Ухвала суду № 39942809, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року м. Київ К/9991/74644/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012

у справі № 2а-9031/12/0170/27

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс"до1.Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби 2.Управління Державної казначейської служби України у Сімферопольському районі в Автономній Республіці Кримпростягнення сумиВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СФ Нафта-Сервіс") звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Сімферопольська МДПІ) та Управління Державної казначейської служби України у Сімферопольському районі в Автономній Республіці Крим про стягнення суми.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Сімферопольському районі в період з 08.04.2009 по 14.04.2009 була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "СФ Нафта-Сервіс" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2009 року, за результатами якої був складений акт №856/23-02/31460659 від 17.04.2009, яким встановлено порушення пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 4.2 Порядку заповнення і надання податкової декларації по податку на додану вартість, затверджену наказом ДПА України №166 від 30.05.1997.

На підставі акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000612301/1 від 29.04.2009 та №0000612301/1 від 19.05.2009, які були скасовані постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2009 по справі №2а-6888/09/1/0170, яка набрала законної сили 23.02.2010.

З 07.05.2009 по 18.05.2009 ДПІ В Сімферопольському районі була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої позивачем в декларації за лютий 2009 року, за результатами якої був складений акт №1939/15-02/31460659 від 18.05.2009, яким встановлені порушення пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 5.12.6 п. 5.12 ст. 5 Наказу ДПА України №8 від 21.09.2009.

На підставі акту №1939/15-02/31460659 від 18.05.2009 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001001502/0, яке скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.08.2009 по справі №2а- 7236/09/8/0170, яка набрала законної сили 20.04.2010.

ДПІ в Сімферопольському районі з 01.08.2011 по 05.08.2011 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, задекларованого позивачем в квітні 2011 року, за результатами якої був складений акт №1268/23-02/31460659 від 10.08.2011, яким встановлені порушення ст. 198, ст. 199, п. 200.4 та п. 299.14 ст. 200 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту ДПІ в Сімферопольському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001152301 від 18.08.2011, яке скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.11.2011 по справі №2а-10712/11/0170/10, яка набрала законної сили 09.04.2012. ДПІ в Сімферопольському районі з 20.09.2011 по 10.10.2011 була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності визначення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 року, за результатами якої був складений акт №1767/23-02/31460659 від 14.10.2011, яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №1767/23-02/31460659 від 14.10.2011 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001562301 від 24.10.2011, скасовано постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2011 по справі №2а-13562/11/0170/4, яка набрала законної сили 27.03.2012.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, судовим рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2010 у справі №2а-6888/09/1/0170 за позовом ТОВ "СФ Нафта-Сервіс" до ДПІ у Сімферопольському районі встановлено правомірність включення 93024,00 грн. до сум бюджетного відшкодування за січень 2009 року.

Судовим рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2010 у справі №2а-7236/09/8/0170 за позовом ТОВ "СФ Нафта-Сервіс" до ДПІ у Сімферопольському районі встановлено правомірність включення 53159,00 грн. до сум бюджетного відшкодування за лютий 2009 року.

Судовим рішенням Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2012 у справі №2а-10712/11/0170/10 за позовом ТТОВ "СФ Нафта-Сервіс" до ДПІ у Сімферопольському районі встановлено правомірність включення 419909,00 грн. до сум бюджетного відшкодування за травень 2011 року.

Отже, судами встановлено, що у спірні податкові періоди завищення заявлених у декларації сум бюджетного відшкодування з боку позивача не було. Дані обставини, встановлені вище зазначеними судовим рішеннями.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час спірних правовідносин щодо бюджетного відшкодування за січень-лютий 2009 року.

За спірний період травень-липень 2011 року загальні підстави, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість встановлені Розділом V Податкового кодексу України, зокрема ст. ст. 198, 200 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач дотримав порядку визначення сум податку, які підлягали бюджетному відшкодуванню про що і заявив відповідачеві, подавши декларації за спірні періоди.

Згідно п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Судами достовірно встановлено, що процедуру судового оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих стосовно позивача, закінчено у 2010 році, однак, у порушення вимог п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, податковий орган не здійснив позивачеві бюджетного відшкодування. Не було це здійснено і на час розгляду спору у суді першої інстанції. Лише 27.09.2012 відповідачем відшкодовано ПДВ по декларації за липень 2011 року у сумі 298363,00 грн.

Посилання відповідача на те, що судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуються податковим органом у касаційному порядку, судами вірно не взято до уваги, оскільки відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Доводи податкового органу стосовно того, що на бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2011 року у позивача не виникло права, судами правомірно визнано безпідставними, оскільки цей період не був предметом судового розгляду, так як позовні вимоги в цій частині ухвалою суду першої інстанції від 14.09.2012 були залишені без розгляду.

Щодо аргументів відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з вимогами в частині стягнення бюджетного відшкодування ПДВ за січень-лютий 2009 року та не застосування судами вимог ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія зазначає наступне.

Частиною 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком. Зокрема, такі спеціальні строки визначені в п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, яким встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Аналогічне положення також містилось в пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що оскільки мало місце судове оскарження податкових повідомлень-рішень про завищення позивачем розміру бюджетного відшкодування за січень і лютий 2009 року, право позивача на бюджетне відшкодування виникло з часу набрання законної сили судовими рішеннями від 23.01.2010 та 20.04 2010.

Таким чином позивачем не пропущено строк у 1095 днів з дня прийняття Севастопольським апеляційним адміністративним судом ухвал від 23.01.2010 по справі №2а-6888/09/1/0170 та від 20.04.2010 по справі №2а-7236/09/8/0170, які залишили без змін відповідні постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим про визнання протиправними рішень Сімферопольської МДПІ.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)А.О. Рибченко