Рішення № 39944558, 17.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/12172/14 17.07.14

За позовомПриватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 простягнення 58 907,00 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Кищук А.В.Від відповідача: не з'явивсяВід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями, Страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (надалі - "ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА") звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (надалі - "ПАТ "СК "Статус") про стягнення 58 907,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №17266 від 23.09.2013 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Daewoo Lanos SX, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ "СК "Статус" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3080201, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2014 р. порушено провадження у справі №910/12172/14, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 17.07.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на ухвалі суду про відправлення, конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 59-Б, оф. 3, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html та вказано у позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, що підтверджується відміткою на ухвалі суду про відправлення, конвертом та довідкою відділення поштового зв'язку, в якій зазначено причину повернення - за закінченням встановленого строку зберігання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2013 р. між ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграманта" (страхувальник) укладено договір про страхування автотранспорту №17266 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

01.10.2013 р. о 19:10 год. по вул. 1 травня, 201 у м. Гайсин Вінницької області сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіля марки Daewoo Lanos SX, реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Daewoo Lanos SX, допустив зіткнення з автомобілем Kia Rio, чим було спричинено механічні пошкодження обом автомобілям.

Факт скоєння ДТП підтверджується довідкою Гайсинського районного відділу УМВС України у Вінницькій області від 01.10.2013 р. та довідкою Гайсинського районного відділу управління МВС України у Вінницькій області №9276104 від 28.10.2013 р. про дорожньо-транспортну пригоду.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 29.10.2013 р. у справі №129/3489/13-п, відповідно до якої ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №1500010398 від 24.10.2013 р. у відповідності до звіту №132 про оцінку автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, калькуляції №132 від 15.10.2013 р., рахунку-фактури №398 від 15.10.2013 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 58 907,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №000026723 від 24.10.2013 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА" перейшло в межах суми 58 907,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Гайсинського районного суду Вінницької області від 29.10.2013 р. у справі №129/3489/13-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Daewoo Lanos SX, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Daewoo Lanos SX, реєстраційний номер НОМЕР_2, - ОСОБА_1, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Daewoo Lanos SX, реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПАТ "СК "Статус" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/3080201, що підтверджується Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Вказаним договором (поліс № АВ/3080201) передбачено, що франшиза становить 1 000,00 грн., а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. За змістом ст. 34 вказаного Закону розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром, визнання яких містяться в п. 2 Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 р. №8 та Положенні щодо укладення угоди на проведення експертної оцінки майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 08.01.1998 р. №16.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу є висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

В матеріалах справи наявний звіт №132 про оцінку автомобіля Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, складений 15.10.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №14003/12, виданий Фондом державного майна України 09.11.2012 р.), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в результаті його пошкодження при спірному ДТП, що дорівнює матеріальному збитку, складає

45 822,18 грн.

Нормою ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 45 822,18 грн.

В той же час, позивачем не надано суду доказів на обґрунтування заявленого до стягнення страхового відшкодування в частині 13 084,82 грн. (58 907,00 грн. виплаченого страхувальнику страхового відшкодування - 45 822,18 грн. встановлена у відповідності до вимог законодавства вартість відновлювального ремонту).

Судом встановлено, що до позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та страховиком за полісом ОСЦВВТЗ (відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Заподіяння шкоди внаслідок ДТП є згідно п.3 ч.2 ст. 11 Цивільного кодекс України підставою для виникнення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1194 Цивільного кодексу України таке зобов'язання у визначених законом частинах підлягає виконанню страховиком за полісом ОСЦВВТЗ.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно п. 36.2 ст. 36 наведеного Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Отже, момент виконання зобов'язання страховика за полісом ОСЦВВТЗ (відповідачем), що виникло внаслідок заподіяння шкоди при ДТП, і право вимоги, яке мав потерпілий, перейшли до страхової компанії, яка провела виплату (позивач), пов'язаний із направлення заяви в порядку п. 35.1 ст. 35 Закону.

З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача з листом №R/L15970 від 17.12.2013 р., в якому просив протягом одного місяця з дня отримання претензії переказати суму компенсації витрат у розмірі 58 907,00 грн. на користь ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА". Вказаний лист був отриманий ПАТ "СК "Статус" 20.12.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0303109505237.

Однак, на день розгляду даної справи відповідачем не надано доказів на спростування твердження позивача, що ПАТ "СК "Статус" не здійснила відшкодування шкоди, а відтак строк виконання відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої автомобілю Kia Rio, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на день звернення ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА" до суду за захистом своїх прав настав.

Абзацом 2 пункту 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту

Враховуючи визначені полісом №АВ/3080201 розміри ліміту відповідальності по майну - 50 000,00 грн. та франшизи - 1 000,00 грн., встановлений розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 45 822,18 грн., відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 44 822,18 грн. у строк до моменту звернення ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА" до суду, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правомірним буде задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з ПАТ "СК "Статус" на користь ПАТ СК "К'Ю БІ І УКРАЇНА" суму страхового відшкодування у розмірі 44 822,18 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 59-Б, оф. 3; ідентифікаційний код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія "К'Ю БІ І УКРАЇНА" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 25395057) суму страхового відшкодування у розмірі 44 822 (сорок чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 1 390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 16 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко