Ухвала суду № 39942761, 22.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2014 р. м. Київ К/800/18700/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Моторного О.А., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року

у справі №0870/6322/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» (надалі – ТОВ «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс»)

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (надалі – ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0001082212 від 21.06.2012р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014р. та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2012р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ТПК «Промторгсервіс» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та включення до складу валових витрат декларацій з податку на прибуток підприємства за III квартал 2011р. та IV квартал 2011р. операції по взаємовідносинах з ТОВ «Борей Крим» за серпень 2011р., жовтень 2011р., за результатами якої 08.06.2012р. було складено акт №39/22-12/30599713, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.138.1 , 138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України, а саме безпідставно завищено валові витрати, у т.ч. по періодах: 3 квартал 2011р., 3 квартал 2011р., в результат аті чого занижено податок на прибуток, у т.ч. по періодах: 3 квартал 2011р., 4 квартал 2011р.

На підставі зазначеного акта відповідачем 21.06.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0001082212, яким ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 940515грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки матеріалами справи підтверджено товарність господарських операцій здійснених ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» з постачальником - ТОВ «Борей-Крим», тому позивачем вірно віднесені видатки на придбання товару: мазуту при визначенні валових витрат і об'єкту оподаткування за відповідний період. Окрім того, на підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано до суду рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. у справі №5009/1252/12 під час розгляду якої досліджувались господарські правовідносини ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та ТОВ «Борей-Крим».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що під час розгляду справи відповідачем як суб'єктом владних повноважень надано достатні та належні докази правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

Так, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов’язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом першої інстанції на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що в обґрунтування товарності операцій з ТОВ «Борей-Крим» позивачем надано до суду договір купівлі - продажу нафтопродуктів №2010-2809/1, укладений 28.09.2010р. у м.Феодосії позивачем з ТОВ «Борей-Крим» (як продавцем), на постачання мазуту М-100 у кількості 1000тон. Відповідно до п.3.1, п.3.3 цього Договору право власності на товар переходить при передачі товару, обов'язки продавця вважаються виконаними з моменту передачі товару покупцеві, що підтверджується відповідною відміткою у залізничній накладній або в акті приймання-передавання товару. Судом досліджено додаткову угоду до договору №2010-2809/1 від 28.09.2010р., укладену 29.09.2010р., та додаткову угоду №1 від 16.09.2011р. до цього договору, додатки №1-9 до цього договору.

Також під час розгляду справи судом першої інстанції було досліджено надані позивачем:

- ряд виписаних ТОВ «Борей-Крим» накладних на постачання ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» мазуту М-100, в яких є відмітка позивача про отримання товару;

- податкові накладні;

- виписки з відділення Запорізької регіональної дирекції ВАТ ВТБ Банку про здійснення безготівкових переказів постачальнику;

- договір №ВЕ-222, укладений 05.01.2011р. позивачем (Постачальник) з ТОВ «Востокенерго» (Покупець), на постачання мазуту топочного, а також договір №9171/1, укладений 06.06.2011р. ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» (Постачальник) з ПАТ «Донецькобленерго» (Покупець) на постачання протягом травня-грудня 2011р. мазуту М-100;

- договір №6/072 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (мазут паливний 100 зольний сірчистий), укладений 01.07.2011р. позивачем (як постачальником) з ДП «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут» про постачання мазуту;

- залізничні накладні, відомості вагонів, квитанції про приймання вантажу відповідно до яких: відправником вантажу зазначено ТОВ «Крим Конкорд», а одержувачем вантажу - СЕ Кураховська ТЕС ТОВ «Востокенерго» або ДП «Металінвест» ТОВ «ДонМеталЗбут»; власником вантажу зазначено ТОВ «ТПК «Промторгсервіс», а постачальником - ТОВ «Борей-Крим» або ТОВ «ТПК «Промторгсервіс». Вантажем у цих документах зазначено: мазут топочний М-100;

- акти приймання - передавання мазуту топочного (до Договору №ВЕ-222 від 05.01.2011) про постачання позивачем мазуту до ТОВ «Востокенерго» як доказ використання позивачем придбаного товару у подальшій господарській діяльності.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що вказані відомості цілком співпадають з метою та змістом господарських правовідносин між ТОВ «Борей-Крим» і ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та установчій діяльності позивача (КВЕД-2010: 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металевими та промисловими хімічними речовинами).

Окрім того, на підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивачем надано до суду рішення Господарського суду Запорізької області від 23.04.2012р. у справі №5009/1252/12 під час розгляду якої досліджувались господарські правовідносини ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та ТОВ «Борей-Крим».

Разом з тим, в ході розгляду справи податковим органом не було надано доказів визнання судом недійсним договору купівлі-пролажу нафтопродуктів №2010-2809/1, укладеного між ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та ТОВ «Борей-Крим» та інших договорів наданих позивачем та досліджених у межах даної справи, а також доказів порушення кримінальної справи та притягнення службових осіб ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та ТОВ «Борей-Крим» до кримінальної відповідальності щодо взаємовідносин цих суб’єктів господарювання.

Також відповідачем не доведено, що ТОВ «Борей-Крим» не було зареєстровано як юридична особа та не мало Свідоцтва платника ПДВ на час вчинення господарських операцій з ТОВ «ТПК «Промторгсервіс».

Крім викладеного, колегія суддів погоджується з доречними зауваженнями суду першої інстанції про те, що позивач не може нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента (які навіть не були доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що господарські операції, які виникли між ТОВ «ТПК «Промторгсервіс» та ТОВ «Борей-Крим» на підставі спірної угоди, мають реальний характер, що, зокрема, підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які оформленими належним чином, а тому висновки, які викладені в акті перевірки про порушення підприємством п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1 ст.139 ПК України є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014р. підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2012р.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Промторгсервіс» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.