Рішення № 39949672, 22.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2014 р. Справа № 911/1914/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» про стягнення боргу,

представники:

позивача : Смоленська А.В. (дов. № 136 від 29.11.2013);

відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» про стягнення боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 6994/016900 від 01.04.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.06.2014.

Ухвалою від 10.06.2014 строк розгляду справи продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.07.2014.

В судовому засіданні 22.07.2014 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 22.07.2014 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» (покупець) було укладено договір № 6994/016900, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язується прийняти та оплатити товар (засоби захисту рослин), в кількості, асортименті, у терміни і за цінами, зазначеними у додатку (додатках) та видаткових накладних до даного договору. Асортимент, кількість та одиниця виміру, умови постачання, оплати товару та його вартість узгоджуються сторонами у відповідних додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Після прийняття накладних на товар, покупець не має права пред'являти продавцю претензії стосовно кількості прийнятого товару. У разі невідповідності товару кількісним характеристикам, заявленим продавцем, в день поставки (передачі) товару складається акт про невідповідність кількості товару (п. 4.6. договору).

Відповідно до специфікації - додатку № 1 до договору № 6994/016900 від 01.04.2013 продавець постачає покупцю, а покупець приймає та зобов'язується оплатити товар загальною вартістю 613085,75 доларів США, що на момент підписання додатку складає 4972125,03 грн.

Відповідно до специфікації - додатку № 2 до договору № 6994/016900 від 01.04.2013 продавець постачає покупцю, а покупець приймає та зобов'язується оплатити товар загальною вартістю 3832,80 доларів США, що на момент підписання додатку складає 31050,00 грн.

Згідно специфікацій - додатків № 1 та № 2 до договору № 6994/016900 від 01.04.2013 кінцевий розрахунок повинен бути здійснений відповідачем до 01.11.2013.

Відповідно до видаткових накладних № Dn000797/016900 від 16.04.2013, № Dn000841/016900 від 19.04.2013, № Dn000863/016900 від 19.04.2013, № Dn000872/016900 від 19.04.2013, № Dn000963/016900 від 29.04.2013, № Dn001135/016900 від 10.05.2013, № Dn001938/016900 від 19.06.2013, № Dn002972/016900 від 05.09.2013 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2368520,19 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом уповноважених ним осіб та відбитками його печатки на вказаних накладних, а також відсутністю скарг або заперечень з боку останнього (копії накладних та довіреностей на прийняття товару містяться у матеріалах справи).

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару належним чином та відповідно до умов договору.

Відповідачем не надавалось суду жодних скарг щодо якості, комплектності товару або строків поставки. Відтак, у відповідача виник обов'язок сплатити його вартість у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої грошові зобов'язання за договором № 6994/016900 від 01.04.2013, оплативши вартість прийнятого товару лише частково у сумі 321625,34 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 2046894,85 грн. Вказаний факт підтверджується довідкою № 20-2-14/1603 від 11.06.2014, наданою Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та довідкою № 1412490401-1 від 12.06.2014, наданою Публічним акціонерним товариством «Сітібанк» (містяться в матеріалах справи).

Крім того, сторонами було складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 22.11.2013, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 2046894,85 грн (копія погодженого сторонами акту міститься в матеріалах справи).

Позивач звертався до відповідача з претензією-вимогою № 10887 від 22.11.2013, в якій просив погасити існуючу заборгованість, проте вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення (копії претензій та доказів її надсилання містяться в матеріалах справи).

Суд звертає увагу, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву з документальним обґрунтуванням його доводів, однак останній не надав суду будь-яких заперечень проти позову.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 2046894,85 грн обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, відповідачем належним чином не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 189481,62 грн штрафу, 32301,68 грн 3% річних та 139188,85 грн втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Відповідно до п. 8 специфікацій - додатків № 1 та № 2 до договору № 6994/016900 від 01.04.2013 в разі порушення покупцем умов оплати товару, визначених п. 6.2. даного додатку, покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми простроченого грошового зобов'язання, що підлягає сплаті в гривнях по курсу перерахунку, дійсному в день виникнення у покупця заборгованості, але не нижчому за курс перерахунку на дату укладення даного додатку.

Перевіривши розрахунок штрафу, 3% річних та втрат від інфляції, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 32301,68 грн 3% річних, 139188,85 грн втрат від інфляції та 189481,62 грн штрафу підлягають задоволенню.

Щодо розрахунку, наданого позивачем, то він є арифметично вірним, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 32301,68 грн 3% річних та 139188,85 грн втрат від інфляції підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважівське агро-промислове підприємство» (код ЄДРПОУ 03755495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМАКО Україна» (код ЄДРПОУ 21665011) 2046894,85 грн боргу, 189481,62 грн штрафу, 32301,68 грн 3% річних, 139188,85 грн втрат від інфляції, а також 48157,34 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 25.07.2014

Суддя А.Ф. Черногуз