Справа № 161/10443/14-к
Провадження № 1-кп/161/459/14
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 29 липня 2014 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - Борнос А.В.,
за участю секретаря - Ленічева Є.А.,
прокурора - Ярмольського А.І.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42013020010000171, що надійшов з прокуратури м.Луцька 02.07.2014 року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Грем»яче Ківерцівського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, гр.України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, приватного підприємця, раніше судимого - 19.04.2010 року Ківерцівським районним судом Волинської області за ч.1 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі, звільненого 23.08.2011 року згідно Закону України «Про амністію», на підставі постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 15.08.2011 року;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4, повторно, в період з 8.04.2013 року по 25.04.2013 року, у невстановлені органом досудового розслідування час та місце, шляхом обману потерпілої ОСОБА_2, що виразилося у повідомленні неправдивих відомостей, зокрема представившись директором агентства нерухомості «Євро-Сервіс» (якого не існувало), під приводом необхідності передати грошові кошти в сумі 100 тисяч гривень в якості завдатку за придбану квартиру за адресою АДРЕСА_2 її власнику, заздалегідь не маючи наміру їх передавати та повертати, заволодів коштами, зокрема: 08.04.2013 року - 31 000 грн., 24.04.2013 року - 47 000 грн., 25.04.2013 року - 22 000 грн., а всього на загальну суму - 100 000 грн., спричинивши потерпілій матеріальної шкоди.
Умисні дії ОСОБА_4, по даному епізоду, кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненими повторно.
Він же, повторно, 20.07.2013 року близько 18.00 год., перебуваючи за адресою АДРЕСА_4, шляхом зловживання довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_3, що виразилося у повідомленні неправдивих відомостей про можливість перемоги у прилюдних торгах, з приводу купівлі квартири за адресою АДРЕСА_3, під приводом надання посередницьких послуг, ніби-то з метою внесення оплати коштів за участь у цих торгах, заздалегідь не маючи наміру виконувати свої обіцянки, заволодів його коштами в сумі 2700 доларів США, що згідно довідки Національного Банку України на момент вчинення злочину становило 21581, 10 грн., спричинивши матеріальної шкоди.
Умисні дії ОСОБА_4, по даному епізоду, кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно.
Під час судового провадження між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4, кожним зокрема, 29.07.2014 року укладено угоди про примирення. Згідно з угодами сторони погоджуються на об'єм визнання вини обвинуваченим, який повністю визнав винність у скоєнні інкримінованих злочинів. Угодою про примирення між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_5 визначено розмір майнової шкоди, що становить 34314 грн., строк відшкодування якої визначено - 6 місяців, з моменту набрання вироком, яким затверджена угода, законної сили. Угодою про примирення між обвинуваченим та потерпілою ОСОБА_2 визначено розмір майнової шкоди, що становить 100 000 грн., строк відшкодування якої визначено - 1 рік, з моменту набрання вироком, яким затверджена угода, законної сили.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.2 ст.190 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, визначені ст.76 КК України (перелік яких визначено угодою).
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, віднесене до категорії злочинів середньої тяжкості.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.5 ст. 474 КПК України, усвідомлює свої права, наслідки укладення та затвердження угоди, а потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожен зокрема, цілком розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд, на підставі об»єктивно з»ясованих обставин, підтверджених доказами, зважаючи, що узгоджене сторонами покарання, відповідає загальним правилам призначення покарань, дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угод про примирення між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожним зокрема, та обвинуваченим ОСОБА_4
На підставі ст.128, 129 КПК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування завданих збитків - залишити без розгляду, згідно її особистої заяви.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Угоди про примирення від 29.07.2014 року у кримінальному провадженні №42013020010000171, укладені між потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч.2 КК України, призначивши покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування завданих збитків - залишити без розгляду.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - домашній арешт, з забороною залишати місце свого проживання - АДРЕСА_1, у певний період доби - з 20.00 год. до 08.00 год.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
Судове рішення № 39947888, Луцький міськрайонний суд Волинської області було прийнято 29.07.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 161/10443/14-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: