшених позовних вимог не сплатив, судова колегія зазначає, що за подання заяви про уточнення позовних вимог від 18.02.2014р. відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» доплаті підлягає судовий збір у сумі 1894,32 грн.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ", м.Київ задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2014р. у справі №904/312/14 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ", м.Підгороднє Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ", м.Київ 13820,52 грн. заборгованості з орендної плати, 2779,13 грн. пені за прострочку оплати орендної плати, 4779,64 грн. заборгованості по оплаті компенсації комунальних витрат, 185,42 грн. пені, нарахованої за прострочення оплати з компенсації комунальних витрат, 20405,48 грн. - 100% річних, нарахованих на заборгованість по орендній платі, 1539,61 грн. курсової різниці, 207196,22 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди, 84836,70 грн. компенсації витрат у розмірі орендної плати за три місяці оренди та 6710,86 грн. судового збору, про що видати наказ.
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ", м.Київ, в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області 1894,32 грн. судового збору за подання заяви про уточнення позовних вимог від 18.02.14р.»
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОФЕ-ТАЙМ", м.Підгороднє Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕК-СТАНДАРТ", м.Київ 3355,43 грн. судового збору по апеляційній скарзі, про що видати наказ.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 30.07.2014р.
Головуючий суддя А.Є. Прокопенко
Суддя А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Судове рішення № 39949724, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 29.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/312/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: