Постанова № 39944494, 25.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

25 липня 2014 року справа № 814/1997/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, вул. Володарського, 1, м. Миколаїв, 54003

доВідділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції, вул. Пушкінська, 15, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

провизнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу ДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції про визнання незаконними дії начальника ВДВС та зобов'язання розглянути скаргу у спосіб, строки, передбачені Законом України « Про виконавче провадження».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що начальник ДВС всупереч ч.8 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» не розглянув скаргу позивача по суті, тому його дії необхідно визнати незаконними та зобов'язати повторно розглянути скаргу.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю відповідача, оскільки 18.07.2014 заплановано проведення семінару, що підтверджується розпорядженням № 18 від 03.06.2014. Клопотання відповідача було задоволення та розгляд справи відкладено на 25.07.2014.

25.07.2014 відповідач в судове засідання не з'явився, заперечення проти позову суду не надав, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи від 24.07.2014, в зв'язку з проведенням семінару на підставі розпорядження № 18, але в графіку проведення семінарів 25.07.2014 семінари для ДВС Вознесенського район взагалі не передбачені. Також відповідач 23.07.2014 надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що представник відповідача Пухтій С.М. знаходиться з 21.07.2014 у відпустці та просив відкласти розгляд справи на підставі ст.77 ЦПК України.

Клопотання відповідача від 23.07.2014, 24.07.2014 про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягають, оскільки в них викладені різні підстави для відкладення розгляду справи, які протирічать одна одній, судом явка обов'язково представника відповідача в судове засіданні не визнавалась, а суд просив тільки надати заперечення проти позову, тому суд не визнає поважності причин, вказаних в клопотанні відповідача, як підстава для відкладення розгляду справи, та відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Позивач відповідно до вимог ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» звернувся до начальника ДВС зі скаргою на постанову від 03.06.2014 про відмову у відкритті виконавчого провадження та просив її скасувати та забезпечити виконання постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.10.2013.

Позивач звернувся до державної виконавчої служби із виконавчим листом, виданим Миколаївським окружним адміністративним судом по справі № 814/3909/13 про зупинення роботи об'єкта ДП «ДГ Зорі над бугом».

Державний виконавець постановою від 03.06.2014 відмовив у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у виконавчому документі зазначено захід реагування на боржника у вигляді повного зупинення роботи об'єктів підприємства, який у Законі України «Про виконавче провадження» відсутній. Глава 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, а заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів підприємства не передбачено, що унеможливлює примусове виконання рішення суду.

Позивач відповідно до ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржив постанову від 03.06.2014 до начальника ВДВС, в якій просив скасувати постанову від 03.06.2014 та забезпечити її виконання.

Відповідач листом від 26.06.2014 за № 10477 повідомив позивача про те, оскільки скарга не відповідає необхідним вимогам ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: відсутня дата подання скарги, тому вона розглянута в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян». Відповідач зазначив, що постанова про відмову у відкриття виконавчого провадження не підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем правомірно заснована норма п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» та рішення суду не передбачає зобов'язання боржника чинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Відповідач прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідь відповідача з посиланням на те, що скарга позивача не містить дати подання скарги, тому не відповідає вимогам передбаченим ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», не приймається до уваги, оскільки скарга має всі реквізити передбачені вищезазначеною нормою, а штамп ДВС від 11.06.2014 підтверджує дату подання скарги.

Позивач звернувся до державної виконавчої служби з виконавчим листом про примусове виконання судового рішення суду по адміністративній справі. Виконавчий документ поданий у строки передбачені ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідає вимогам, встановленим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» для виконавчого документа.

На підставі ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, а саме: рішенням у справі «Хорнсбі проти Греції» від 19.03.1997 в п.40-41 зазначено, що передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод : право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалось недіючим на шкоду одній із сторін.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач розглянув скаргу позивача не на підставі Закону України «Про виконавче провадження» , а на підставі Закону України «Про звернення громадян» діяв всупереч ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, тому за наслідками розгляду скарги позивача відповідач повинен був відповідно до ч.8 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про її задоволення чи відмову. Державний виконавець, приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження діяв всупереч принципу судочинства про обов'язковість судового рішення. Крім того, державний виконавець не позбавлений права відповідно до ст.170 КАС України звернутись до суду із заявою про роз'яснення рішення, якщо судове рішення є незрозумілим.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2,4 ст.94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.11,71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії державного виконавця - начальника Вознесенського ВДВС Вознесенського міськрайонного управління юстиції Міронюк М.П. при розгляді скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом від 02.10.2013 по справі № 814/3909/13-а.

Зобов'язати Вознесенський відділ Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції розглянути скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т. О. Гордієнко